Рішення № 95898989, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Київ № 640/26657/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати відмову (лист) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену рішенням № 2600-0311-8/84336 від 26.06.2020, в перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 13.01.2020 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), а в подальшому частини 20 статті 86 Закону «Про прокуратуру» № 1697-VI1, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 2-1249зп від 16.06.2020 про заробітну плату для перерахунку пенсії без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років за правилами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Позивач пояснює, що 18.06.2020 він звернувся до Управління пенсійного фонду України Шевченківському районі м. Києва, яке входить до складу Головного Управлінь пенсійного фонду України в м. Києві, із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років за правилами статті 50-1 Закону України «Про прокуратур» (в редакції на час призначення пенсії), згідно поданої довідки Генеральної прокуратури України від 16.06.2020 № 2-1249зп про заробітну плату для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою.

Пояснює, що довідка для перерахунку пенсії йому надана у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020.

Однак, як зазначає позивач, Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва на його звернення від 18.06.2020 своїм рішенням (листом) № 2600-0311-8/84336 від 26.06.2020 відмовило в перерахунку йому пенсії. Підставою для такої відмови слугувало те, що відповідно до ст. 58 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний суд України» обставини, які дають право на перерахунок пенсії повинні виникнути, а заява на відповідний перерахунок повинна бути подана після 13.12.2019. Після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155, яка прийнята до ухвалення рішення Конституційним судом України, передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Тобто, к зазначає позивач, відповідачем відмовлено за мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

На думку позивача, пенсійний орган фактично погоджується з наявністю у нього права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів для перерахунку йому пенсії, оскільки він був звільнений з органів прокуратури 01.04.2015,тобто до 13.12.2019.

За твердженням позивача, рішення та дії посадових осіб Головного управління пенсійного фонду України в м. Києва № є незаконними та безпідставними, оскільки мають місце порушення вимог Конституції України, чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов`язкове пенсійне страхування, Закону України «Про прокуратуру».

Посилаючись на ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакцій чинній на момент призначення позивачу пенсії прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

На думку позивача, системний аналіз чинного законодавства свідчить про неперервність у його права на перерахунок пенсії з часу виходу на пенсію з лютого 2002 року до нинішнього часу. Зокрема, за твердженням позивача, це вбачається з наступного: до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, ще регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Додає, що 14.10.2014 було ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697 VII. Частина 12 статті 86 Закону №1 697-VII (в первинній редакції) мала наступний зміст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонера перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розмір складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначає, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015), та частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» № 1697-VII (набрала чинності 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, за словами позивача, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України, однак наголошує, що починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Позивач зауважує, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 13.12.2019 № 7-р(П)/2019) визначено, що питання пенсійного забезпеченні прокурорів має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом (абзаци шостий, восьмий підпункту 2. пункту 2 мотивувальної частини.

Додає, що Конституційний Суд України у вказаному вище рішенні також встановив порядок виконання рішення № 7-р(ІІ)/2019, зокрема: частина 12 статті 86 Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VIІ підлягала застосуванню в первинній редакції, а саме: Призначені працівникам прокуратур пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягну за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищені пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Одночасно Конституційний Суд України цим рішенням визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач також додає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Відносно дати перерахунку пенсії, то позивач зазначив, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та відповідно до цієї норми перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так відповідач зазначив, що 18.06.2020 позивач звернувся до Головного управління із заявою щодо перерахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» в зв`язку зі звільненням з органів прокуратури 01.04.2015.

Відповідач наголошує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УП зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинності з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. При цьому, відповідає додає, що вказаним рішенням установлений наступний порядок виконання даного рішення, а саме: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Відтак, за твердженням позивача, перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури або в зв`язку із індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати (призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера; за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії; після звільнення з роботи).

Однак, як наголошує відповідач, після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалися, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155, яка прийнята до ухвалення рішення Конституційним судом України, передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Зазначає, що позивач звільнений 01.04.2015, тобто до 13.12.2019, з огляду на що, за висновком відповідача, відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі заяви від 18.06.2020.

Щодо обмеження максимальним розміром пенсії відповідач зазначає, що починаючи з 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10740 втратило свою дію, однак згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Як наголошує відповідач зазначений Закон є чинним та неконституційним не визнавався.

Додає, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2020 становить 1638,00 грн., виплата пенсії з цієї дати здійснюється в розмірі 16 380,00 грн. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2020 становить 1712,00 грн., виплата пенсії з цієї дати здійснюється в розмірі 17 120,00 грн. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2020 по 31.12.2020 становить 1769,00 грн., виплата пенсії з цієї дати здійснюється в розмірі 17 690,00 грн.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на безпідставності заявлених позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач, що у своїй заяві від 18.06.2020, що зареєстрована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві за № 21573/8, він просив провести йому перерахунок пенсії не у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури, а у зв`язку з збільшенням прокурорам розміру заробітної плати.

Позивач зазначає, що його заява була обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визначено, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу У І «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» у частині, яка передбачає, що норми і положення cm. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-УІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Із застосуванням Рішення з дня його ухвалення Конституційним Судом України 26.03.2020 згідно із ч. 4 cm. 81 Закону України від 14.10. 2014 № 1698-У1І «Про прокуратуру» розмір заробітної плати прокурорів збільшився.».

Більш того, позивач наголошує, що заяву він подав 18.06.2020, тобто після 13.12.2019, у зв`язку з чим, на думку позивача, він має право на перерахунок пенсії.

Стосовно питання обмеження максимальним розміром його пенсії на підставі пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», то позивач зазначив, що відповідно до цієї норми обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому, як наголошує позивач, пенсія у розмірі 90% від суми заробітної плати була призначена йому у лютому 2002 році, тобто, до набрання чинності вказаним Законом, з огляду на що при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Встановлені судом обставини.

Сторонами не заперечується та не спростовується факт призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати та перебування на пенсійному обліку у Головному управлінні ПФУ в м. Києві.

18.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою вх. № 21573/8, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) виходячи з розрахунку 90% сум грошового забезпечення згідно довідки Офісу Генерального прокурора України від 16.06.2020 № 21-1249зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення).

Однак, листом № 2600-0311-8/84336 від 26.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії. Підставою для такої відмови слугувало те, що перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури або в зв`язку із індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати (призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонера; за кожні два відпрацьовані роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії; після звільнення з роботи). Як зазначено у листі пенсійного органу, з урахуванням ст. 58 Конституції України, ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» обставини, які дають право на перерахунок пенсії повинні виникнути, а заява на відповідний перерахунок повинна бути подана після 13.12.2019.

Разом з тим, позивач вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії (лютий 2002 року) визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Так, згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії (лютий 2002 року), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відтак, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів визначені частинами дванадцятою та сімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Разом з тим, в подальшому до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 05.11.1991 № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 0511.1991 № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015.

Частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ та частина 17 (з 01.10.2011 - 18) статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту № 1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» № 1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

В той же час, Конституційний Суд України 13.12.2019 за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив наступний порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, з 13.12.2019 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Тобто, після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як у відзиві на позовну заяву, так і у відмові (листі) на перерахунок пенсії, на постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», оскільки право позивача на перерахунок пенсії виникло у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з огляду на що положення постанови Уряду № 1155 не застосовуються до спірних правовідносин.

При цьому, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», є чинною, неконституційному не визнавалась, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Суд також враховує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ наразі відсутні, адже ця норма втратила чинність з 15.07.2015. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, з огляду на що суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.

Згідно з частиною 12 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Суд зазначає, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії від 18.06.2020, до якої долучено довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора 16.06.2020, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.

В матеріалах справи міститься копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора 26.06.2020 № 21-1249зп та відповідач не заперечує проти її достовірності.

Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії виникло з 13.12.2019 - з дня набрання законної сили Рішенням Конституційного Суду України у справі №7-р(ІІ)/2019, з огляду на що твердження відповідача, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача, суд вважає необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії, оформленої рішенням (листом) № 2600-0311-8/84336 від 26.06.2020,.

Що ж стосується вимоги зобов`язального характеру, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З аналізу статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 та положень ч. 2 ст. 9 КАС України, зважаючи на те, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з 13.12.2019, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині зобов`язального характеру шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 2-1249зп від 16.06.2020 про заробітну плату для перерахунку пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, то суд зазначає, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд повторно зауважує, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

При цьому, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку порушені або будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної у рішення від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Відтак, позовні в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

Доводи учасників справи та надані ними матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позову частково -як зазначено вище.

Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачувався, відшкодування витрат на оплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на рахунок позивача не проводиться.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, оформленої рішенням (листом) № 2600-0311-8/84336 від 26.06.2020.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 2-1249зп від 16.06.2020 про заробітну плату для перерахунку пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін