Ухвала суду № 95910321, 30.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/842/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

за участю секретаря судового засідання – Попович М.М.,

за участю:

представник заявника: не з`явився,

представник позивача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву військової частини А1349 про поворот виконання рішення по справі № 260/842/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А1349 (76005, вул. Чорновола, 119а, м. Івано-Франківськ, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 08174283) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А1349 звернулась до суду з заявою, в якій просить, здійснити поворот виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини А1349 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 135503,43 грн.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі № 260/842/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1349 про стягнення середнього заробітку було виконано.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року по справі №260/842/20, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20 скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до військової частини А1349 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні задоволено частково, а саме: присуджено до стягнення з військової частини А1349 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнення (невиплату індексації грошового забезпечення) за період із 14.02.2019 по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення 25.03.2020 у сумі 10000 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

24 березня 2021 року до суду від позивача надійшли заперечення проти заяви військової частини А1349. Позивач зазначає, що відсутні підстави для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, оскільки жодного факту введення в оману та подання неправдивих відомостей з боку позивача не було зазначено в рішенні Восьмого апеляційного адміністративного суду, а розрахунок суми середнього грошового забезпечення, що підлягав стягненню, було проведено судом. Просить суд залишити заяву без задоволення.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте в матеріалах справи містить заява від такого про розгляд заяви без його участі.

Розглянувши заяву про поворот виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А1349 про стягнення середнього заробітку, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини з повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо постановлене рішення суду є скасованим. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Частина дев`ята зазначеної статті встановлює, що суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

Частиною сьомою статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20 ОСОБА_1 було видано виконавчий лист, на підставі якого він з заявою звернувся до військової частини А1349 за результатами розгляду якої з рахунків було в порядку безспірного списання 30.09.2020 року списано та перераховано ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 145503,43 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року по справі №260/842/20, апеляційну скаргу військової частини А1349 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20 задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20 скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до військової частини А1349 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні задоволено частково, а саме: присуджено до стягнення з військової частини А1349 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнення (невиплату індексації грошового забезпечення) за період із 14.02.2019 по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення 25.03.2020 у сумі 10000 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Ст. 239 Кодексу законів про працю України передбачає обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах.

Нормами ст. 239 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Відповідно до ст. 381 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції Восьмим апеляційним адміністративний судом став принцип пропорційності.

Таким чином, підстава скасування зазначених рішень не ґрунтувалось на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підробленими документами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). Верховенство право є одним із основних принципів адміністративного судочинство відповідно до статті 2 КАСУ.

За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Стягнення на користь ОСОБА_1 з військової частини А1349 грошові кошти у розмірі 153503,43 грн., випливає з його трудових правовідносин з відповідачем.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішення від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах «суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.

Тому, виходячи із змісту статті 381 КАС України, статті 239 КЗпП України, позиції Европейского суду з прав людини та принципу Верховенства права, суд дійшов висновку, що не має правових підстав для зобов`язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви військової частини А1349 про поворот виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1349 про стягнення середнього заробітку шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини А1349 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 143503,43 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви військової частини А1349 про поворот виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року по справі №260/842/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини А1349 (76005, вул. Чорновола, 119а, м. Івано-Франківськ, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 08174283) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Суддя Я. М. Калинич