Рішення № 95911085, 30.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/864/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 1468) (79017, м. Львів, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ - 14321647), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 , у серпні 2016 та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;

- зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з відрахуванням раніше проведених виплат у серпні 2016 та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889;

- визнати протиправними дії Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 , в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;

- зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум надбавку за період із липня 2015 року до березня 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» в за клас майстра - 11 відсотків посадового окладу;

- визнати протиправною бездіяльність Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 , із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020) у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання;

- зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби виходячи із грошового забезпечення станом на 01.08.2016 року у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання;

- зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.01.2020 № 20-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.02.2020 № 38-ос виключено ОСОБА_1 з 04.02.2020 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління. Згідно відповіді Західного регіонального управління № 12/2371 від 13 квітня 2020 року, наданої на адвокатський запит представника позивача адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, вбачається, що ОСОБА_1 як під час проходження військової служби, так і звільнення із неї, грошове забезпечення виплачено у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі. Дії Західного регіонального управління щодо виплати ОСОБА_1 надбавки за класну кваліфікацію у період із липня 2015 по лютий 2018 року включно у розмірі 5,5 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 66 грн. замість 11 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 132 грн., є протиправними. Вказує, що при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду. Посилається на те, що з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року та застосуванням у Держприкордонслужбі з 01.01.2016 року нової інструкції (наказ Міністра внутрішніх справ України від 02.02.2016 року №73) втратили актуальність твердження щодо тимчасового характеру винагороди і залежності її від настання спеціальних обставин, нефіксованого розміру та нещомісячної виплати. Позивач вважає, що має право на отримання відповідних виплат, що зумовило звернення останнього до суду.

У зв`язку з вищенаведеним, адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що відповідно до п. 8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 73 від 02.02.2016 року, винагорода не включається до складу грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, тому твердження позивача про невірний обрахунок допомоги на оздоровлення не заслуговують уваги. Вказують, на правову позицію викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року по справі 3 754/6989/16-а. Щодо позивних вимог позивача в частині виплати надбавки за кваліфікацію відповідач зазначає, що за період проходження служби в Західному регіональному управлінні ОСОБА_1 надбавка за кваліфікацію «майстра» в розмірі 11 відсотків посадового окладу виплачувалась 5,5 відсотків посадового окладу (з жовтня 2015 по червень 2016 року в розмірі 77 грн., липень-серпень 2016 року - 85,25 грн., вересень 2016-березень 2018 роки -96 грн.), згідно наказів Державної прикордонної служби України. Вказують, що з березня по квітень 2018 року у зв`язку зі зміною структури грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 надбавка за кваліфікацію виплачувалась 7 відсотків посадового окладу в розмірі 621,60 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 року, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 позивачу нараховувалась та виплачувалась надбавка за кваліфікацію, відповідно до вимог законодавства. Щодо невиплати ОСОБА_1 , із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-річної календарної військової служби, станом на серпень 2016 така виплата здійснювалась в сумі 1335 грн., у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Також відповідач вважає, що виплата надбавки за класну кваліфікацію та винагороди за тривалість безперервної військової служби проводилася відповідно до керівних документів, Постанови КМ України № 1294 та наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які впорядковували виплату грошового забезпечення на конкретні роки (але не змінювали розмір виплати додаткових видів грошового забезпечення в додатку 25 ПКМУ 1294): № 19 від 02.02.2015 пункт 11, № 493- ос від 06.06.2016 пункт 9, розпорядження АДПСУ № 19-Р від 11.02.2016. № 136-ос від 13.02.2017, №9- ос від 05.01.2018, № 101 ос від 08.02.2018.

Таким чином відповідача вважає, що відсутні правові підстави для виплати надбавки за кваліфікацію та одноразової винагороди за тривалість безперервної військової служби позивачу в інших розмірах ніж передбачених п. 7 Постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007 року, а тому позовні вимоги щодо перерахунку та доплати надбавки за кваліфікацію та винагороди за тривалість безперервної військової служби, і як наслідок вимога компенсації втрати частини доходів є безпідставними.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.01.2020 № 20-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.02.2020 № 38-ос виключено ОСОБА_1 із 04.02.2020 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.

Згідно відповіді Західного регіонального управління № 12/2371 від 13 квітня 2020 року, наданої на адвокатський запит представника позивача адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, повідомлено, що заборгованості із матеріального та грошового забезпечення перед полковником ОСОБА_1 відсутня; належна йому індексація грошового забезпечення за період з 2015 по 2020 роки виплачена в повному обсязі. Також до відповіді долучено копію розрахунку вислуги років на пенсію, витяг з послужного списку, копії контрактів, особистих карток грошового забезпечення при звільненні, довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення при звільнені, витяги з наказів.

Позивач вважає, що відповіді № 12/2371 від 13 квітня 2020 вбачається, йому як під час проходження військової служби так і звільнення із неї грошове забезпечення виплачено у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі.

Відповідно до витягу із послужного списку ОСОБА_1 , наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.12.2014 № 1150-ос останнього призначено на посаду начальника сектору документального забезпечення - секретаря колегії Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України.

Згідно наказу начальника Західного регіонального управління від 15.01.2015 № 11-ос ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу регіонального управління і всі види забезпечення із 07.01.2015 та вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника сектору документального забезпечення - секретаря колегії Західного регіонального управління з 08.01.2015.

Відповідно до грошового атестату із попереднього місця служби (військова частина 1493) та архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 - 2015 роки останньому по грудень 2014 року виплачувалась щомісячно надбавка за класну кваліфікацію 5,5 % посадового окладу у сумі 72,05 грн. на місяць.

При прибутті до Західного регіонального управління та вступ на посаду із 08.01.2015 із огляду на архівні відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 припинено виплату надбавку за класну кваліфікацію із січня 2015 року та виплата такої відновлена із липня 2015 року у розмірі 5,5 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 66 грн. щомісячно.

Виплата надбавки за класну кваліфікацію ОСОБА_1 щомісячно у розмірі 5,5 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 66 грн. із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення за 2015 - 2018 роки здійснювалася до березня 2018 року.

У вказаних особистих картках грошового забезпечення наявна інформація про присвоєння (підтвердження) ОСОБА_1 класної кваліфікації «майстер» (накази Західного регіонального управління від 12.06.2015 № 282-аг, від 10.07.2017 № 405-аг).

Відповідно до витягу із послужного списку ОСОБА_1 , останній призваний на військову службу із 01.08.1991 та таку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно наказу Західного регіонального управління від 03.02.2020 № 38-ОС із 04.02.2020.

Станом на 01.08.2016 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 25 років.

Із огляду на архівну відомість особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 рік у серпні цього року розмір посадового окладу становив 1200 грн., а розмір окладу за військовим званням становив 135 грн.

Архівні відомості особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2020 роки, не містять інформацію про виплату останньому одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 25 річної безперервної військової служби у розмірі двох посадових окладів і окладів за військовим званням, що становить недоплату 2670 грн. ((1200 грн. + 135 грн.) х 2).

Згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 - 2018 роки останньому щомісячно із лютого 2016 року до лютого 2018 року включно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена для військовослужбовців Державної прикордонної служби України із січня 2016 року згідно постанови Кабінету міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - постанова Уряду № 899) із урахуванням змін до пункту 1 внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 704, який доповнено підпунктом 5 такого змісту: "5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення."

Згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 та 2017 роки, останньому у серпні 2016 року та серпні 2017 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення 8289,38 грн. та 8389,50 грн.

При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі у серпні 2016 та у серпні 2017 роках ОСОБА_1 , щомісячно виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої у серпні 2016 року становив 4973,63 грн. та у серпні 2017 року 5033,70 грн.

Згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , при здійсненні розрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення до розрахунку місячного грошового забезпечення для виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення не включено щомісячну додаткову грошову винагороду.

Не погодившись із такими розрахунками позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій Західного регіонального управління щодо: виплати ОСОБА_1 у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошової допомоги на оздоровлення без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889; виплати ОСОБА_1 в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020) у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України № 1115/2009 від 29.12.2009 року, з наступними змінами та доповненнями (далі -Положення) особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

Згідно з абзацом другим п.292 Положення після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині виплати ОСОБА_1 , у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі Постанова 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 № 73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (надалі Інструкція № 73) визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Відповідно до п.2 Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям:

1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення:

військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах;

військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Судом встановлено, що згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2018 роки, останньому щомісячно виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена для військовослужбовців ДПС України із січня 2016 згідно постанови КМ України від 22.09.2010 №889 із врахуванням змін до п.1, внесених постановою КМ України №704 від 16.09.2015.

Згідно архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, останньому у серпні 2016 та серпні 2017 виплачено грошову допомогу на оздоровлення 8289,38 грн. та 8389,50 грн відповідно.

При цьому, упродовж вказаних років, у тому числі і у серпні 2016 та 2017 роках ОСОБА_1 щомісячно виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, розмір якої в серпні 2016 становила 4973,63 грн. та у серпні 2017 року становила 5033,70 грн.

У складі місячного грошового забезпечення з якого обчислювалась допомога на оздоровлення ОСОБА_1 не враховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода.

Як на підставу для виплати позивачу допомоги на оздоровлення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, відповідачі посилаються на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до п.8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність з 09.11.2018), затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, (далі - Інструкція №73) відповідно до пункту 2 якої виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Інструкції №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Разом з тим, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Відповідно при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.

Вказане питання щодо складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 у вищезазначеній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: "Згідно з ч.2 та ч.3 ст.9 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення".

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", з наступними змінами та доповненнями, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2262-XII), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Ураховуючи наведене, щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №320/7310/16-а від 06.03.2019 року, № 560/589/17 від 12.06.2019 року, №569/8920/16-а від 27.11.2019 року, № 295/11615/17 від 30.09.2020 року, №620/3346/19 від 26.02.2021 року, №240/1095/20 від 29.12.2020 року.

Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2020 №1.380.2019.003718 зазначив наступне: "питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 6 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. Відтак, правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року № 522/2738/17 у даному випадку є пріоритетною для застосування порівняно з позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 березня 2018 року у справі №761/17387/17, від 29 серпня 2019 року у справі №820/375/18, від 21 листопада 2019 року у справі №815/5547/17 та від 09 січня 2020 року у справі №809/1489/16."

Враховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року №522/2738/17, суд зазначає, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Водночас, представник відповідача посилається на практику, яка містить протилежні правові висновки.

Так, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.12.2020 року у справі № 754/6989/16-а передбачає, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відтак, правові висновки у практиці не містять однозначної думки з приводу правовідносин щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу сум грошового забезпечення військовослужбовців, що, у свою чергу, вказує на нечіткість та неточність чинного законодавства у спірних правовідносинах.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV, з наступними змінами та доповненнями, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 52 рішення у справі "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Скордіно проти Італії" ("Scordino v. Italy" № 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський Суд з прав людини, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, а тому, на думку суду це свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Зазначена правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 19.10.2020 по справі №826/2205/17, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив позивачу до розрахунку допомоги на оздоровлення у серпні 2016 та серпні 2017 роках щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Вказані дії відповідача спричинили отримання позивачем допомоги на оздоровлення у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством, а тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині виплати ОСОБА_1 , в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова №1294), до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Так, 20.05.2008 року на виконання п.2 вказаної Постанови Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України за №425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, пунктом 3.13.1 якої встановлено, що особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Згідно наказу начальника Західного регіонального управління від 15.01.2015 № 11-ос ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу регіонального управління і всі види забезпечення із 07.01.2015 та вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника сектору документального забезпечення - секретаря колегії Західного регіонального управління з 08.01.2015.

Відповідно до грошового атестату із попереднього місця служби (військова частина 1493) та архівної відомості особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 - 2015 роки останньому по грудень 2014 року виплачувалась щомісячно надбавка за класну кваліфікацію 5,5 % посадового окладу у сумі 72,05 грн. на місяць.

Згідно архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 , із січня 2015 року було припинено виплату надбавку за класну кваліфікацію, та відновлено виплату такої із липня 2015 року у розмірі 5,5 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 66 грн. щомісячно.

Виплата надбавки за класну кваліфікацію ОСОБА_1 щомісячно у розмірі 5,5 % від посадового окладу 1200 грн. у сумі 66 грн., із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення за 2015 - 2018 роки здійснювалася до березня 2018 року.

Відповідно до інформації зазначеної в особистих картках грошового забезпечення за 2015-2018 роки, які наявні в матеріалах справи, ОСОБА_1 , присвоєно клас майстра, класної кваліфікації «майстер» (накази Західного регіонального управління від 12.06.2015 № 282-аг, від 10.07.2017 № 405-аг).

Однак, надбавка за кваліфікацію йому виплачувалась не у повному розмірі.

В силу частини другої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови.

Відповідно до п.2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Одночасно, в п.7 Постанови № 1294 вказав, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

На виконання п. 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року за №425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України (чинна на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція №425).

Так, згідно із п. 3.13.1. Інструкції №425 особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас майстра присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка у розмірі 11 відсотків посадового окладу.

Отже, Адміністрацією Державної прикордонної служби України Інструкцією №425 було упорядковано перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить й надбавка за кваліфікацію.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №808/8403/13-а, а тому суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.291 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо виплати надбавки за кваліфікацію позивачу за період з липня 2015 року до березня 2018 року в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року за №425 упорядковано виплати додаткових видів грошового забезпечення, а тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020) у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в. межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Додатком 25 до Постанови № 1294 від 07.11.2007 року для військовослужбовців встановлено винагорода за тривалість безперервної військової служби, посадовий оклад і оклад за військовим званням (військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1,0 за 15 років; 1,5 за 20 років; 2 за 25 років; 2,5 за 30 років; 3 за 35 і кожні наступні п`ять років.

Так, 20.05.2008 на виконання п. 2 вказаної Постанови, Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, підпунктом 3.25.1 якої встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах: 15 років - 1,0; 20 років - 1,5; 25 років - 2,0; 30 років - 2,5; 35 років і кожні наступні п`ять років - 3,0.

Винагорода виплачується за місцем штатної служби за наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - за наказами вищих начальників (командирів) за підпорядкованістю.

У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Згідно п. 2 ст. 9 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування, структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови.

Відповідно п. 2 Постанови № 1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань, (далі - державні органи), а п. 11 зазначеної постанови надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам (до яких віднесена й Державна прикордонна службу України) упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Враховуючи наведене, Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.

Разом з тим, згідно п. 7 Постанови № 1294, до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

На виконання п. 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, відповідно до якої визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (до складу якого входять й додаткові види грошового забезпечення), а також самі додаткові види грошового забезпечення, серед яких й винагорода за тривалість безперервної військової служби (пункт 3.25), яка виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Отже, Адміністрацією Державної прикордонної служби України вищевказаною Інструкцією № 425 було упорядковано перелік, розмір та порядок виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, до складу яких входить і винагорода за тривалість безперервної військової служби.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із послужного списку ОСОБА_1 останній призваний на військову службу із 01.08.1991 та таку проходив безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно наказу Західного регіонального управління від 03.02.2020 № 38-ОС із 04.02.2020.

Станом на 01.08.2016 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 25 років.

Однак, згідно архівної відомості особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 , судом встановлено, що за 2016 - 2020 роки такі не містять інформації про виплату останньому одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 25 річної безперервної військової служби у розмірі двох посадових окладів і окладів за військовим звання.

Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 , винагороди за тривалість 25 років безперервної календарної військової служби у розмірі 2 посадового окладу і 2 окладів за військовим званням у період із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020).

Щодо способу захисту порушеного права позивача, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оскільки суд визнав протиправними дії Західного регіонального управління (військова частина 1468) щодо виплати ОСОБА_1 , у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889; в частині виплати ОСОБА_1 в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, то з метою ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням раніше проведених виплат у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію за період із липня 2015 року до березня 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Також суд визнав протиправною бездіяльність Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020) у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання.

З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби виходячи із грошового забезпечення станом на 01.08.2016 у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв`язку з їх несвоєчасною виплатою, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати", суд зазначає наступне.

Виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати регулюється нормами Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон України №2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст.2 Закону України №2050-ІІІ).

Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Відповідно до пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані та які не мають разового характеру.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статтей 1-3 Закону України №2050-ІІІ та окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 (№523/1124/17) та від 03.07.2018 (справа №521/940/17).

Так, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру та зобов`язання Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію за період із липня 2015 року до березня 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» в за клас майстра - 11 відсотків посадового окладу, судом задоволено повністю.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно зобов`язання Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплат по день їх фактичної виплати, підлягають задоволенню .

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Враховуючи те, що позивач, згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, як учасники бойових дій, а тому судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 90, 94, 242-246, 255, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 1468) (79017, м. Львів, вул. Мечникова, 16, код ЄДРПОУ - 14321647) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) (адреса: м. Львів, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 14321647) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з відрахуванням раніше проведених виплат у серпні 2016 року та серпні 2017 року грошову допомогу на оздоровлення із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

Визнати протиправними дії Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) в частині виплати ОСОБА_1 в період із липня 2015 року до березня 2018 року надбавки за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) (адреса: м. Львів, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 14321647) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію за період із липня 2015 року до березня 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» за клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.

Визнати протиправною бездіяльність Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби (01.08.2016) та на час звільнення із військової служби (04.02.2020) у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 25-ти річної календарної військової служби виходячи із грошового забезпечення станом на 01.08.2016 у розмірі 2-х посадових окладів та 2-х окладів за військове звання.

Зобов`язати Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) (адреса: м. Львів, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 14321647) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 березня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна