Ухвала суду № 95902896, 30.03.2021, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.03.2021 Справа № 908/770/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши заяву без номеру, підписану 18.03.2021, що надійшла до суду 23.03.2021 від

заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 43314860 (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Свободи, буд. 46, кв. 1; поштова адреса: 51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, а/с 827 )

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелліт-М», код ЄДРПОУ 40468192 (72306, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ушакова, буд. 37)

про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 23.03.2021 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/770/21 та визначено її до розгляду судді Боєвій О.С.

За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність якого заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до змісту положень ст. 76 ГПК України належними є докази на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, до видачі судового наказу, який є особливою формою судового рішення обов`язкового до виконання за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень, суд повинен перевірити відповідність заяви усім необхідним вимогам, виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

В тексті заяви викладено обставини відповідно до яких вимога про стягнення суми грошової заборгованості виникла на підставі договору № 1607/1 від 16.07.2020, відповідно до умов якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД Україна» (Постачальник) зобов`язався здійснити постачання продукції на адресу ТОВ «Стелліт-М», а Покупець – прийняти продукцію і сплатити її вартість. Порядок проведення розрахунків вказується у Специфікаціях. Специфікації оформлюються на кожну партію продукції, що поставляється, та є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1., 1.2, 3.1). Боржником належним чином не виконано зобов`язання щодо оплати продукції, яка була отримана ним, як Покупцем за видатковою накладною № 1111/1 від 11.11.2020 на загальну суму 101292,00 грн. В обумовлений у Специфікації № 2 від 10.11.2020 строк товар оплачено не було. Згідно з платіжним дорученням № 586 від 10.03.2021 ТОВ «Стелліт-М» здійснив лише часткове погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 11292,00 грн. Таким чином, як вказано заявником у заяві, сума основної заборгованості складає 90 000,00 грн.

Разом із тим, в прохальній частині заявник просить видати судовий наказ за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛЛІТ-М» суми основного боргу у розмірі 96 994,24 грн. Таким чином, сума боргу, яка заявлена до стягнення у прохальній частині заяви про видачу судового наказу, не відповідає викладеним у заяві обставинам та документам, копії яких надано на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Із поданої заяви не вбачається виникнення грошового зобов`язання в тому розмірі, який заявник просить стягнути з боржника (96 994,24 грн.).

Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу судового наказу на підставі пунктів 1 та 8 частини першої статті 152 ГПК України.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (у спрощеному позовному провадженні).

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ АВАНГАРД УКРАЇНА» у видачі судового наказу.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Ухвала підписана 30.03.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Боєва