Рішення № 95898488, 25.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/3607/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІІ групи, за 2020 рік, із застуванням обмеження нарахування у сумі 8306 грн;

- зобов`язати Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІІ групи, за 2020 рік у загальній сумі 8306 грн;

- зобов`язати Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем виплачено йому разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі меншому, ніж це передбачено у статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 провадження у даній справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (№ Пз/9901/14/20).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 провадження у типовій справі поновлено.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги до 5 травня на 2020 рік відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, а тому правові підстави для виплати спірної допомоги позивачу в іншому розмірі відсутні.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.

Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 3160,00 грн. У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, проте отримав відповідь, що йому виплачена вказана допомога у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 112, а тому її розмір не підлягає перерахунку.

Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29.09.2020 задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

У судових рішеннях по зразковій справі № 440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Позивач є інвалідом війни ІІІ групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), що є підставою для задоволення позову повністю.

Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень (стаття 7).

Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу відповідачем мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 11446,00 грн (1638*7). Разом з тим, згідно наданої відповідачем інформації, на картковий рахунок позивача було перераховано кошти в сумі 3160,00 грн, що суперечить положенню статті 13 Закону № 3551-ХІІ. Сума недоотриманих позивачем коштів складає 8306,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки в розумінні статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІІ групи, за 2020 рік, із застуванням обмеження нарахування у сумі 8306 грн.

Зобов`язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІІ групи, за 2020 рік у загальній сумі 8306 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (пр-т Миру, 116-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 03190840).

Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан