Рішення № 959033, 28.08.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" серпня 2007 р.           Справа № 9/268-07

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до

Комунального підприємства „Фонд комунального майна”, м. Славутич

Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс”, м. Славутич простягнення 9453,18 грн., за участю представників від позивача: Миргородова Т.В., доруч. б/н від 17.08.2007р.,

від відповідача: не з`явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 451 від 09.07.2007 року Комунального підприємства „Фонд комунального майна” (далі –КП „Фонд комунального майна”, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” (далі –ТОВ „Електросервіс”, Відповідач) про стягнення 9453,18 грн., з яких 8727,64 грн. заборгованість з орендної плати, 108,24 грн. три проценти річних та 617,30 грн. пені.

17.08.2007 року в справі оголошувалась перерва до 28.08.2007 року.

В судовому засіданні, 28.08.2007 року, представник позивача, посилаючись на обставини викладені в позові, уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 8727,64 грн. заборгованості з орендної плати, а також, з урахуванням розрахунку зробленого на день прийняття рішення по справі, 184,29 грн. три проценти річних та 1063,86 грн. пені.

Після перерви відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.10.2001 року між Державним спеціалізованим підприємством „Чорнобильська атомна електростанція” (далі – ДСП ЧАЕС) та ТОВ „Електросервіс” укладено договір оренди нежилого приміщення № 70 тіт (далі - договір), відповідно до умов якого ДСП ЧАЕС передало, а ТОВ „Електросервіс” прийняло у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, зазначене в акті прийому-передачі, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

01.09.2002 року, між ДСП ЧАЕС та ТОВ „Електросервіс” укладено додаткову угоду № 1 до договору, яка не змінила істотних умов договору.

18.01.2006 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Славутицької міської ради № 9, майно, яке знаходилося в орендному користуванні ТОВ „Електросервіс” було передане на баланс КП „Фонд комунального майна” та надано останньому повноваження щодо управління даним майном з 01.12.2005 року.

У зв’язку зі зміною орендодавця, форми власності орендованого майна та розміру орендної плати, між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди № 2 та № 3, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно договірних зобов’язань відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Як повідомив позивач, відповідач свої зобов’язання щодо орендної оплати не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 8727,64 грн., з яких за червень 2006 року –593,76 грн., за липень 2006 року –599,10 грн., за серпень 2006 року –599,10 грн., за вересень 2006 року –733,30 грн., за жовтень 2006 року –752,36 грн., за листопад 2006 року –765,91 грн., за грудень 2006 року – 772,80 грн., за січень 2007 року –776,66 грн., за лютий 2007 року –781,32 грн., за березень 2007 року –782,88 грн., за квітень 2007 року –782,88 грн. та за травень 2007 року –787,57 грн. Відповідач зазначений факт не спростував, доказів перерахування орендної плати на рахунок позивача не надав.

На день розгляду справи заборгованість з орендної плати в сумі 8727,64 грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 8727,64 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання загальна сума трьох процентів річних з простроченої суми становить 184,29 грн.

Крім того, на підставі пункту 3.5 договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу в сумі 1063,86 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 8727,64 грн., 184,29 грн. трьох процентів річних та 1063,86 грн. пені є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електросервіс” (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 1, код 30951637) на користь Комунального підприємства „Фонд комунального майна” (07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5, код 32301037) 8727,64 грн. боргу, 184,29 грн. трьох процентів річних, 1063,86 грн. пені, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя