Ухвала суду № 95911545, 31.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2789/18

У Х В А Л А

31 березня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Сердюк І.С.

сторін:

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

треті особи: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі питання про залишення уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 (вх. ЕП № 6028/21 від 09.03.2021р.) без розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

09.03.2021р. (вх. ЕП № 6028/21) від позивача надійшла заява, до якої, зокрема, додано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить:

встановити, що рішення начебто прийняте Котовської міською радою на черговій сесії ради 27.04.2016р. про призначення надбавок до посадових окладів міському голові, його заступникам та секретарю, згідно регламенту ради взагалі не повинно було розглядатися, не приймалося, не пропонувалося для голосування та скасувати його;

визнати дії відповідача – Подільського міського голови Іванова А.П., які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів за начебто виконану невідомо яку особливо важливу роботу та ще в шалених розмірах незаконними;

прийняти рішення про спростування незаконного твердження відповідача, що призначення надбавок до посадових окладів міському голові, його заступникам та секретарю, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. має прийматися за рішенням депутатів відповідної міської ради, а виплата їх здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, який формується за рахунок податків, сплачених кожним з понад 40 тисяч членів міської громади, є актом індивідуальної дії.

Ухвалою суду від 19.03.2021р. уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 (вх. ЕП № 6028/21 від 09.03.2021р.) залишено без руху; надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Позивач отримав копію ухвали суду від 19.03.2021р. електронною поштою 23.03.2021р., про що останній особисто зазначає, зокрема, у заяві про відвід судді.

Проте, недоліки уточненого адміністративного позову ОСОБА_1 (вх. ЕП № 6028/21 від 09.03.2021р.) у встановлений судом строк, зазначені в ухвалі суду від 19.03.2021р., позивачем не усунуто, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску не надано.

До підготовчого засідання учасники справи не з`явились, явку представників не забезпечили.

Згідно ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши уточнену позовну заяву від 09.03.2021р. та надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для залишення уточненого позову без розгляду, з огляду на наступне.

Виходячи з принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п. 2 ч.3 ст. 2 КАС України), правила ст. 122 КАС України поширюються на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Тобто, з аналізу приписів КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, а саме: обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 01.02.2019р. (вх. № 3772/19) позивачем були подані уточнення до адміністративного позову, у прохальній частині яких позивач просив:

прийняти рішення про зобов`язання відповідача - Котовського міського голову ОСОБА_4 надати суду затверджені копії рішень Подільської міської ради, котрими призначені певні (конкретні) суми коштів, призначені на виплату надбавок до посадових окладів Подільському міському голові, його заступникам і секретарю;

прийняти рішення про зобов`язання відповідача - Котовського міського голову ОСОБА_4 надати суду помісячну (по кожному з 12 місяців 2018 р. окремо ) структуру заробітної платні, з зазначенням конкретних сум коштів по кожній статті, Подільського міського голови Іванова А.П., трьох його заступників та секретаря;

прийняти рішення про зобов`язання відповідача - Котовського міського голову Іванова А.П. надати суду звіт про особливо важливу роботу, виконану Подільським міським головою ОСОБА_4 , його заступниками та секретарем у 2018 році;

прийняти рішення про надання суду документів яким чином надбавки, призначені одній громадянці ОСОБА_5 одразу після її звільнення з посади секретаря Подільської міської ради почали нараховуватися іншій особі ОСОБА_6 , щойно після призначення на означену посаду;

прийняти рішення, яким зобов`язати відповідача - Подільського міського голову ОСОБА_4 обов`язково прибути на наступне судове засідання по справі № 815/2789/18 для надання пояснень чому оскаржуване у даному адміністративного позові питання було начебто прийнято на сесії Подільської міської ради з порушеннями чинного Регламенту ради;

визнати незаконним рішення Котовської міської ради за № 46-VII від 27.01.2016 р.;

визнати незаконним рішення Котовської міської ради за № 98-VII від 27.04.2016 р.;

визнати дії відповідача - Подільського міського голови ОСОБА_4 , які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян, як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів за начебто виконану невідомо яку особливо важливу роботу та ще у шалених розмірах незаконними;

зобов`язати відповідача - Подільського міського голову ОСОБА_4 повернути незаконно призначені та отримані ним, його заступниками і секретарем кошти у якості надбавок до посадових окладів за начебто виконану “добродіями” особливо важливу роботу упродовж 2018 р. до міського бюджету.

Ухвалою суду від 22.02.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови Іванова Анатолія Павловича, Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання незаконними рішень, дій, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо: визнання незаконним рішення Котовської міської ради № 46-VII від 27.01.2016р.; визнання незаконним рішення Котовської міської ради № 98-VII від 27.04.2016р.

Позов залишено без розгляду у вказаній частині на підставі п.3 ч.1 ст. 240 КАС України, враховуючи наявність у провадженні Одеського окружного адміністративного суду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав., оскільки зазначені позовні вимоги були предметом спору у справі № 505/1504/17, що розглядалася Одеським окружним адміністративним судом.

Суд акцентує увагу, що ухвалою від 05.02.2019 р. у справі № 505/1504/17 суд прийняв до розгляду уточнений позов ОСОБА_7 від 29.01.2019 року, в якому позивач додав до позовних вимог про визнання незаконними рішення Котовської міської ради від 27.01.2016 року №45-VII та від 27.04.2016 року №98-VII, вказаних в уточненні від 18.10.2018 року, нові позовні вимоги, а саме: визнати дії відповідача – Подільського міського голови Іванова А.П., які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян, як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавки до посадових окладів за начебто виконану ними невідомо яку особливо важку роботу та ще й у шалених розмірах, незаконними; зобов`язати відповідача – Подільського міського голову ОСОБА_4 повернути незаконно призначенні та отримані ним, його заступниками і секретарем кошти у якості надбавок до посадових окладів за начебто виконану “добродіями” особливо важливу роботу впродовж 2017 року до місцевого бюджету.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2019р. у справі № 505/1504/17 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020р. у справі у справі № 505/1504/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року без змін.

При вирішенні питання про залишення позову без розгляду по справі № 505/1504/17 судами встановлено, що рішення Котовської міської ради “Про встановлення розмірів виплат заробітної плати” від 27.01.2016 року №46-VII було оприлюднене на офіційному веб-сайті Подільської міської ради 03 лютого 2016 року (http://websystem.kotovsk-city.gov.ua/index.php/rishennya-miskoji-radi/5750-rishennya-chetvertoji-sesiji-kotovskoji-miskoji-radi-vii-sklikannya-vid-27-01-2016-r-21-48).

Рішення Котовської міської ради “Про внесення змін та доповнень до рішення Котовської міської ради від 27.01.2016 року №46-VII “Про встановлення розмірів виплат заробітної плати” від 27.04.2016 року №98-VII було оприлюднене на офіційному веб-сайті Подільської міської ради 04 травня 2016 року (http://websystem.kotovsk-city.gov.ua/index.php/rishennya-miskoji-radi/6239-tobyoapmsyp).

Оскаржувані позивачем в первісно поданому у справі № 505/1504/17 позові 19.06.2017 р. рішення Подільської міської ради 17 сесії VII скликання №219-235 “Про бюджет м. Подільська на 2016 рік” також містяться на сайті Подільської міської ради, і вочевидь, були віднайдені позивачем на офіційному веб-порталі м. Подільська за таким посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_1 який містить перелік цих рішень, що також підтверджує активне користування позивачем мережею Інтернет, і тому на цьому ж сайті позивач міг дізнатися про прийняті рішення №46-VII від 27.01.2016 року та №98-VII від 27.04.2016 року, які були оприлюднені 03.02.2016 року та 04.05.2016 року, відповідно.

З урахуванням наведеного, судом у справі №505/1504/17 встановлено, що строк оскарження рішення Котовської міської ради “Про встановлення розмірів виплат заробітної плати” від 27.01.2016 року №46-VII, оприлюдненого 03.02.2016 року, сплинув 03 серпня 2016 року, проте до суду з уточненою позовною заявою про оскарження вказаного рішення позивач звернувся 18.10.2018 року, а з первісним позовом про оскарження встановлення доплат до посадових окладів – 19.06.2017 року, тобто через 1 рік 4 місяці 16 днів від дати оприлюднення першого рішення.

Строк на оскарження рішення Котовської міської ради “Про внесення змін та доповнень до рішення Котовської міської ради від 27.01.2016 року №46-VII “Про встановлення розмірів виплат заробітної плати” від 27.04.2016 року №98-VII, оприлюдненого 04 травня 2016 року, сплинув 04 листопада 2016 року, проте до суду з уточненою позовною заявою про оскарження вказаного рішення позивач звернувся 18.10.2018 року, а з первинним позовом – 19.06.2016 року, тобто через 1 рік 1 місяць 15 днів від дати оприлюднення оскаржуваного рішення.

Також судом у справі № 505/1504/17 було встановлено, що у лютому 2013 року ОСОБА_1 звертався до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом про визнання дій голови Котовської міської ради Одеської області та Котовської міської ради Одеської області незаконними та такими, що порушують права громадян; визнання незаконним та скасування рішення “Про встановлення доплат до посадових окладів на 2013 рік” сесії Котовської міської ради в Одеській області VI скликання від 31 січня 2013 року; зобов`язання осіб, які отримали відповідно до цього рішення грошові кошти повернути їх до місцевого бюджету.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмолено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2016 року №К/800/30095/14 касаційну скаргу голови Котовської міської ради Одеської області та Котовської міської ради Одеської області задоволено. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 року скасовано, постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2013 року залишено в силі (а.с. 26-28, т. 3).

Тобто ОСОБА_1 у лютому 2013 року оскаржив аналогічне рішення “Про встановлення доплат до посадових окладів на 2013 рік” сесії Котовської міської ради в Одеській області VI скликання, прийняте 31 січня 2013 року, тобто є очевидним, що позивач обізнаний з процедурою прийняття таких рішень та порядком їх оскарження.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивач міг дізнатися про прийняття оскаржуваних рішень з часу їх оприлюднення, і об`єктивних перешкод для звернення до суду з позовом протягом шестимісячного строку з дня оприлюднення рішень у позивача не було.

У контексті спірних правовідносин суд звертає увагу, що судами при вирішенні спору №505/1504/17 встановлено, що перша з доданих у позові від 29.01.2019 року вимог (про визнання дій відповідача – Подільського міського голови Іванова А.П., які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян, як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавки до посадових окладів за начебто виконану ними невідомо яку особливо важку роботу та ще й у шалених розмірах, незаконними) пов`язана з вимогами про визнання незаконними рішень, а друга вимога (про зобов`язання відповідача – Подільського міського голову ОСОБА_4 повернути незаконно призначенні та отримані ним, його заступниками і секретарем кошти у якості надбавок до посадових окладів за начебто виконану “добродіями” особливо важливу роботу впродовж 2017 року до місцевого бюджету) – є новою вимогою, яка вперше заявлена 29.01.2019 року після спливу 1 року та 29 днів з дня закінчення 2017 року, тобто також поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Незважаючи на вищевикладене, 09.03.2021р. позивач знову звернувся до суду у справі №815/2789/18 з вимогами про скасування рішення, визнання дій відповідача – Подільського міського голови Іванова А.П., які полягають у самовільному, всупереч чинному законодавству призначенні собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів у шалених розмірах незаконними та такими, що порушують права громадян як платників податку, за які відповідач призначив собі, своїм численним заступникам і секретарю надбавок до посадових окладів за начебто виконану невідомо яку особливо важливу роботу та ще в шалених розмірах незаконними, які були предметом судового розгляду у справі № 505/1504/17 та які залишено без розгляду на підставі на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Разом з тим, заявляючи ті самі позовні вимоги, які ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2019р. у справі № 505/1504/17 залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, позивач не надав заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску із зазначенням належного обгрунтування та причин пропуску строку звернення з наданням відповідних доказів, відмінних від тих, що були оцінені судом при вирішенні питання про залишення позову без розгляду у справі № 505/1504/17.

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист гарантується на рівні Основного Закону (ст. 55 Конституції України).

За змістом ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Так, за практикою ЄСПЛ недопустимим є обмеження права на доступ до суду.

У ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод міститься заборона зловживання процесуальними правами, суть якої полягає у тому, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 173 КАС України визначено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (п. 1 ч.2 ст. 183 КАС України).

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За висновками ЄСПЛ, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад, до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви" (Jodo v. Lithuania).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Голдер проти Сполученого Королівства").

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови". У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду з уточненим позовом та не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, враховуючи недоведеність існування обставин для визнання причин пропуску строку поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення уточненої позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 45, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 240 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 (вх. ЕП № 6028/21 від 09.03.2021р.), – залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.03.2021р.

Суддя: Г.П. Самойлюк