Ухвала суду № 9590125, 04.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р.Справа № 2-а-40638/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання

представника позивача - Павленко О.М.,

представника відповідача - Пузікова М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 21.10.2009р. по справі№2-а-40638/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС", в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» 2040,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 27.10.2008р. №0011302301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова було залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова. Окрім того, вказані обставини визнаються сторонами, в суду не виникає сумніву щодо їх достовірності та добровільності їх визнання, тому, згідно з ч.3 ст.72 КАС України, ці обставини не потребують додаткового доказування перед судом. На вимогу суду першої інстанції, документи, що засвідчують обставини прийняття відповідним органом державної податкової служби України рішення щодо проведення відносно позивача перевірки, оформлення документів на проведення такої перевірки, а також обставини перебігу подій в ході перевірки, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова до суду першої інстанції не надані.

Згідно приписів ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системний аналіз норм КАС України засвідчує відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч. 1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів суб'єктів владних повноважень, що створили обов'язок, невиконання якого спричинило спір.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів позивача вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 27.10.2008р. №0011302301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2040,00 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і не було оплачено відповідачем.

Наведене рішення винесено на підставі акту перевірки від 24.09.2008р. № 0414/21/22/23/34333605. З вказаного акту слідує, що фактичною підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 6 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням все тієї ж ст.2 наведеного закону, фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що матеріалами справи не підтверджується той факт, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 24.09.2008р. № 0414/21/22/23/34333605, наявна фіскальна пам'ять і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим фактом, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.п. 2.1.1 акту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що висновок ДПІ про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 6 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 2040,00 грн., застосованого ДПІ у зв'язку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( 6 гральних автоматів х 340,00 грн.), є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 2040,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року по справі№2-а-40638/09/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 21.10.2009р. по справі №2-а-40638/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Кононенко З.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2010 р.