Рішення № 95904065, 25.03.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р.Справа № 922/3549/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 6059 від 16.03.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро”, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрома”, 62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня про стягнення 3 277 930, 45 грн.за участю представників сторін:

заявника (позивача): Чоломбитько Ю.О., ордер на надання правової (правничої) допомоги серія ВІ №1027892 від 17.12.2020 року;

відповідача: Федоренко Д.М., ордер на надання правової допомоги серія ПТ № 191121 від 15.12.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрома” про стягнення за порушення умов договору поставки № 2609К від 26.09.2019 пені у розмір 2 075 227, 12 грн., штрафу у розмірі 243 750, 00 грн., упущеної вигоди у розмірі 958 953, 33 грн. Також у пункті 2 прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд надати строк протягом 5 днів з моменту прийняття рішення для доведення розміру понесених судових витрат та розподілити судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.03.2021 року у позові відмовити частково.

16.03.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 6059) про розподіл судових витрат, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат позивача, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 189 129, 60 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року прийнято до розгляду заяву (вх. № 6059 від 16.03.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» про розподіл судових витрат та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "23" березня 2021 р. о(б) 11:45 год.

23.03.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6590) про зменшення розміру судових витрат (т. 2, а.с. 96-98).

Ухвалою суду від 23.03.2021 року яку занесено до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву до 25.03.2021 року.

25.03.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 6820) у яких останній, зазначає, що позивачем незрозуміло як було розраховано прожитковий мінімум від якого був здійснений розрахунок понесених судових витрат. Також заперечував щодо розрахунку витрат на правничу допомогу, а саме щодо зазначення у акті приймання - передачі послуг за договором в частині коефіцієнтів, та на думку відповідача вони є завищеними та необґрунтованими.

Щодо складності справи зазначає, що даний позов є ідентичним вже розглянутому за участю тих самих сторін та представників позивача у справі № 922/3548/19. Та не складало труднощів у підготовці фактично ідентичного позову та відповідних процесуальних документів. Щодо досвіду адвоката зазначає, та на думку відповідача застосований у розрахунку коефіцієнт не підтверджується належними доказами. У зв`язку із чим, вважає заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу завищеним та таким, що не підлягає до задоволення. За розрахунком відповідача, з урахуванням максимального розміру прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2021 року) та загального затраченого часу ( 6 год. 24 хв) можливий розмір для задоволення відшкодування витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 7 082, 40 грн.

У судовому засіданні 25.03.2021 року було оголошено технічну перерву.

Присутній у судовому засіданні представник заявника (позивача) надав усні пояснення щодо розрахунку та просив суд, заяву про розподіл судових витрат у справі задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат у справі заперечував, та просив суд задовольнити клопотання та зменшити розмір судових витрат.

Судом у судовому засіданні поставлено питання заявнику (позивачу) щодо здійсненого розрахунку та застосування коефіцієнту підвищення кваліфікації та досвіду адвоката в частині участі у судових засіданнях.

Присутній у судовому засіданні представник заявника (позивача) зазначив, що відповідний коефіцієнт х3 підвищення кваліфікації та досвіду адвоката застосовувались до адвоката який має стаж роботи 10 років, у даному випадку до адвоката Крайза О.І. Щодо адвоката Чоломбитько Ю.О. зазначив, що відповідний стаж роботи для застосування коефіцієнту х3 підвищення кваліфікації відсутній.

Розглянувши заяву (вх. № 6059 від 16.03.2021 року) позивача про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, позивач зазначає, що у позовній заяві позивач зазначив про надання останньому можливості, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, довести розмір фактично понесених судових витрат у зв`язку із розглядом справи № 922/3549/20 протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення. Позивачем у позовній заяві було зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає суму у розмірі 188 920, 00 грн. (т. 1, а.с. 3 зворот).

Також позивачем було надано до суду копію договору № 2/ТБ про надання правової допомоги від 04.05.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” та адвокатським об`єднанням "Лоус Уолвс"; копію додатку до договору № 2/ТБ від 04.05.2020 року; копію додаткової угоди № б/н від 02.11.2020 року.

На підтвердження наданих за договором послуг, сторонами підписано акт приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 року на суму 189 129, 60 грн. У зв`язку із чим, за твердженнями позивача, судові витрати позивача у справі № 922/3549/20, а саме витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу за правилами встановленим процесуальним законодавством, та такими що підтверджені належними доказами, становлять 189 129, 60 грн. (т. 2, а.с. 81-86).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 7 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/3549/20 року, позивачем у пункті 3 прохальної частини позовної заяви заявлено про надання позивачу часу для подання доказів протягом 5 днів з моменту прийняття рішення про понесені ним судові витрати. Також останнім, до позовної заяви було надано попередній розрахунок суми судових витрат позивача (т. 1, а.с. 3-4).

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вищевказаних вимог, позивачем 16.03.2021 року через канцелярію суду надано заяву (вх. № 6059) про розподіл судових витрат, у якій позивач, просить суд, ухвалити додаткове рішення, у якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат позивача, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 189 129, 60 грн. (т. 2, а.с. 71-74).

До заяви (вх. № 6059 від 16.03.2021 року) про розподіл судових витрат позивачем надано до суду:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Адвокатське об`єднання "ЛОУ УОЛВС";

- копію договору № 2/ТБ від 04.05.2020 року про надання правової допомоги;

- копію додатку до договору № 2/ТБ від 04.05.2020 року;

- копію додаткової угоди від № б/н від 02.11.2020 року до договору про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 року;

- копію акту прийому-здачі наданих послуг від 15.03.2021 року за договором про надання правової допомоги № 2/ТБ від 04.05.2020 року на суму 189 129, 60 грн. (т. 2, а.с. 75-86).

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи:

- ордер серія ХВ № 202В від 04.05.2020 року на адвоката Крайз О.І.;

- ордер серія ВІ № 1027892 від 17.12.2020 року на адвоката Чоломбитько Ю.О.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на адвоката Крайз О.І.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.07.2020 року на адвоката Чоломбитько Ю.О. (т. 1, а.с. 18-19, 112-113).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі N 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі N 910/906/18.

23.03.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6590) про зменшення розміру судових витрат (т. 2, а.с. 96-98).

В обґрунтування наданого до суду клопотання, відповідач зазначає, що вважає заяву позивача про розподіл судових витрат, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат позивача, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 189 129, 60 грн. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За твердженнями відповідача, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Крім того, відповідач із посиланням на постанову Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 24.11.2020 року у справі № 911/4242/15 зазначає, що даний спір є ідентичним вже розглянутому за участю тих самих сторін у справі № 922/3548/19, що свідчить про необґрунтованість затрати на підготовку позову у даній справі. Також посилається на позицію Верховного Суду у справі № 821/227/17 від 11.06.2020 року, у праві № 466/9758/19-ц від 09.06.2020 року та зазначає, що аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Також зазначає, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження за оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Також зазначає, що у згаданих вище постановах Верховний Суд при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд мас виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності га необхідності); розумності їхньою розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). У зв`язку із чим, відповідач вважає заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу завищеним та таким що не підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, здійснивши перевірку розрахунків зазначених у акті наданих послуг від 15.03.2021 року на загальну суму 189 125, 60 грн. грн. а саме, як вбачається із наданого акту наданих послуг від 15.03.2021 року адвокатом були надані наступні послуги:

- складання позовної заяви, відповіді на відзив та пояснення у справі № 922/3549/20 (складність справи х3; підтвердження кваліфікації х3; досвід адвоката х3; затрачено годин/хв. 3 години 04 хвилини) на суму 90 624, 60 грн.;

- участь у судових засіданнях у справі № 922/3549/20 (7 судових засідань) (складність справи х3; підтвердження кваліфікації х3; досвід адвоката х3; затрачено годин/хв. 3 години 20 хвилини) на суму 98 505, 00 грн. зазначає наступне.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи № 922/3549/20 позивачем при подання позовної заяви (вх. № 3549/20 від 04.11.2020 року, т. 1, а.с. 1-4) про стягнення з відповідача за порушення умов договору поставки № 2609К від 26.09.2019 року пені у сумі 2 075 227, 12 грн., штрафу у розмірі 243, 750, 00 грн., упущеної вигоди у розмірі 958 953, 33 грн. було надано розрахунок суми позовних вимог, а саме зокрема пені за період з 11.11.2019 року по 17.07.2020 року на суму 2 002 102, 12 грн. (т. 1, а.с. 20).

02.02.2021 року позивачем через канцелярію суду були надані пояснення (вх. № 2673) у яких останній зазначив, що позивачем було надано до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором поставки № 2609К від 26.09.2019 року, у якому було допущено помилку (т. 1, а.с. 229).

При цьому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача відповідно до наданого акту наданих послуг від 15.03.2021 року суму у розмірі 90 624, 60 грн. за складання: - позовної заяви, - відповіді на відзив, - та пояснення у справі № 922/3549/20 (т. 2, а.с. 86).

Судом у судовому засіданні 25.03.2021 року було з`ясовано у позивача щодо здійсненого розрахунку, та встановлено, що сума становить 90 427, 69 грн. замість 90 624, 60 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, акт приймання - передачі наданих послуг від 15.03.2021 року в частині надання послуг (із урахуванням встановленої судом суми), а саме: - складання позовної заяви, відповіді на відзив та пояснення у справі № 922/3549/20 (складність справи х3; підтвердження кваліфікації х3; досвід адвоката х3; затрачено годин/хв. 3 години 04 хвилини) на суму 90 427, 69 грн., дійшов до висновку, що заявлена відповідачем послуга у розмірі 30 142, 56 грн. (90 427,69 грн. /3), щодо складання пояснень у справі № 922/3549/20 є необґрунтованими та не відшкодовуються позивачу, оскільки відповідні витрати понесені позивачем з власної вини у зв`язку із допущенням помилки при здійсненні розрахунку пені доданого до позовної заяви.

У зв`язку із чим, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 30 142, 56 грн. слід відмовити.

Щодо заявлених позивачем до стягнення послуг відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 15.03.2021 року в частині надання послуг: - участь у судових засіданнях у справі № 922/3549/20 (7 судових засідань) (складність справи х3; підтвердження кваліфікації х3; досвід адвоката х3; затрачено годин/хв. 3 години 20 хвилини) на суму 98 505, 00 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи № 922/3549/20 у справі відбулося 7 судових засідань (98 505, 00 / 7 = 14 072, 142), а саме:

- 17.12.2020 року (т. 1, а.с. 122) відповідно до ухвали суду у судове засідання представники сторін не з`явились;

- 14.01.2021 року (т. 1, а.с. 153) відповідно до ухвали суду у судовому засіданні були присутні представник позивача адвокат Чоломбитько Ю.О. та представник відповідача Федоренко Д.М.;

- 26.01.2021 року (т. 1, а.с. 225) відповідно до протоколу судового засідання у судовому засіданні були присутні представник позивача адвокат Чоломбитько Ю.О. та представник відповідача Федоренко Д.М.;

- 04.02.2021 року (т. 1, а.с. 231-233) відповідно до протоколу судового засідання у судовому засіданні були присутні представник позивача адвокат Чоломбитько Ю.О. та представник відповідача Федоренко Д.М.;

- 18.02.2021 року (т. 2, а.с. 21) відповідно до ухвали суду у судовому засіданні був присутній представник позивача адвокат Чоломбитько Ю.О.;

- 04.03.2021 року (т. 2, а.с. 37-38) відповідно до протоколу судового засідання у судовому засіданні був присутній представник позивача адвокат Чоломбитько Ю.О.;

- 11.03.2021 року (т. 2, а.с. 47-48) відповідно до протоколу судового засідання у судовому засіданні був присутній представник позивача адвокат Крайз О.І.

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми у розмірі 98 505, 00 грн. щодо участі представника позивача у 7 судових засіданнях, та встановлено, що представник позивача був присутній лише у 6 судових засіданнях.

З огляду на вищевикладене, стягнення з відповідача судових витрат за участь представника позивача у судовому засіданні 17.12.2020 року є необґрунтованим та безпідставним.

У зв`язку із чим, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 14 072, 14 грн. слід відмовити.

Крім того, судом у судовому засіданні 25.03.2021 року було з`ясовано у позивача щодо здійсненого розрахунку, а саме в частині визначення коєфіцієнтів, щодо участі у судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні представник заявника (позивача) зазначив, що відповідний коефіцієнт х3 підвищення кваліфікації та досвіду адвоката застосовувались до адвоката який має стаж роботи 10 років, у даному випадку до адвоката Крайза О.І. Щодо адвоката Чоломбитько Ю.О. зазначив, що відповідний стаж роботи для застосування коефіцієнту х3 підвищення кваліфікації відсутній.

Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Крайз О.І. був присутній лише у 1 судову засіданні 11.03.2021 року (т. 2,а.с. 47-48).

Адвокат Чоломбитько Ю.О. у 5- ти судових засіданнях (т. 1, а.с. 153, 225, 231-233, т. 2, а.с. 21, 37-38).

З огляду на вищевикладене, застосування коефіцієнту х3 підвищення кваліфікації та коефіцієнту х3 досвіду адвоката Чоломбитько Ю.О. до усіх інших 5- ти судових засідань та стягнення із відповідача понесених позивачем витрат у розмірі 87 432, 86 грн. (98 505,00 - 14 072, 14) є необґрунтованим та безпідставним.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши заяву (вх. № 6059 від 16.03.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” про розподіл судових витрат у справі та додані до неї документи, із урахуванням заперечень відповідача та клопотання про зменшення витрат на судові витрати щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, складністю справи з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, дійшов до висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 189 129, 60 грн. є необґрунтованою та не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 23.03.2021 року вх. № 6590) до 74 357, 20 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 11.03.2021 року у позові відмовлено частково.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” у справі № 922/3549/20, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заяви відповідача про зменшення розміру понесених позивачем судових витрат (від 23.03.2021 року вх. № 6590), заява вх. № 6059 від 16.03.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” про розподіл судових витрат у справі підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 52 604, 12 грн. (2 318 977, 12 * 73 357, 20 / 3 277 930, 45).

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву вх. № 6059 від 16.03.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” про розподіл судових витрат у справі – задовольнити частково.

Клопотання відповідача вх. № 6590 від 23.03.2021 року задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрома” (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, ЄДРПОУ 24471767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, ЄДРПОУ 39820081) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 52 604, 12 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі – 136 525, 48 грн. - відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Новаагро” (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, ЄДРПОУ 39820081);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрома” (62820, Харківська область, Печенізький район, с. Мартове, вул. 1 Травня, ЄДРПОУ 24471767).

Повне (додаткове) рішення складено "30" березня 2021 року.

Суддя О.О. Ємельянова