Ухвала суду № 95898762, 29.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 березня 2021 року м. Київ № 640/27698/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., ознайомившись із заявою про відвід судді Літвінової А.В., в адміністративній справі за позовом Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №450, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» (надалі - Позивач, БО «БФ «УБМ») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Кабінету Міністрів України (надалі - Відповідач) про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №450 та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2020 позовну заяву БО «БФ «УБМ» повернуто.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2021 позовну заяву БО «БФ «УБМ» залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем 01.03.2021 подано заяву про відвід судді Літвінової А.В., в обґрунтування якої вказано, що Позивач вважає, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2021 постановлено суддею з порушенням норм процесуального права, які мають імперативний характер, а такі дії судді створюють перешкоди Позивача у реалізації його права на доступ до суду. На думку Позивача мають місце обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Літвінової А.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 визнано необґрунтованою заяву БО «БФ «УБМ» про відвід судді Літвінової А.В. та передано її на розгляд іншому складу суду.

Справу №640/27698/20 передано для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу для вирішення питання про наявність підстав для відводу судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.03.2021 для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Клименчук Н.М.

Згідно із частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частин 11, 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника про відвід судді Літвінової А.В., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких, зокрема, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Дослідивши подану Позивачем заяву про відвід, суд зазначає наступне.

З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не можуть бути підставою для відводу. Крім того, учасники справи мають право оскаржити такі рішення у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, заява №33949/02). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.50). При визначенні об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.52).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід та відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді Літвінової А.В.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» про відвід судді Літвінової А.В. - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Суддя Н.М. Клименчук