Ухвала суду № 95911299, 30.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 березня 2021 р. № 400/1980/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України №34-л від 22.03.2021 року "Про результати планової перевірки приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" та Коледжу приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" в частині п. 1, яким анульовано ліцензії приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти для підготовки здобувачів: на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 013 Початкова освіта з ліцензованим обсягом 60 осіб (наказ МОН від 22.02.2018 № 110-л); 241 Готельно-ресторанна справа-60 осіб (наказ МОН від 27.01.2017 № 13 л); 226 Фармація, промислова фармація - 120 осіб (наказ МОН від 03.07.2017 №138 л); на другому (магістерському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 123 Комп`ютерна інженерія з ліцензованим обсягом 30 осіб (з урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 13.07.2018 № 1371-л); 241 Готельно-ресторанна справа- 15 осіб (наказ МОН від 21.11.2016 № 1497-л); 229 Громадське здоров`я - 50 осіб (із урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 07.05.2019 № 466-л); 226 Фармація, промислова фармація - 30 осіб (наказ МОН від 22.05.2017 № 100 л); 242 Туризм - 15 осіб (наказ МОН від 25.11.2016 № 1499л), у зв`язку із виявленням недостовірних відомостей у документах, поданих приватним закладом вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» до органу ліцензування разом із заявою про отримання ліцензій на провадження освітньої діяльності (розширення провадження освітньої діяльності), що зазначені в Акті від 15.03.2021 року № 10.3-12-47 (п. 1 оскаржуваного наказу).

Станом на 30.03.2021 року провадження у справі № 400/1980/21 не відкрито.

Водночас через канцелярію суду 30 березня 2021 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України №34-л від 22.03.2021 року "Про результати планової перевірки приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" та Коледжу приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" в частині п. 1, яким анульовано ліцензії приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти для підготовки здобувачів: на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 013 Початкова освіта з ліцензованим обсягом 60 осіб (наказ МОН від 22.02.2018 № 110-л); 241 Готельно-ресторанна справа-60 осіб (наказ МОН від 27.01.2017 № 13 л); 226 Фармація, промислова фармація - 120 осіб (наказ МОН від 03.07.2017 №138 л); на другому (магістерському) рівні вищої освіти із спеціальностей: 123 Комп`ютерна інженерія з ліцензованим обсягом 30 осіб (з урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 13.07.2018 № 1371-л); 241 Готельно-ресторанна справа- 15 осіб (наказ МОН від 21.11.2016 № 1497-л); 229 Громадське здоров`я - 50 осіб (із урахуванням строків навчання) (наказ МОН від 07.05.2019 № 466-л); 226 Фармація, промислова фармація - 30 осіб (наказ МОН від 22.05.2017 № 100 л); 242 Туризм - 15 осіб (наказ МОН від 25.11.2016 № 1499л), у зв`язку із виявленням недостовірних відомостей у документах, поданих приватним закладом вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» до органу ліцензування разом із заявою про отримання ліцензій на провадження освітньої діяльності (розширення провадження освітньої діяльності), що зазначені в Акті від 15.03.2021 року № 10.3-12-47.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що приватний заклад вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" надає освітні послуги. 22 березня 2020 року Мінестерством освіти і науки України прийнято наказ № 34-л, яким анульовані ліцензії приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» на право провадження освітньої діяльності. Заява про забезпечення позову містить доводи і аргументи на підтвердження протиправності наказу № 34-л. З приводу наявності підстав вжиття судом заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що реалізація зазначеного наказу призведе до повного припинення господарської діяльності приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика», необхідності переведення студентів до інших освітніх закладів, звільнення науково-педагогічних працівників. Без своєчасного вжиття заходів забезпечення позову, для відновлення прав та інтересів заявника в подальшому необхідно буде докласти значних зусиль або таке відновлення взагалі стане неможливим. Заявник вважає, що наказ 34-л містить ознаки очевидної протиправності і зупинення його дії на час розгляду справи судом, є співмірним з вимогами про його скасування.

Відповідно до частин першої – третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику представника приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика», розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що приватний заклад вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" є закладом освіти та внесений до реєстру суб`єктів освітньої діяльності.

22.03.2021 року Міністерством освіти і науки України прийнято наказ "Про результати планової перевірки приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" та Коледжу приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика", яким анульовано ліцензії приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика» на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти для підготовки здобувачів на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти за спеціальностями "Початкова освіта", "Готельно-ресторанна справа" та "Фармація, промислова фармація" та на другому (магістерському) рівні вищої освіти за спеціальностями "Комп`ютерна інженерія", "Готельно-ресторанна справа", "Громадське здоров`я", "Фармація, промислова фармація" та "Туризм".

Із змісту заяви про забезпечення позову, а також доданих до заяви документів на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішеня (достатність чи їх недостатність на стадії розгляду заяви про забезпечення позову дослідженню не підлягає). Встановлення правомірності/неправомірності такого рішення можливе за наслідками судового розгляду по суті справи за позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 22 березня 2021 року № 34-л.

Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Разом з тим, під час розгляду заяви про забезпечення позову суд оцінює тільки негативний вплив рішення суб`єкта владних повноважень на права заявника та можливість їх швидкого та ефективного відновлення після завершення розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 8 ч. 12 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.

Згідно ч. 17 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", рішення про анулювання ліцензії, прийняте на підставах, передбачених пунктами 2, 6-8 і 10 частини дванадцятої цієї статті, набирає чинності через 30 календарних днів з дня його прийняття.

Орган ліцензування вносить інформацію щодо рішення про анулювання ліцензії до ліцензійного реєстру, а також оприлюднює його на офіційному веб-сайті наступного робочого дня після його прийняття; інформує ліцензіата щодо рішення про анулювання ліцензії повністю або частково протягом п`яти календарних днів шляхом направлення йому рекомендованого листа (ч. 18 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності").

Як визначено ч. 20, 21 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", у разі анулювання ліцензії на підставах, передбачених пунктами 2, 6-10 частини дванадцятої цієї статті, посадова особа суб`єкта господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а суб`єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через один рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії. Рішення органу ліцензування може бути оскаржено до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, суду.

Таким чином, наказ № 34-л щодо анулювання ліцензій приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" набере чинності 22 квітня 2021 року і матиме наслідком зупинку діяльності заявника щодо надання освітніх послуг.

Як вбачається з даних щодо здобувачів вищої освіти в Університеті, розміщених в Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за спеціальностями, ліцензії на які анульовано оскаржуваним наказом, в Університеті навчаються 488 студентів.

Суд погоджується з доводами заявника про те, що у випадку задоволення позовних вимог, ефективний судовий захист та подальше відновлення його прав можуть стати практично неможливими, через фактичне припинення діяльності з 22 квітня 2021 року, що потягне за собою звільнення штатних працівників ПЗВО "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика", втрату викладацького колективу, необхідність пошуку для студентів нових закладів освіти, їх переведення для продовження навчання та може призвести до звернення з позовними вимогами до позивача щодо відшкодування витрат, понесених студентами та викладачів у зв`язку з їх звільненням. Крім того, не зупинення дії оскаржуваного наказу може завдати шкоди репутації позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне заяву приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" про забезпечення позову задовольнити шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України №34-л від 22.03.2021 року, до набрання законної сили судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" про забезпечення позову від 29.03.2021 року - задовольнити.

Зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України №34-л від 22.03.2021 року "Про результати планової перевірки приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" та Коледжу приватного закладу вищої освіти "Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика" до набрання законної сили судовим рішенням.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 30.03.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва