Рішення № 95911374, 30.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14203/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області № 155350004715 від 13.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 з моменту первинного подання документів на призначення пенсії усі 18 років до пільгового стажу, період роботи з 18 липня 1983 року по 05.06.2001 року у ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.06.2001 року вона була звільнена з посади прядильниці п`ятого розряду у зв`язку з банкрутством ЗАТ «Одеська фабрика технічних тканин», що підтверджується записом у трудовій книжці.

10.11.2020 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи це відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 - 10 років (при наявних 9 років 4 місяці).

Позивач вказала, що постановою господарського суду Одеської області від 01 червня 2006 року по справі №32-24/292-03-9660 ЗАТ «Одеська фабрика технічних тканин» визнано банкрутом. Постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2007 року було скасовано постанову господарського суду Одеської області від 1 червня 2006 року, справу було передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області на стадію розпорядження майном боржника в іншому складі.

Постановою господарського суду Одеської області від 23 квітня 2007 року по справі №7-2-32-24/292-03-9660 ЗАТ «Одеська фабрика технічних тканин» визнано банкрутом.

Позивач зазначила, що відмова відповідача у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, адже нею надано всі необхідні документи для підтвердження свого пільгового стажу.

Позивач вказала, що жодних неточностей чи виправлень, які б ставили під сумнів факт її роботи за період з 18/07/1983 року по 05.06.2001 року в ЗАТ «Одеська фабрика технічних тканин», немає.

На думку позивачки, матеріалами справи підтверджено, що стаж її роботи за Списком №2 становить 18 років, що відповідно дає їй право на оформлення пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні 55 років.

Ухвалою від 27.01.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Роз`яснено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

26.02.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач звернулася до Головного управління із заявою №1631 від 27.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши заяву позивача, Головне управління рішенням №155350004715 від 13.05.2020 року відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у розмірі 10 років.

Відповідач вказав, що 24 грудня 2019 року Комісією при Головному управлінні було розглянуто заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням №12 від 24 грудня 2019 року Комісією було частково задоволено заяву позивача, а саме:

- підтверджено періоди роботи з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року на посаді прядильниці та з 01.12.1983 року по 31.12.1991 на посаді знімача відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, розділ XXI "Легка промисловість";

- відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року на посаді знімача відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, оскільки у розділі XX "Легка промисловість" відсутня посада, на якій працювала позивачка.

На підставі зазначеного рішення Головного управління було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року, з 01.12.1983 року по 31.12.1991 року та період навчання з 01.09.1982 року по 17.07.1983 року. Загальний пільговий стаж позивача за Списком №2 склав 9 років 4 місяці.

Рішення Комісії при Головному управлінні від 24 грудня 2019 року відповідач вважає обґрунтованим та правомірним з огляду на наступне.

Відповідач зазначив, що Розділ XXI "Легка промисловість" Списку №2, затвердженого постановою №1173 від 22.08.1956 року, передбачає посади "прядильники" та "знімачі", на яких працювала позивач у період з 18.07.1983 року по 31.12.1991 року, відтак Комісією при Головному управлінні було зараховано такі періоди роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Розділ XX "Легка промисловість" Списків №2, затверджених постановою №10 від 26.01.1991 року, постановою №162 від 11.03.1994 року, постановою №36 від 16.01.2003 року, не містять посад "знімачі" та "прядильники", на яких позивач працювала з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року. Відтак, правових підстав для зарахування таких періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №2 не існує.

Також відповідач зазначив, що відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 року, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Позивачем не було надано до Головного управління виписок із наказу про проведення атестації на відповідних робочих місцях за період з 1992 по 2001 роки. Також, відповідно до архівної довідки №2487-Д-11.1.-21 від 26.10.2020 року Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради, документи щодо атестації робочих місць, а також будь-які інші документи, якими можна підтвердити шкідливі умови праці позивача по підприємству ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" відсутні.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року та з 01.07.1987 року по 05.06.2001 року працювала на посаді прядильниці, а в період з 01.12.1983 року по 30.06.1987 року - на посаді знімача у ЗАТ «Одеська фабрика технічних тканин», що підтверджується записами в трудовій книжці № НОМЕР_1 та архівною довідкою від 20.02.2020 року № 355-Д-11.1-21 Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради (а.с. 7-9, 37).

29.11.2019 року позивачка звернулася до Малиновського ОУПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 74-76).

24 грудня 2019 року Комісією при Головному управлінні було розглянуто заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням №12 від 24 грудня 2019 року Комісією було частково задоволено заяву позивача, а саме (а.с. 117):

- підтверджено періоди роботи з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року на посаді прядильниці та з 01.12.1983 року по 31.12.1991 на посаді знімача відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, розділ XXI "Легка промисловість";

- відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року на посаді знімача відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162, оскільки у розділі XX "Легка промисловість" відсутня посада, на якій працювала позивачка.

На підставі зазначеного рішення Комісії Головного управління було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року, з 01.12.1983 року по 31.12.1991 року та період навчання з 01.09.1982 року по 17.07.1983 року. Загальний пільговий стаж позивача за Списком №2 склав 9 років 4 місяці.

Рішенням Управління застосування пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Одеській області від 13.05.2020 року №155350004715 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №2 - 10 років. Страховий стаж 34 роки, пільговий стаж - 9 років 4 місяці. У рішенні вказано, що право на пенсію за віком на пільгових умовах позивачка набуде після досягнення 56 років (а.с. 16).

На звернення ОСОБА_1 стосовно пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Одеській області листом від 18.09.2020 року №8460-8290/Д-82-8-1500/20 повідомило останню, що у зв`язку з тим, що ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" ліквідовано, питання підтвердження пільгового стажу у період з 18.07.1983 року по 05.06.2001 року розглядалось на Комісії при Головному управлінні. Рішенням Комісії від 24.12.2019 року та від 31.03.2020 року позивачці зараховано до пільгового стажу період з 18.07.1983 року по 30.11.1983 року на посаді прядильниці та з 01.12.1983 року по 31.12.1991 року на посаді знімача. У підтвердженні пільгового стажу за період з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року відмовлено. Отже, на підставі наданих документів підтверджено пільговий стаж 9 років 4 місяці. Вказано, що страховий стаж складає 33 роки 9 місяців. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, рішеннями від 29.11.2019 року №7433 та від 13.05.2020 року №155350004715 позивачці відмовлено в призначенні пенсії (а.с. 18-19).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року у справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед іншого, статтю 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Стаття 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають, зокрема, стаття 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".

Таким чином, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 13.05.2020 року діяла редакція ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, тобто редакція, наведена у Рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Крім того, відповідно до підпункту "є" частин 1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" в редакції, наведеній у Рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують Списки виробництв і професій, чинні на період роботи особи, тобто:

1) якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 р. №1173;

2) якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 р. (або тільки почалась після цієїї дати), але не довше як до 11.03.1994 р. застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 р. №10;

3) якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 р. (або тільки почалась після цієї дати), але не довше як до 16.01.2003 р. застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162;

4) якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 р. (або тільки почалась після цієї дати) застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36.

Розділ XXI "Легка промисловість" Списку №2, затвердженого постановою №1173 від 22.08.1956 р., передбачає посади "прядильники" та "знімачі", на яких працювала позивач у період з 18.07.1983 року по 31.12.1991 року, відтак, з матеріалів справи вбачається, що Комісією при Головному управлінні ПФУ в Одеській області було правомірно зараховано вказані періоди роботи до пільгового стажу позивачки за Списком №2.

У той же час суд бере до уваги доводи відповідача, що Розділ XX "Легка промисловість" Списку № 2, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10, та розділ ХХ Легка промисловість (22100000) Списку № 2, затвердженого постановою КМ України №162 від 11.03.1994 року, не містять посад «знімачі» та «прядильники», на яких ОСОБА_1 працювала з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року.

Відповідно до постанови КМ СРСР від 26.01.1991 року №10 (зі змінами) 22100000 розд.XX. "Легкая промышленность" (мовою оригіналу), передбачено, що до пільгової роботи за Списком №2 відноситься посада «Прядильщики, занятые в мокром прядении» 2210400а-17501 (22104000 3. Льняное и пенько-джутовое производства) (мовою оригіналу).

Згідно постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року до розд.ХХ Легка промисловість (22100000) до пільгової роботи за Списком №2 відноситься посада «Прядильники, зайняті у мокрому прядінні» (2210400а-17501) (22104000 3. Льняне та конопледжутове виробництво).

З наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що посади "прядильники" та "прядильники, зайняті у мокрому прядінні" - не є ідентичними. Остання посада враховує певні особливості технологічного процесу прядіння у льняному та конопледжутовому виробництві.

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків "№1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

За викладених обставин, через відсутність у Списках № 2, чинних у період з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року, посад "прядильники" та "знімачі", які зазначені у трудовій книжці позивача, на думку суду, необхідним є подання уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи для підтвердження пільгового стажу за Списком № 2 після 31.12.1991 року.

Таким чином, враховуючи те, що посади, на яких працювала позивач у період з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року, відсутні у чинних на цей період Списках №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМ СРСР від 26.01.1991 року №10 (зі змінами) та постановою КМ України №162 від 11.03.1994 року, а також те, що жодними належними документами не підтверджується зайнятість позивача на роботах із шкідливими умовами праці у спірний період, Комісія при Головному управлінні правомірно відмовила рішенням від 24.12.2019 року в зарахуванні періоду з 01.01.1992 року по 05.06.2001 року до пільгового стажу позивача за Списком №2.

Також суд зауважує, що у розписці-повідомленні від 29.11.2019 року позивач зазначила, що довідки, які підтверджують пільговий стаж, вона надавати не буде.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що рішенням № 7433 від 15.01.2020 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області також було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, однак дане рішення не є предметом оскарження у даній справі.

Стосовно доводів відповідача щодо непроведення атестації робочих місць після 21.08.1992 року суд зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо непроведення атестації робочих місць на підприємстві позивача.

Разом з тим, вказані висновки не спростовують доводів відповідача щодо відсутності у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (як за пунктом "б", так і за пунктом "є" вказаної статті).

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає протиправності в діях Головного управління ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350004715 від 13.05.2020 року - є обґрунтованим не скасуванню не підлягає.

За викладених обставин також відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 з моменту первинного подання документів на призначення пенсії усі 18 років до пільгового стажу, період роботи з 18 липня 1983 року по 05.06.2001 року у ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин".

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до абз.4 пункту "б" ст.13 вказаного Закону, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Тобто, позивач за наявності не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Беручи до уваги, що позивач не ставила питання про призначення пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а її вимоги ґрунтувалися на тому, що вона має 18 років пільгового стажу, а не 9 років 4 місяці, як визначив відповідач, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, своєчасно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; скасування рішення комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155350004715 від 13.05.2020 року; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 з моменту первинного подання документів на призначення пенсії усі 18 років до пільгового стажу, період роботи з 18 липня 1983 року по 05.06.2001 року у ЗАТ "Одеська фабрика технічних тканин" - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів