Рішення № 95909214, 30.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 березня 2021 р. Справа № 120/440/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території с. Дубмаслівка Немирівського району Вінницької області.

За результатом розгляду клопотання позивача, відповідач прийняв рішення №1645 від 22.10.2020 про відмову в наданні такого дозволу та вказав у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогами законів та генеральному плану населеного пункту.

Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись з цим позовом до суду, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 61 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області №1645 від 22.10.2020 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.08.2020 та подані документи щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,46 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Дубмаслівка Немирівського району Вінницької області та прийняти за наслідком розгляду поданих документів рішення відповідно до положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 26.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, шо бажана земельна ділянка відноситься до земель житлової та комунальної забудови, оскільки знаходиться в межах села Дубмаслівка, а відтак рішення прийнято в межах та на підставі законів України.

25.02.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

31.08.2020 позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Дубмаслівка Немирівського району Вінницької області.

Рішенням 61 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області №1645 від 22.10.2020 позивачу відмовлено у наданні такого дозволу, у зв`язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогами законів та генеральному плану населеного пункту.

Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає положенням частини 7 статті 118 ЗК України, а тому за захистом своїх прав звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Приписами п.п. "а", "б" ч.1 ст.12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у відповідних розмірах в залежності від місця розташування земельної ділянки.

Згідно ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений ч.7 ст.118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів.

Однак, на переконання суду, надання дозволу на розробку проекту землеустрою не свідчить про розпорядження, відчуження або передачу земельної ділянки у власність, адже отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише одним з етапів отримання такої ділянки у власність та не означає позитивного рішення про надання такої ділянки у власність.

Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні не обґрунтував причину відмову та в чому саме полягає невідповідність земельної ділянки вимогам законів та генеральному плану, як і не надав доказів до матеріалів справи на підтвердження своєї позиції.

Більше того, відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що знайшла відображення у рішенні Немирівської міської ради №1645 від 22.10.2020, не відповідає приписам частини 7 статті 118 ЗК України, якою встановлено вичерпні підстави для відмови у наданні відповідного дозволу.

Щодо доводів відповідача у відзиві, що бажана земельна ділянка відноситься до земель житлової та комунальної забудови, оскільки знаходиться в межах села Дубмаслівка, то суд не надає оцінку вказаному, оскільки вказана підстава відмови не покладена в основу оскаржуваного рішення, а тому у відповідності до положень ст. 72 КАС України не береться судом до уваги.

За наведених обставин рішення відповідача, що оскаржується, слід визнати протиправним та скасувати.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не може погодитись з правомірністю відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою, що зазначені в оскаржуваному рішенні, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження перебування бажаної для позивача земельної ділянки у власності чи користуванні іншої особи, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та як наслідок задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, то така вимога є похідною від основної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення, а тому підлягає задоволенню.

Разом із тим, згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти по суті рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь документально підтверджені судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Згідно квитанції №0.0.1986979898.1 від 21.01.2021 позивачем сплачено 908 гривень судового збору, який підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради Вінницького район Вінницької області. Докази понесення інших судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 61 сесії 1 скликання Немирівської міської ради Вінницької області №1645 від 22.10.2020 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Немирівську міську раду Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,46 га на території с. Дубмаслівка Немирівського району Вінницької області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути на корить ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (девятсот вісім гривень ) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Немирівська міська рада Вінницької області (вул. Леніна, 26, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619)

Рішення в повному обсязі складено: 30.03.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна