Рішення № 95903070, 30.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2021Справа № 910/1207/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 36,6.»

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

про стягнення 167 109,20 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 36,6.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про стягнення 167 109, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати заборгованості, позивачем нараховані пеня, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва 08.02.2021 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1207/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник відповідача 25.02.2021 подав до суду відзив, у якому проти задоволення позову заперечував повністю.

На адресу Господарського суду міста Києва 10.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якою заперечено доводи відповідача з огляду на їх необґрунтованість.

Від представника позивача на адресу Господарського суду міста Києва 24.03.2021 надійшла заява, до якої додані докази понесених витрат на правову допомогу адвоката.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 26.03.2021 представник відповідача подав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/9347/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю « 36,6.» до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про стягнення заборгованості у розмірі 350 000 грн. 00 коп. задоволено повністю. Стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 36,6.» заборгованість у розмірі 350 000 грн. 00 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 250 грн. 50 коп.

Зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва встановлено факт порушення господарського зобов`язання відповідачем та наявність у нього грошової заборгованості перед позивачем за договором №09-26 від 24.10.2019 у сумі 350 000 грн. 00 коп.

Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилаючись на встановлений факт невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором №09-26 від 24.10.2019, позивач на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача 119 350 грн. 00 коп. - пені та 24 500 грн. 00 коп. - 7 % штрафу.

За умовами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд зазначає, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням відповідача, що стягнення пені та 7% штрафу за порушення грошового зобов`язання не передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

Крім того, договором № 09-26 від 24.10.2019 не передбачено відповідальності у вигляді сплати неустойки за прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 119 350 грн. 00 коп. - пені та 24 500 грн. 00 коп. - 7 % штрафу.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9 784 грн. 20 коп. - 3 % річних та 13 475 грн. 00 коп. - інфляційних збитків.

Частиною другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про необгрунтованість розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 784 грн. 00 коп. - 3 % річних нарахованих за період часу з 13.02.2020 по 18.01.2021 та 13 475 грн. 00 коп. - інфляційних втрат нарахованих за період часу з 01.02.2020 по 30.11.2020.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 15 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю « 36,6.» та Адвокатське бюро «Бондара «Патріот» уклали договір про надання правової допомоги №11/01/2021 від 11.01.2021, за яким адвокат зобов`язався надати позивачу правову допомогу, а позивач - оплатити надані послуги.

Згідно частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги №11/01/2021 від 11.01.2021 та Акт наданих послуг №1 від 11.03.2021 від 11.03.2021

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 65-Б, ідентифікаційний код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 36,6.» (03127, місто Київ, Голосіївський проспект, будинок 132, ідентифікаційний код 41417966) 9 784 (дев`ять тисяч сiмсот вiсiмдесят чотири) грн. 20 коп. - 3% річних, 13 475 (тринадцять тисяч чотириста сiмдесят п`ять) грн. 00 коп. - інфляційних збитків, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу та 348 (триста сорок вісім) грн. 92 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк