Ухвала суду № 95911531, 31.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4839/21

УХВАЛА

31 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши позов ОСОБА_1 до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 30.03.2021 року звернувся ОСОБА_1 до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Другий Суворовський відділ ДВС), в якому просить:

визнати протиправними дії головного державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС Теличко Н.Б. щодо накладення на нього штрафу у виконавчому провадженні №49479376, згідно постанови про накладення штрафу від 09.03.2021 року;

скасувати постанову головного державного виконавця Другого Суворовського відділу ДВС Теличко Н.Б. про накладення штрафу від 09.03.2021 року винесену в межах виконавчого провадження №49479376 відносно нього ОСОБА_1 .

До позову надана заява про поновлення строку на звернення до суду з позовом та клопотання про витребування доказів по справі.

Щодо поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що він дізнався про оскаржувану постанову 15.03.2021 року, яку отримав засобами поштового зв`язку.

Позов надійшов до суду засобами поштового зв`язку та відправлений позивачем 25.03.20121 року.

Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Позов поданий представником позивача, проте всі відомості у відповідності до ч.6 ст.160 КАС не зазначені, зокрема, РНОКПП.

Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» фізичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характер.

Позивач пред`явив фактично дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру. За майнову вимогу щодо скасування постанови про накладення штрафу позивач повинен сплатити 1 відсотка ціни позову, що складає 1295,90грн, за немайнову вимогу – визнання протиправними дій – 908грн. Проте позивачем наданий документ про сплату судового збору у розмірі 908грн.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивач виклав позовні вимоги не у відповідності до положень ст.5 КАС України.

Не відповідає чіткості та зрозумілості вимога позивача про визнання протиправними дій по накладенню штрафу, оскільки такими діями і є постанова про накладення штрафу.

Позивачу необхідно викласти позовні вимоги чітко та зрозуміло у відповідності до ст.5 КАС України. В залежності від формування позовних вимог та їх кількості сплатити судовий збір.

Позивач повинен викласти обставини справи та надати відповідні докази. Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач надав клопотання про витребування доказів з посиланням на ст.80 КАС України. Згідно вказаної статті в клопотанні повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Позивач не зазначає про таки заходи. Крім того, не зрозумілим є витребування копії всього виконавчого провадження з огляду на те, що позивач не висвітлює всі обставини щодо нарахування та сплати ним аліментів та розміру заборгованості, незважаючи на те, що він ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, та мав право отримати необхідні копії.

Позивач вказує, що у розрахунку по заборгованості зазначена заборгованість з 2012 по 2017 рік у розмірі 133341,60грн., з 2018 по лютий 2021 року у розмірі 259179,90грн (з врахуванням заборгованості у розмірі 133341,60грн та зазначає, що він сплачував аліменти з 2014 по 2020 рікё що підтверджується квитанціями.

Проте позивач не наводить чітких обґрунтувань щодо суми нарахування аліментів кожний рік та суми сплати аліментів, суми виниклою заборгованості. Вказані обставини повинні бути висвітлені повно з наданням відповідних доказів, оскільки саме від цих обставин залежить сума нарахування штрафу.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленого позову та доказів по справі, сплати судового збору у повному обсязі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАСУ.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв`язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв`язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, скасування постанови - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В.Катаєва