Рішення № 95902888, 16.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/178/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 Справа № 908/2871/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Непомнящої Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, б. 29-А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б. 164)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Вогнетривавтоматикасервіс” (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 3, ДСП-481)

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення №058626 від 14.12.2020;

від позивача: Зелена Д.В., довіреність №06/0023 від 06.01.2021;

від відповідача: Харченко Р.В., ордер ЗП №100809 від 03.11.2020.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Вогнетривавтоматикасервіс” про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю робіт за державні кошти у розмірі 284958,49 грн.

10.11.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2871/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 11.11.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – не більше 10 днів із дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.11.2020.

19.11.2020 надійшла заява про усунення встановлених недоліків.

Ухвалою суду від 23.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2871/20, присвоєно справі номер провадження №35/178/20. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено, відкладено підготовче засідання у справі на 14.01.2021.

Ухвалою суду від 14.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі на 09.02.2021 о/об 10 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному, судове засідання, призначене на 09.02.2021 не відбулось.

Сторонам у справі направлено повідомлення про неможливість проведення судового засідання із зазначенням дати часу проведення наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 16.02.2021 судове засідання призначено на 17.02.2021.

Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2871/20 до судового розгляду по суті на 16.03.2021.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на виконання укладеного між позивачем та відповідачем договору №03-В від 06.09.2018 про закупівлю робіт за державні кошти з «Капітального ремонту (модернізація) будівлі комунального закладу «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради» на розрахунковий рахунок відповідача були перераховані державні кошти в якості сплати авансу у сумі 1 335 000,00 грн. Згідно з п. 4.6 Договору Генпідрядник протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, зобов`язаний підтвердити їх шляхом виконання робіт на суму не менше суми авансу, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін. Термін для використання генпідрядником авансу у повному обсязі та надання Департаменту документів, що підтверджують використання коштів за призначенням, сплив 11.11.2019 (з урахуванням вихідних днів). У подальшому генпідрядником у грудні 2019 року підтверджено використання авансу шляхом надання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 24.12.2019 №5. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року генпідрядником 24.12.2019 підтверджено використання авансу на суму 1 335 000,00 грн. Таким чином, генпідрядником порушено строки використання/привернення отриманого авансу у встановлені строки – до 11.11.2019. За викладених обставин, на підставі п. 7.4. договору, генпідрядник має сплатити замовнику неустойку у розмірі 280 350,00 грн.

В судовому засіданні 16.03.2021 прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивач також підтримав позовні вимоги прокурора

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідно до п. 4.6 договору Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, інших матеріалів; невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін. В абзаці 4 п. 7.4. Договору закріплено відповідальність Генпідрядника за порушення строків повернення невідпрацьованих сум авансу. Отже, саме у випадку затримки повернення невідпрацьованих сум авансу Генпідрядник має сплатити неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаного авансу, що підлягала поверненню за кожен день затримки. З аналізу вказаного пункту слідує, що відповідальність настає в тому випадку, якщо надані грошові кошти у вигляді авансу не використані та повернені з порушенням передбачених строків. Мета застосування вказаної санкції полягає, зокрема, у отримані компенсації за своєчасно не використані кошти зі сторони Генпідрядника при користуванні бюджетними коштами без їх цільового витрачання. Кошти фактично отримано підприємством на рахунок 08.08.2019 та використано в повному обсязі для проведення підрядних робіт на об`єкті у встановлені договором строки, що підтверджується карткою по рахунку 311 – рахунок ГУ ДКСУ за період з 08.08.2019 по 16.08.2019 про повне використання отриманого авансу у розмірі на придбання будівельного матеріалу. Крім того, протягом вересня - листопада 2019 були складені акти прихованих робіт на об`єкті, які підписані представниками будівельної організації, технічного нагляду замовника та проектної організації. Також на об`єкті всі виконані роботи фіксувалися в загальному журналі виконаних робіт. Однак акти виконаних робіт для підтвердження обставин використання передоплати (авансу) було підписано лише 24.12.2019. Вважає також, що слід надати належну оцінку тим обставинам, що в період з вересня по грудень 2019 року обов`язки директора Департаменту капітального будівництва ЗОДА тимчасово виконували різні особи і така зміна керівника Замовника не сприяла своєчасному підписанню актів. Водночас, деякі з осіб, що виконували обов`язки директора Департаменту, можуть підтвердити обставини виконання ТОВ НВФ “Вогнетривавтоматикасервіс” робіт на об`єкті відповідно до погодженого графіку та в межах наданого фінансування. Ініціюючи звернення з позовною заявою, прокурор зазначає що Генпідрядник не підтвердив використання авансу до 11.11.2019 (не було підписано Акти за формою КБ-2в) та здійснює нарахування штрафних санкцій з 12.11.2019 по 23.12.2019, тобто за 42 днів. Відповідач з таким нарахування погодитися не може враховуючи своєчасне використання авансу на придбання будівельного матеріалу з метою здійснення підрядних робіт на об`єкті. Підрядні роботи розпочалися з 2018 року та тривали безперервно, відповідно до узгодженого графіку та в межах наданого фінансування. Станом на грудень 2019 року відповідач виконав роботи на суму 2715115,50 грн., тобто вдвічі більше ніж сума отриманого авансу. Ці обставини зафіксовано у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт № 4 від 24.12.2019. Крім того, відповідачем у відзиві зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Прокурором та позивачем подані до суду відповіді на відзив, відповідачем – заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом до розгляду.

В судому засіданні 16.03.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно – апаратного комплексу “Акорд”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Між Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації - Замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Вогнетривавтоматикасервіс” – Генпідрядник укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 03-В від 06.09.2018 (далі – Договір), відповідно до умов якого Генпідрядник зобов`язався за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені роботи, а Замовник – прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2 цього Договору.

