Рішення № 95903377, 30.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2021Справа № 910/831/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур-Груп" (м. Київ)

про стягнення 175.583,20 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур-Груп" про стягнення 175.583,20 грн, з яких: 109.971,13 грн основного боргу, 50.458,05 грн пені, 6.246,36 грн 3% річних, 8.907,66 грн інфляційних втрат.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2.633,75 грн та 20.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 782 від 27.03.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.21. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Вказану ухвалу було направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і вручено 01.02.21.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/831/21.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Дату постановлення даного судового рішення визначено з врахуванням перебування судді Ващенко Т.М. у відпустці з 15-26.03.21.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

27.03.18. між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір підряду № 782 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов цього Договору повний комплекс робіт з монтажу та пусконалагоджуванню систем протипожежної безпеки (надалі - Роботи) Житлового будинку № 15 у складі об`єкта будівництва: «Будівництво житлових будинків та об`єктів соціально-побутової сфери на проспекті Академіка Глушкова, 6 у Голосіївському районі м. Києва» (далі - Об`єкт).

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 18.1 з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник проводить розрахунки за виконані та прийняті Роботи, згідно підписаних сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, які Підрядник зобов`язаний щомісячно надавати замовнику не пізніше 20 числа звітного місяця в двох примірниках (п. 11.1 Договору).

Відповідно до підписаних сторонами та скріплених їх печатками Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2019 року та Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року було виконано та прийнято Робіт за Договором на суму 112.122,67 грн.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Генпідрядника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов`язань з виконання Робіт на суму 112.122,67 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем Довідка та Акт є належним доказом виконання позивачем за січень 2019 року Робіт для відповідача за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов`язань з виконання робіт на суму 112.122,67 грн здійснено в межах Договору та належним чином.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

В пункті 11.3 Договору закріплено, що оплата виконаних Підрядником Робіт здійснюється Замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання Актів та Довідок за умови надходження коштів від Замовника будівництва.

Відповідно до п. 11.4 Договору оплата за виконані роботи Підрядником здійснюється Замовником у розмірі 98,5% від вартості робіт, визначеної в кожному акті і довідці, після отримання коштів від Замовника будівництва. 1,5% від вартості робіт (без урахування всіх матеріалів, що надані Підрядником та/або Замовником, та вартості Генпідряду), визначених у кожному Акті та Довідці, залишаються у якості відкладеного платежу (Гарантійного Фонду) та перераховуються підряднику замовником через 12 місяців після введення закінченого будівництвом Об`єкту в експлуатацію, за відсутності недоліків зі сторони Підрядника та після отримання коштів від Замовника об`єкту будівництва.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали договір підряду, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись, що свідчить як про реалізацію сторонами свободи договору, так і недопущення порушення умов цього договору.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.02.20. у справі № 911/582/19, разом з тим, в межах даної справи судом враховано відсутність наданих відповідачем доказів того, що Замовник будівництва не розрахувався із Замовником, та відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо настання строку виконання зобов`язання з оплати виконаних Робіт за Договором.

За викладеного судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за виконані Роботи по вказаним вище Акту та Довідці, з урахуванням п. 11.4 Договору, становить 109.971,13 грн, а строк оплати є таким, що настав 08.02.19.

З підстав неотримання від відповідача грошових коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За викладеного суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню повністю вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 109.971,13 грн основного боргу.

На підставі п. 14.6 Договору позивачем пред`явлено до стягнення 50.458,05 грн пені.

За умовами п. 14.6 Договору у випадку порушення погоджених строків оплати, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1% порушеної суми оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд наголошує позивачу на викладеному в пункті 2.5 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, періодом для нарахування пені буде: з 09.02.19. по 09.08.19.

За перерахунком суду розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 19.354,92 грн. Пеню в сумі 31.103,13 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення 6.246,36 грн 3% річних, 8.907,66 грн інфляційних втрат, суд відзначає наступне.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 6.246,36 грн, розмір інфляційних втрат становить 8.389,28 грн, внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Інфляційні втрати в розмірі 518,38 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення 20.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд відзначає, що позивачем подано лише їх попередній (орієнтовний) розрахунок, однак не заявлено остаточного розміру таких витрат, доказів надання позивачу професійної правничої допомоги адвоката та не подано доказів їх понесення, з огляду на що такі витрати відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур-Груп" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-А; ідентифікаційний код 37312682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехно-Безпека" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; ідентифікаційний код 31720737) 109.971 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одну) грн 13 коп. основного боргу, 19.354 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят чотири) грн 92 коп. пені, 6.246 (шість тисяч двісті сорок шість) грн 36 коп. 3% річних, 8.389 (вісім тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн 28 коп. інфляційних втрат, 2.159 (дві тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн 43 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко