Ухвала суду № 95904268, 26.03.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" березня 2021 р. м. Черкаси справа № 925/384/21

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, в приміщенні господарського суду без виклику представників сторін розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 про застосування заходів забезпечення позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», м. Черкаси, вул. Громова (Максима Залізняка), буд. 142

про стягнення 568124438,66 грн заборгованості та санкцій за договором/

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» про стягнення 568.124.438,66 грн за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 11.09.2020 №1зб-ЧГЗ, з яких:

512.481.576,07 грн основного боргу,

3.552.269,52 грн пені,

842.435,46 грн – 3 % річних,

51.248.157,61 грн штрафу,

та відшкодування судових витрат.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- застосувати захід забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» про стягнення боргу в сумі 568124438,66 грн, визначений п. 1) ч. 1 статті 137 ГПК України, а саме: накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Черкасигаз Збут» (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Громова (Максима Залізняка), буд. 142, код ЄДРПОУ 39672471), в межах ціни позову в розмірі 568124438,66 грн, які знаходяться (обліковуються) на всіх рахунках ТОВ «Черкасигаз Збут» в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України;

- не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування.

Заява мотивована тим, що існує судовий процес №925/1671/20 за позовом НАК «Нафтогаз України» до відповідача про стягнення 103.895.732,21 грн, отримання відповідачем в 2021 році збитків від постачання природного газу населенню, недостатність у відповідача активів для виконання прийнятих на себе зобов`язань перед власними кредиторами, а також вчинення дій по закупівлі природного газу в березні від інших постачальників на умовах попередньої оплати, що на переконання позивача свідчить про недобросовісне ставлення відповідача до виконання взятих на себе зобов`язань перед кредиторами, перенаправлення ТОВ «Черкасигаз Збут» грошових потоків та активів на закупівлю товарів для майбутніх періодів від інших постачальників, що в подальшому позбавить відповідача можливості здійснити погашення боргових зобов`язань перед позивачем.

Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, призведе до реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі у разі задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).

Згідно частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У рішенні ЄСПЛ «Волошин проти України» зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі «Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства» (Steel and Morris vs. the United Kingdom), заява №68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росії» (Batsanina vs. Russia), заява №3932/02, § 22).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання взятих на себе зобов`язань, без наведення відповідного обґрунтування з посиланням на документи чи докази - не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що обставини, наведені ним у заяві як підстави для забезпечення позову - належать до ризиків господарської діяльності, які несуть усі суб`єкти господарювання. В даному випадку позивач як кредитор та ймовірний стягувач мав проявляти розумну обачність при укладенні подібного договору постачання газу, без заходів забезпечення виконання договору чи застереження від невиконання його.

Закупівля газу в інших постачальників – це право покупця в умовах вільного ринку. Продавець має очікувати на ризики своєї діяльності як складова підприємництва.

Оцінюючи доводи та докази заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до задоволення не підлягає, оскільки вона не мотивована, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які підтверджують можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства.

Суддя Г.М. Скиба