Ухвала суду № 95898513, 30.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/2686/21

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Військової частини Т0500 (вул. Івана Мазепи, 18, м. Чернігів, 14039, код ЄДРПОУ - 33111325), третя особа – Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ - 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини Т0500, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини Т0500 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 належних коштів інфляції заробітної плати;

- зобов`язати Військову частину Т0500 нарахувати ОСОБА_1 та провести виплату індексу інфляції заробітної плати;

- стягнути з Військової частини Т0500 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, з 16.10.2020 по 20.11.2020;

- стягнути з Військової частини Т0500 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому суддя вважає за необхідне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як слідує з матеріалів справи, предметом спору є, зокрема, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, отже, спір у цій справі відноситься до справ щодо звільнення з публічної служби, тому до спірних правовідносин слід застосовувати місячний строк звернення до адміністративного суду.

У свою чергу, як вбачається з адміністративного позову, остання сума грошових виплат була перерахована позивачу на картковий рахунок 20.11.2020.

Тобто вищевказані позовні вимоги заявлені позивачем з пропущенням місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався в день виплати останньої суми грошових виплат, тобто 20.11.2020, а до суду з адміністративним позовом звернувся лише 26.03.2021.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України, а саме пропуск останнім місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, що, у свою чергу, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим суддя звертає увагу позивача, що ним не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Крім того пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У ході ознайомлення з адміністративним позовом, суддею виявлено, що у прохальній частині позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати належних коштів інфляції заробітної плати та зобов`язання провести нарахування та виплату індексу інфляції заробітної плати; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, з 16.10.2020 по 20.11.2020. Разом з тим позивачем не зазначено період, за який він просить провести нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення та суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Також до адміністративного позову не додано належним чином засвідчені копії паспорта та ідентифікаційного номера, в позові не зазначено місце проживання позивача, а лише адреса для листування.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону №3674-VІ судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову: немайнового характеру - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до статті 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже позивачу за подання до суду даного адміністративного позову, який містить вимогу майнового характеру, зокрема, про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, з 16.10.2020 по 20.11.2020, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами, судом виявлено, що останні не містять квитанції про сплату судового збору або копії документа, належним чином засвідченого, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, з 16.10.2020 по 20.11.2020, після визначення суми, у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (реквізити для сплати судового збору з 01.01.2021: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП) та подати до суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому порядку і належному розмірі.

Щодо посилання позивача, заявленого у позовній заяві, про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону №3674-VІ, суддя зазначає таке.

Так пунктом 12 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Суд відхиляє посилання в позовній заяві на статтю 5 Закону №3674-VI щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, з 16.10.2020 по 20.11.2020, оскільки позивача звільнено зі служби в Збройних Силах України, а вказана позовна вимога не пов`язана з виконанням військового обов`язку, також не стосується прав та інтересів позивача, які були порушені під час виконання службових обов`язків.

У свою чергу згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що позовна заява ОСОБА_1 має бути залишена без руху та позивачу встановлено п`ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску; уточненої позовної заяви з зазначенням періоду, за який просить провести нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, та суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, місця проживання позивача; належним чином засвідчених копій паспорта та ідентифікаційного номера для суду; оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому порядку та у належному розмірі.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Падій