Ухвала суду № 95903001, 26.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.03.2021Справа № 922/538/21

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, офіс 51)

про стягнення 2 307 772,54 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 617 573,00 грн, пеню у розмірі 56 611,94 грн, штраф у розмірі 617 573,00 грн та неустойку у розмірі 1 016 014,60 грн, що загалом становить 2 307 772, 54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №6391-Н від 11.10.2017. Витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

23.02.2021 Господарський суд Харківської області передав позовну заяву з додатками за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, про що постановив відповідну ухвалу.

22.03.2021 матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу позовну заяву передано для розгляду судді Бондаренко - Легких Г. П.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.

В позивній заяві позивач вказав, що подає позов до Господарського суду харківської області, проте найменування суду відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань - Господарський суду міста Києва.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 5 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Харківський національний автомобільно - дорожній Університет, який є балансоутримувачем орендованого майна, оскільки спір однозначно впливає на інтереси зазначеної особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд звертає увагу позивача, що позовна заява не містить обґрунтування необхідності залучення до участі у справі третьої особи та яким саме чином рішення суду у даній справі вплине на права та обов`язки такої особи (які нові права та обов`язки виникнуть у такої особи, внаслідок задоволення позовних вимог).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує необхідність залучення до участі у справі третьої особи.

Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Додані до позовної заяви документи засвідчені головним спеціалістом відділу обліку, звітності та контролю за договорами оренди нерухомого майна Жованик П. П. При цьому, до матеріалів позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідної особи повноважень на засвідчення від імені позивача копій документів.

Крім того, як убачається з додатків до позову в якості "доказів" заявником до позову додано копії документів, які не засвідчені належним чином (на копіях відсутня дата засвідчення копії).

Також, в позовній заяві позивач посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі № 922/3244/19, проте не долучає копію такого рішення до матеріалів позовної заяви, отже позивач подав не всі наявні у нього докази до суду. Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у справі, як паперові, так і електронні, крім як за клопотанням сторін у справі.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 91 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктом 3 частини 3 вказаної статті визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, позивач надав розрахунок пені, неустойки та штрафу, які підлягають на його думку стягненню з відповідача, із розрахунку вбачається, що пеню позивач нараховує за період з 20.07.2020 до 20.01.2021, однак обґрунтування визначення саме такого періоду нарахування пені позивач не наводить, так само позивач не наводить в позові обґрунтування періоду з 16.06.2020 до 31.12.2020 нарахування неустойки.

Суд зазначає, що наданий розрахунок не може вважатись обґрунтованим з огляду на те, що позовна заява не місить обґрунтування визначення позивачем саме таких періодів прострочення відповідача.

Крім того, позивачем не надано пояснень щодо необхідності розгляду справи Господарським судом міста Києва, з огляду на те, що нерухоме майно, заборгованість щодо оплати користування яким, є предметом спору у справі, знаходиться у місті Харкові, а саме м. Харків, вул. Пушкінська, 106.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Отже, позивачеві необхідно пояснити, з яких підстав суд має відійти від висновків Великої палати Верховного суду щодо застосування норм права, викладених у вищевказаній постанові, які є обов`язковими для врахування у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням правильного найменування суду;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням підстав залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, вказати на які права та обов`язки такої особи вплине рішення у даній справі;

- подання до суду на виконання ухвали обґрунтування періодів прострочення, з посиланням на положення чинного законодавства.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!

Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:

1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;

2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;

3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;

4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;

7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.

УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв`язку !!!

ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП`ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з`явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.