В п. 1.2 Договору визначені види робіт, а саме: «Капітальний ремонт (модернізація) будівлі КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради».

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 10.06.2020 ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього договору і розрахованої відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-1-2013. Договірна ціна складає 8800,000 тис. грн.

Початок виконання робіт – вересень 2018 року. Закінчення – серпень 2020 року (п.5.1 Договору).

Відповідно до змісту п. 4.8 Договору фінансування робіт здійснюється за рахунок з обласного та державного бюджетів.

Відповідно до пункту 4.6 розділу 4 Договору від 06.09.2018 № 03-В (з урахуванням умов додаткової угоди від 30.05.2019 № 2), Замовник може надати Генпідряднику, на відкритий в органах Казначейства рахунок, аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів. конструкцій, виробів у розмірі до 30% вартості річного обсягу будівельних робіт строком на 3 місяці.

На підставі пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» визначено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Генпідрядник, протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, зобов`язаний підтвердити їх шляхом виконання робіт на суму не менше суми авансу, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), Невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовник) у триденний термін (у разі, коли з дня надходження коштів, як попередньої оплати, залишається менше трьох місяців до закінчення календарного року, невідпрацьовані суми авансу повертаються Замовнику, але не пізніше 25 грудня поточного року).

Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів та інших матеріалів.

Замовник має право контролювати використання наданих Генпідряднику сум авансу.

Придбання матеріалів без виконання робіт та їх монтажу (укладанню) в проектне положення, не вважається відпрацюванням авансу.

Матеріали справи свідчать, що Департаментом капітального будівництва Запорізької ОДА за платіжними дорученнями № 16 від 01.08.2019 на суму 1 335 000,00 на рахунок ТОВ НВФ “Вогнетривавтоматикасервіс”, відкритий в Державній казначейській службі України, були перераховані грошові кошти в якості авансу за договором № 03-В від 06.09.2019. Згідно з відмітками органу Держказначейства фактичне зарахування оплати за вказаними платіжними дорученнями проведено 08.08.2019.

У листопаді 2020 прокурор в порядку ст. 53 ГПК України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “Вогнетривавтоматикасервіс” на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації неустойки за порушення строків повернення невідпрацьованих сум авансу та суми 3% річних на підставі п. 7.4 Договору.

При цьому, прокурор зазначив, що перераховані Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації грошові кошти є бюджетними коштами, неефективне використання та неповернення яких розпоряднику порушує матеріальні інтереси держави, створює загрозу її економічній безпеці, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів. Невжиття позивачем відповідних заходів щодо стягнення до бюджету коштів у зв`язку із порушенням строків повернення/використання сум авансу стало підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до вимог пункту 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Частиною 3 статтею 47 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 1, 2 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Основним завданням місцевої державної адміністрації є забезпечення підготовки та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм.

Відповідно до Положення про Департамент капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.04.2020 № 152, Департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції, ремонту об`єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Запорізької області. Відповідно до своїх повноважень Департамент забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів. Департамент розпоряджається коштами, передбаченими кошторисом на будівництво на виконання основних завдань та функцій замовника.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Департаментом капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету не вжито, що свідчить про пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Так, з матеріалів справи вбачається бездіяльність компетентного органу, в даному випадку - Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації, та наявність законних підстав для представництва Прокурором в суді інтересів держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір про закупівлю робіт за державні кошти №03-В від 06.09.2018, що укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково ( ч. 1 ст. 854 ЦК).

Відповідно до частин 1 та 4 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (далі - Порядок), замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

За порушення вимог абзацу 3 п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 та абзацу 5 пункту 10.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 , зокрема, за не подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області у встановлений термін документів, що підтверджують використання авансу за Договором до Департаменту було застосовано заходи впливу, передбачені Бюджетним кодексом України, у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою негайного усунення порушення, а також з 31.10.2019, 04.11.2019, 28.11.2019 (повторно) та з 04.12.2019 (повторно) зупинено операції з бюджетними коштами на підставі складених протоколів про порушення бюджетного законодавства.

Як зазначено судом вище, в пункті п. 4.6 Договору (в редакції додаткової угоди № 2) сторони погодили, що наданий Замовником аванс Генпідрядник повинен використати протягом 3 місяців з дня надходження коштів попередньої оплати, а також зобов`язаний підтвердити їх шляхом виконання робіт на суму не менше суми авансу, що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма КБ-2в). Невідпрацьовані протягом 3 місяців суми авансу повертаються Замовнику у триденний термін.

Відповідно до приписів законодавства та умов договору, термін для використання Генпідрядником авансу у повному обсязі та надання Департаменту документів, що підтверджують використання коштів за призначенням, настав 11.11.2019.

Генпідрядником підтверджено використання авансу шляхом надання актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в від 24.12.2019 № 5.

Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року від 24.12.2019 Генпідрядником 24.12.2019 підтверджено використання авансу на суму 1 335 000 грн.

Згідно з приписами статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В той же час, частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження відсутності вини у несвоєчасності підписання акту виконаних робіт від 24.12.2019 відповідачем надано листи від 26.09.2019, 10.10.2019, 27.11.2019 та 18.12.2019, надіслані на адресу Департаменту капітального будівництва ЗОДА з проханням направити представника технічного нагляду для перевірки виконаних робіт та підписання акту прийому робіт по об`єкту «Капітальний ремонт (модернізація) будівлі КЗ «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської селищної ради».

Про отримання листів Департаментом свідчить штамп прийняття вхідної кореспонденції.

В той же час, позивачем не надано відповіді на жоден з листів, як не надано доказів наявності зауважень до виконаних відповідачем робіт, що могло перешкоджати своєчасному підписанню акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а відтак задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести на заявника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 березня 20210 року.

Суддя О.А. Топчій