Рішення № 95903626, 25.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2021 Справа № 914/2441/15 (914/2781/20)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086)до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» (вул. Львівська, буд. 44, м. Червоноград, Львівська область, 80100)про:стягнення 495954 грн. 50 коп. (з яких: 474502,50 грн. – основний борг; 13852,75 грн. – 3% річних; 7599,25 грн. – інфляційні)у межах справи:№ 914/2441/15про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Зубка С. В.

Представники:

Позивача:Степаненко І. Є. – керуючий санацією; Кріль Н. Г. – адвокатВідповідача:Бабій А. М. – адвокат

26.10.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2958 надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» про стягнення 495954 грн. 50 коп. (з яких: 474502,50 грн. – основний борг; 13852,75 грн.– 3% річних; 7599,25 грн. – інфляційні) заборгованості за договором на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19.

Ухвалою суду від 27.10.2020 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» про стягнення 495954 грн. 50 коп. (з яких: 474502,50 грн. – основний борг; 13852,75 грн. – 3% річних; 7599,25 грн. – інфляційні) залишено без руху та встановлено позивачу строк у десять днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

06.11.2020 р. до суду за вх. № 32150/20 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; підготовче засідання призначено на 10.12.2020 р.; встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

10.12.2020 р. до суду за вх. № 35403/20 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. До зазначеного клопотання додано копію договору на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19, копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2020 р. копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також докази надіслання вказаного клопотання відповідачу.

10.12.2020 р. до суду за вх. № 35404/20 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 10.12.2020 р. продовжено відповідачу строк на 10 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов; підготовче засідання відкладено на 09.02.2021 р.

09.02.2021 р. до суду за вх. № 3121/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову. У зазначеному відзиві міститься клопотання про витребування у позивача оригіналів первинних документів, копії яких долучені до позовної заяви.

09.02.2021 р. до суду за вх. № 3124/21 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наявністю у представника відповідача симптомів гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Ухвалою суду від 09.02.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021 р.

Ухвалою суду від 25.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 18.03.2021 р.

В судовому засіданні 18.03.2021 р. оголошено перерву до 25.03.2021 р.

Представники сторін в судове засідання з`явились, надали пояснення по суті спору.

Представники позивача позов підтримали повністю, просили суд задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що до позовної заяви позивачем долучено лише копії документів, а не оригінали. Також відповідач стверджує, що всупереч п. 2.2. договору на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19, позивачем не додано до матеріалів справи рахунків-фактур на оплату за надані послуги, а отже відповідачем не порушено строку виконання грошового зобов`язання за договором. Таким чином, відповідач вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою, не підтверджену належними і допустимими доказами та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

04.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» (замовник, відповідач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» (виконавець, позивач у справі) укладено договір на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції № 04/10/19 (надалі – Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, виконавець (позивач) приймає на себе обов`язки по надання таких послуг: перевезення, погрузка та опробування на якість вугільної продукції в вагони з використанням відповідних залізничних кодів. Послуги надаються на підставі заявки замовника (відповідача) із зазначенням адреси, реквізитів вантажоодержувача, кількості і марки продукції, що відвантажується.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість послуг за цим договором вказано в додатку № 1.

В додатку № 1 до Договору сторони погодили вартість послуг, а саме: погрузка вугільної продукції в залізничні вагони – 45,00 грн. з ПДВ за 1 тонну; організація залізничних перевезень – 3000,00 грн. з ПДВ за 1 партію; хімічний аналіз вугільної продукції (зола, волога, вихід летких речовин, сірка, теплота згорання) – 300,00 грн. з ПДВ за 1 пробу; опробування якості вугільної продукції з проведенням хімічного аналізу і оформлення посвідчення якості – 1140,00 грн. з ПДВ за 1 партію.

Відповідно до п. 2.2. та п. 2.4. Договору, оплата послуг проводиться на підставі рахунків-фактур. Загальна вартість по Договору складається з сум усіх актів виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного Договору.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 474502,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2020 р. на суму 11400,00 грн., № 1 від 31.10.2019 р. на суму 460822,50 грн., № 2 від 15.05.2020 р. на суму 2280,00 грн. Претензій щодо якості наданих позивачем послуг у відповідача не було.

Відповідач не провів оплати за отримані послуги, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 474502,50 грн. Зазначена заборгованість підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків по договору № 04/10/19 від 04.10.2019 р. станом на 01.10.2020 р.

Відповідач не заперечив факту надання послуг за договором на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19 та не представив доказів оплати таких послуг.

За неналежне виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 13852,75 грн. 3% річних та 7599,25 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19 становить 474502,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2020 р. на суму 11400,00 грн., № 1 від 31.10.2019 р. на суму 460822,50 грн., № 2 від 15.05.2020 р. на суму 2280,00 грн., а також актом звірки взаєморозрахунків по договору № 04/10/19 від 04.10.2019 р. станом на 01.10.2020 р.

Відповідно до п. 2.2. Договору, оплата послуг проводиться на підставі рахунків-фактур.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що відсутність рахунків-фактур свідчить про відсутність обов`язку відповідача оплачувати надані послуги за Договором, оскільки факт надання таких послуг та їх вартість підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2020р., № 1 від 31.10.2019 р., № 2 від 15.05.2020 р. Відсутність рахунків-фактур не спростовує факту надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем.

Відповідач не спростував факту надання позивачем послуг згідно договору на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19, а також не представив доказів оплати за такі послуги.

Щодо тверджень відповідача про те, що до позовної заяви не додано оригіналів доказів, а лише їх копії, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази можуть подаватись в належним чином засвідченій копії.

Відповідачем не доведено, що долучені до матеріалів справи копії доказів не відповідають оригіналам, а також не доведено відсутність у відповідача оригіналів документів, копії котрих долучено до матеріалів справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно договору на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19 становить 474502,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1 від 30.04.2020 р. на суму 11400,00 грн., № 1 від 31.10.2019 р. на суму 460822,50 грн., № 2 від 15.05.2020 р. на суму 2280,00 грн., а також актом звірки взаєморозрахунків по договору № 04/10/19 від 04.10.2019р. станом на 01.10.2020 р., які є належними, допустимими та достовірними доказами.

За неналежне виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 13852,75 грн. 3% річних та 7599,25 грн.

Враховуючи те, що Договором від 04.10.2019 р. № 04/10/19 не встановлено строку (терміну) виконання зобов`язання відповідача по оплаті за надані послуги, а лише передбачено, що така оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур (п. 2.2. Договору), що в свою чергу свідчить про відсутність строку (терміну) виконання грошового зобов`язання, вимога позивача про стягнення з відповідача 13852,75 грн. 3% річних та 7599,25 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 7439,32 грн. слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» про стягнення 495954 грн. 50 коп. (з яких: 474502,50 грн. – основний борг; 13852,75 грн. – 3% річних; 7599,25 грн. – інфляційні) заборгованості за договором на надання послуг з організації перевезення та погрузки вугільної продукції від 04.10.2019 р. № 04/10/19 – задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВП «Західвуглезбут» (вул.Львівська, буд. 44, м. Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 38642184) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) 474502 грн. 50 коп. основного боргу за договором та 7117 грн. 20 коп. судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 21452 грн. 00 коп. (з яких: 13852,75 грн. – 3% річних; 7599,25 грн. – інфляційні) – відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 березня 2021 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І. Цікало