Рішення № 95898266, 24.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року справа № 701/1419/19

14 годин 07 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 701/1419/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 – особисто, бере участь за допомогою відеоконференцзв`язку]

до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Сетракова Сергія Івановича (вул. Незалежності, 1/2, м. Умань, Черкаська область, 20301) [представник відповідача Л.В. Єременко – за довіреністю], Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37471912) [представник відповідача Л.В. Єременко– за довіреністю]

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) [третя особа ОСОБА_2 – особисто бере участь за допомогою відеоконференцзв`язку]

третя особа на стороні відповідача: Іваньківський сільський голова Поліщук Леся Миколаївна (вул. Ігоря Щербини, 35, Маньківський район, Черкаська область, 20132, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659941/вул. Л.Українки (40 річчя Перемоги), 12, с. Іваньки, Маньківський (Уманьський) район, Черкаська область, 20132, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) [третя особа – не прибула]

про визнання протиправними та скасування рішень, прийняв рішення.

31.10.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Маньківського районного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, просила визнати протиправними та скасувати: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій від 07.10.2019; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.10.2019 №85; протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2019 №94; постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 №70.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 у задоволенні позову відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 .Бартосік Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив частково: рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 скасував, справу за позовом ОСОБА_4 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_5 , сільський голова Іваньківської ОТГ Поліщук Леся Миколаївна про оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень направив до Черкаського окружного адміністративного суду на розгляд за встановленою підсудністю.

16.11.2020 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Л.В.Трофімовій.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст. 160, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, 03.12.2020, 22.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. 03.12.2020, 17.12.2020, 04.01.2021 до суду надійшли документи у порядку усунення недоліків – позовна заява у новій редакції. Відповідно до редакції позовної заяви від 02.01.2021 (надійшла до суду 04.01.2021, а.с.135 т.2) позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова від 17.10.2019 № 70 у справі про адміністративне правопорушення;

визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова від 07.10.2019 №85;

визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова та стягнути з належного відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу (позивачем 24.03.2021 під час судового засідання усно визначено розмір моральної шкоди як еквівалент застосованого штрафу 5950 грн) (а.с.189 т.2; протокол 24.03.2021).

Відповідно до частин 1, 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не викликав (не породжував) необхідності повторного звернення до суду.

Ухвалою від 05.01.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 21.01.2021. Ухвалою від 21.01.2021 у зв`язку із вимогою «стягнути з належного відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди» залучено до участі співвідповідача – Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відкладено підготовче судове засідання до 03.02.2021, зобов`язано позивача протягом двох днів з моменту прийняття даної ухвали направити залученому відповідачу – Державній архітектурно-будівельній інспекції України копію позовної заяви з додатками, заявами, клопотаннями, розрахунками. Ухвалою від 03.02.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.02.2021. Ухвалою від 25.02.2021 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті на 16.03.2021. Ухвалою від 01.03.2021 визнано необґрунтованою заяву третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_2 про відвід судді у адміністративній справі №701/1719/19, заяву передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою судді В.П. Тимошенко від 02.03.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Л.В. Трофімовій у адміністративній справі №701/1719/19 відмовлено повністю. Ухвалою від 16.03.2021 оголошено перерву у розгляді справи до 18.03.2021, 24.03.2021. Під час судових засідань представнику відповідачів та третій особі були оголошені попередження про неприпустимість зловживань процесуальними правами.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позаплановий захід за заявою сільського голови здійснено інспектором Сетраковим С.І., проте скульптури не стали об`єктом перевірки, що виставлені на публічний огляд на земельній ділянці комунальної власності, що перебуває у довгостроковій оренді третьої особи – ОСОБА_6 і знаходиться в суборенді А.Бартосік, де розміщена будівля позивачки: художній салон-студія, шинок, магазин-бар. Об`єктом, що послужив джерелом заяви сільського голови до ДАБІ з проханням проведення позапланового заходу, стала (на думку позивачки) об`ємно -просторова композиція ОСОБА_5 «найпоширеніша громадянська позиція». 17.09.2019 позивачка отримала лист-повідомлення про намір архітектурної інспекції здійснити позапланову перевірку 07.10.2019, проте у повідомленні не було зазначено предмету перевірки, документів, підстав для перевірки. Позивачкою надано відповідь із зазначенням власної позиції. Скульптурні композиції знаходяться на вулиці з вільним доступом усім бажаючим, тому дозволити чи заборонити проводити огляд, робити інспектування, будь-які інші законні дії на нічим необмеженій ділянці у позивачки немає можливості. 07.10.2019 заклад працював у звичному режимі, журнал перевірок та необхідні документи знаходилися у закладі, о 12 год 00 хв до закладу, де перебував ОСОБА_2 (третя особа) прибули троє членів інспекційної комісії (а.с.2 т.1), які відмовились від реєстрації в журналі перевірок і просили зустрічі із позивачкою. Третій особі – ОСОБА_2 документи щодо підстав перевірки, направлень не було надано, натомість повідомлено, що у разі відсутності ОСОБА_4 приїдуть іншого разу, довіреність надану третьою особою ОСОБА_2 перевіряючими не було взято до уваги. 11.10.2019 позивачкою отримано поштове відправлення – протокол від 07.10.2019 № 94 про адміністративне правопорушення у якому, на думку позивачки, відображено неправдиву інформацію, що не відповідає вимогам до оформлення протоколу. 11.10.2019 позивачкою отримано поштове відправлення – припис від 07.10.2019 №85 у якому зазначені неправдиві відомості. Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І.Сетраков, відвідавши заклад і, не бажаючи провести спілкування з господарями й працівниками закладу, не бажаючи провести огляд території, не зареєструвався у журналі перевірок, не повідомив необхідних для перевірки документів, оформив неіснуюче правопорушення, аргументуючи недопуском до перевірки. У приписі від 07.10.2019 № 85 зазначено вимогу для «усунення виявлених порушень» з`явитись позивачці 11.10.2019. 22.10.2019 позивачкою отримано поштове відправлення – постанова від 17.10.2019 №70 у якій позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 5950,00 грн, що є протиправним, позаяк відповідачем 1 порушено порядок проведення перевірки. Позивачкою зазначено, що у день перевірки вона була присутня у будівлі на другому поверсі, проте не вийшла до перевіряючих. З боку позивачки чи її довіреної особи не вчинялись дії щодо недопущення до об`єкта чи ненадання документів для перевірки (відсутність самої події – адміністративного правопорушення), відповідачем 1 не надано доказів, що підтверджували би позицію С.І. Сетракова, що зазначена в акті та протоколі щодо відсутності, недопущення до перевірки чи ненадання документів. Суб`єктом владних повноважень порушено вимоги частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності», позаяк відповідач 1 не уповноважений на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері творчої, мистецької, художньої, господарської діяльності, його направлення на позаплановий захід жодним чином не визначає його повноваження під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері творчої, мистецької, художньої, господарської діяльності, а є доказом того, що незазначеними «об`єктами будівництва» у документах перевірки є саме художня об`ємно-просторова пластика – скульптура.

Відповідач 1 позов не визнав, 19.02.2021 подав відзив на позов, де зазначив, що відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно – будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі – Положення № 294) одним із основних завдань Держархбудіспекції є здійснення у межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (далі – Порядок № 533). У пункті 2 Порядку № 533 зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об`єкта будівництва. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідач 1 відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 07.10.2019 № 25 та на підставі звернення Іваньківської сільської ради від 03.07.2019 №88/1023-14 з метою здійснення позапланової перевірки за адресом: вул. Ігоря Щербини, 58а/1, с.Іваньки, Маньківського району, Черкаської області із залученням представника Іваньківської сільської ради прибув 07.10.2019 за адресом, де розміщена будівля для проведення позапланової перевірки. Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 у разі відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування у наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. ОСОБА_1 , або її уповноважений представник з відповідно оформленим згідно чинного законодавства дорученням не з`явились та не надали на перевірку необхідні для здійснення інспекційних заходів, зокрема документів та пояснень, що було розцінено як недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки (пред`явлене доручення ОСОБА_1 щодо уповноваження ОСОБА_2 представляти інтереси у стосунках з третіми особами, органами та установами не було прийняте до уваги так як не завірене належним чином та не відповідає вимогам законодавства, у т.ч. ст. 244, 245 Цивільного Кодексу України). Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 29.08.2018 у справі №822/895/17. Позивач була своєчасно попереджена про проведення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво будівель по АДРЕСА_3 », позаяк у заяві від 30.09.2019 на адресу відповідача 1 позивачкою зазначено: «у разі недотримання інспекторами вашої державної установи вимог Конституції та вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» вони не будуть допущені до перевірки, натомість буде викликана поліція для фіксування правопорушення». Допуск посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкта будівництва полягає не лише у наданні вільного доступу до території будівництва, а і у виконанні суб`єктом містобудування обов`язків визначених законодавством, в тому числі щодо надання документів, пояснень в обсязі, що особа вважає необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно – будівельного контролю. За результатом перевірки складено акт від 07.10.2019 про недопуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю, припис від 07.10.2019 № 85 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2019 № 94 та прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 № 70 за порушення передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, що передбачає у разі недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мін доходів громадян. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.05.2012 № 240 затверджено форми актів та інших документів, що що складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі – наказ № 240). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не з`явилася (не вийшла особисто до перевіряючих) на перевірку, будучи обізнаною про дату та час її проведення, матеріали перевірки, а саме акт про недопущення, протокол та припис складалися біля об`єкту перевірки. Відповідно у всіх документах було зазначено, що на складання та підписання матеріалів перевірки ОСОБА_7 не з`явилася. Всі матеріали було складено у присутності представника сільської ради, про що свідчить особистий підпис у акті від 07.10.2019. Зазначені документи відповідають формі, встановленій наказу № 240. Відповідач 1 у задоволенні позову просив відмовити (а.с.228-230 т.2). Відповідач 1 у поясненнях до дебатів просив відмовити у задоволенні позову, здійснити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач 2 Державна архітектурно-будівельна інспекція України заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві від 13.12.2019 (а.с.79-81 т.1), у якому зазначено, що відповідач 1 під час виконання посадових обов`язків діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. 17.03.2021 представник відповідача 2 подала пояснення (а.с.57-58 т.3), де зазначила, що у позові позивачка зазначила, що перебувала на території об`єкта перевірки під час перевірки і позивачка, усвідомлюючи наслідки, не допустила посадову особу до перевірки, не надала жодних документів щодо будівлі чи підстав її перебудови/реконструкції у зв`язку з її добудовою, спостерігала за подіями (зі свідчень самої позивачки) з другого поверху будівлі щодо спілкування її батька з двома чоловіками у день і час, що призначений для проведення контрольного заходу.

Третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю, зазначив про невідповідність складених документів вимогам законодавства, повідомив про домовленості з позивачкою щодо моделі поведінки під час здійснення позапланового заходу і наявних ризиків спілкування з інспектором.

Третя особа на стороні відповідача: Іваньківський сільський голова Поліщук Леся Миколаївна у судове засідання не прибула, 22.02.2021 подала пояснення, де зазначила, що заперечує проти позову та просить розглядати справу за її відсутності (а.с.232-235 т.2, а.с.77 т.3).

У судовому засіданні 24.03.2021 у якості свідка (за попередньо наданою заявою) була допитана ОСОБА_1 . Третя особа ОСОБА_2 , який був присутній на стадії дослідження доказів під час дебатів заявив про необхідність повторного дослідження доказів, що не передбачено на цій стадії провадження (розгляд справ складається із декількох послідовних складових, зокрема відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи, дослідження доказів, судових дебатів та ухвалення судового рішення). Порядок проведення судових дебатів визначено статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України. Учасники справи під час висловлення позиції у судових дебатах мають право посилатись лише на докази та обставини, що були дослідженні у судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачами, третіми особами та представником відповідачів аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, показів свідка, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, позивачем і відповідачем визнано, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстровано суб`єктом підприємницької діяльності – фізичною особою-підприємцем з 12.02.2013. Види діяльності: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 90.03 індивідуальна мистецька діяльність; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с.250 т.2).

Із загальнодоступної інформації відомо, що у списку випускників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, які підтвердили своє працевлаштування протягом 2018 значиться скульптор ОСОБА_1 , зазначене місце працевлаштування – фрілансер /https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/045z.pdf. ГО «Золотариха» код 42427027 (серед засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) адресою реєстрації визначає: АДРЕСА_4 ; пропозиції можна подавати працівникам «нічника»: АДРЕСА_5 . Сімейство Бартосіків створило яскравий арт-простір в колишньому млині; будівля колишньої колгоспної ГЕС https://www.facebook.com/salonbartosik/.

Відповідно до витягу від 22.09.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля за адресом: АДРЕСА_6 ) належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.246 т.2). Згідно з договором від 21.06.2012 № 71231000400298 суборенди орендар ОСОБА_2 передав у суборенду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,0816 га за адресом АДРЕСА_7 з виходом на АДРЕСА_8 (а.с.242-243 т.2).

З виступів позивача і третьої особи ОСОБА_2 повідомлено, що будівля була реставрована/перебудована та у 2012 році прийнята в експлуатацію, проте доказів на підтвердження таких аргументів позивачем не надано.

Надаючи оцінку твердженню позивача, що суб`єктом владних повноважень порушено вимоги частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності» на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері творчої, мистецької, художньої, господарської діяльності позивача з підстав відсутності повноважень у головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_8 , суд зазначає про таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877). Статтею 1 Закону № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади у межах повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 11 статті 4 Закону № 877 встановлено, що позаплановий захід щодо фізичної особи – підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Згідно з частиною 13 статті 4 Закону № 877 перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання). Разом з тим, судом встановлено, що позивач особисто не пропонувала здійснити відповідний запис і не з`явилась з таким журналом на проведення позапланового заходу.

Суб`єктами господарювання є, зокрема громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах (ст.55 Господарського кодексу України).

Законом України «Про оренду землі» передбачено: орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4). Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. (ст.8). З матеріалів справи встановлено, що третя особа Іваньківський сільський голова Л.М.Поліщук листом від 10.09.2019 №1130/02 -31 (а.с.17 т.1) повідомила ОСОБА_5 , що Іваньківська сільська рада ініціює дострокове розірвання договору оренди землі від 24.09.2007 та інформувала про можливість оформити речові права А.О.Бартосік під належною їй будівлею відповідно до чинного законодавства. Листом від 25.06.2019 №817/02-31 ОСОБА_9 звернулась до Управління ДАБІ у Черкаській області про те, що виконавчий комітет Іваньківської сільської ради просить перевірити законність зведення будівлі невідомого призначення за адресом: АДРЕСА_3 (а.с.20, а.с.83 т.1) Будівництво здійснюється на земельній ділянці, що перебуває в оренді жителя с.Іваньки ОСОБА_2 та передана ним в суборенду ОСОБА_10 . На звернення сільської ради щодо правомірності забудови території ОСОБА_2 не реагує, просили надати пояснення щодо здійснення самочинного будівництва без рішень сільської ради та виконкому (а.с.31, а.с.32 т.1). У листі ОСОБА_5 від 19.09.2018 №1120/02-42 сільський голова зазначає: «Вами грубо порушені вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та умови договору оренди. Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.09.2007, укладеного між Івами та сільською радою, в п.24 зазначено, що орендар може зводити будівлі в установленому порядку тільки за письмовою згодою орендодавця, тобто Іваньківської сільської ради» (а.с.30 т.1).

Згідно частини 5 статті 7 Закону № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Згідно з частиною 8 статті 7 Закону № 877 припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Відповідно до статті 6 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (ст.2 Закону № 877).

Відповідно до частини 1 статті 41 до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Згідно з частиною 3 статті 41 Закону № 3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону № 3038 посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, що мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Пунктом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3038 встановлено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 1 статті 12 Порядку № 553 встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування стосовно якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування стосовно якого здійснюється державний архітектурно – будівельний контроль зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, що він вважає необхідним, довідки відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення держав архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Відповідно до пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Пунктом 20 Порядку № 553 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, що є невід`ємною частиною акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Суд, перевіряючи рішення суб`єктів владних повноважень, з`ясовує чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження ДАБІ, головного інспектора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок. Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіряючи твердження учасників справи щодо недопущення до проведення позапланової перевірки, зокрема у контексті вимоги «визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова», суд враховує, що недопуск до проведення перевірки знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи з огляду на фактичне незабезпечення присутності позивача або належним чином уповноваженої особи на об`єкті здійснення діяльності позивачем та іншими особами, коли зі слів свідка – позивачки вона знаходилась на другому поверсі цієї ж будівлі і спостерігала на відстані 5 метрів за тим як у призначений час прибули представники ДАБІ.

Судом встановлено, що у повідомленні Управління ДАБІ у Черкаській області від 07.09.2018 №1023-5.9/1004 (а.с. 27 т.1) ФОП ОСОБА_2 (виконавець листа ОСОБА_11 ) пропонувалось прибути на об`єкт за адресом АДРЕСА_9 для проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва з 03.09.2018 до 14.09.2018. До матеріалів справи надано копію аркуша журналу (без титульної сторінки), де за посвідченнями №624 і №625 за направленням від 03.09.2018 №264 зареєстровані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , проте доказів на підтвердження належності цих записів до діяльності ФОП ОСОБА_13 не надано. У повідомленні від 03.09.2019 №1023-7-1.20/2/220 ОСОБА_1 щодо законності проведення будівельних робіт на земельній ділянці АДРЕСА_3 йдеться: о 12 годині 07.10.2019 буде проведена перевірка на об`єкті (а.с.84 т.1). У направленні (строк дії 07.10 до 21.10.2019) від 07.10.2019 №259 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зазначено про наказ ДАБІ від 08.09.2015 №976 «Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та постанову КМУ №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Оцінюючи дії відповідача 2 щодо правомірності призначення перевірки стосовно ОСОБА_7 , суд зазначає про таке.

У направленні №259 для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Будівництво будівель АДРЕСА_3 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності направлений головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетраков, головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області М.П.Стеценко. Підставою для призначення вказаної перевірки слугувало звернення Іваньківської сільської ради вх.№88/1023-1.14 від 03.07.2019(а.с. 85 т.1).

Судом встановлено, що перевірку за адресом АДРЕСА_3 мають право призначити за зверненням Іваньківської сільської ради від 25.06.2019 вих №817/02-31 (а.с.83 т.1) на підставі частини 1 статті 41 Закону № 3038.

Суб`єкт містобудування стосовно діяльності якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Надаючи оцінку діям відповідача 1 щодо правомірності проведення перевірки та складення за її результатами оскаржуваних рішень головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетракова від 07.10.2019 №85 та від 17.10.2019 № 70, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 була повідомлена про проведення 07.10.2019 о 12 год 00 хв позапланової перевірки щодо законності проведення будівельних робіт на земельній ділянці за адресом: АДРЕСА_3 повідомленням про проведення позапланового заходу від 13.09.2019 №1023-7-1.20/2/220 (а.с.84 т.1), що направлено рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 1800209438569) та вручено позивачці 17.09.2019, тобто з дотриманням вимог пункту 12 Порядку № 553 (а.с.84 т.1).

Позивачкою 30.09.2020 на ім`я начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області подано заяву, де зазначено, що 17.09.2019 позивачці вручено повідомлення від 13.09.2019 №1023-7-1.20/2/220, у разі недотримання інспекторами вимог Конституції та Закону № 877 вони не будуть допущені до перевірки, натомість буде викликана поліція для фіксування правопорушення (а.с.12-13 т.1), тобто про Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не йшлося. Вважаючи припис від 07.10.2019 №85 та рішення від 17.10.2019 № 70 протиправними позивачка звернулась до суду.

07.10.2019 відповідачем 2 видано направлення №259 на проведення позапланової перевірки за адресом: АДРЕСА_3 на ім`я головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І.Сетракова та головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області М.П. Стеценко (а.с.85 т.1) із зазначенням строку дії направлення: з 07.10.2019 до 21.10.2019. Суд зазначає, що направлення від 07.10.2019 № 259 містить посаду та прізвища перевіряючих, підставу проведення контрольного заходу, підпис особи, яка видала направлення та скріплено печаткою, тобто відповідає формі, затвердженій наказом № 240.

07.10.2019 посадовими особами відповідача 2, головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетраковим та М.П. Стеценко у присутності юрисконсульта Іванківської сільської ради В.П. Підлубної, складено акт про те, що ОСОБА_1 або її представник не з`явилися для участі в перевірці, ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на «будівництво будівель» за адресом: АДРЕСА_3 для проведення позапланової перевірки, чим порушила вимоги пункту 1 частини 3 статті 41 Закону № 3038 та підпункту 1 пункту 11 Порядку № 553 – ОСОБА_1 на перевірку 07.10.2019 не з`явилась(а.с.86 т.1).

Наказом Мінрегіонбуду від 15.05.2012 №240 згідно з додатком 2 затверджено форму акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Судом встановлено, що акт про недопущення посадових осіб органу ДАБІ на об`єкти будівництва: «на будівництво будівель» за адресом: АДРЕСА_3 » до перевірки відповідає встановленій формі.

07.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сетраковим складено протокол про адміністративне правопорушення № 94, відповідно до якого позивачка не з`явилась та не прийняла участі у позаплановій перевірці, не надано на перевірку необхідні (наявні) для здійснення інспекційних заходів відомості, що розцінено як не допуск до перевірки, чим порушено пункти 1, 7, частини 3 статті 41 Закону № 3038, підпункт 8 пункту 11 абз. 5 п.14 Порядку № 553 (а.с.87-88 т.1). Протокол складено 07.10.2019 о 13 год 45 хв та надіслано поштою рекомендованим листом №2030109087460. У протоколі зазначено час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення:11 годин 17.10.2019 (а.с.88 т.1), що вручено ОСОБА_1 11.10.2019. (а.с.91 т.1).

07.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І.Сетраковим складено припис № 85, відповідно до якого позивачку зобов`язано усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства: з`явитись для проведення перевірки з моменту отримання припису, направленого рекомендованим листом 08.10.2019, штрихкодовий ідентифікатор 2030109087460 від 08.10.2019 (а.с.89 т.1). У приписі зазначено: «вимагаю усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства: з`явитись для проведення перевірки протягом десяти робочих днів з моменту направлення припису, направленого рекомендованим листом (поштою) (а.с. 89 т.1).

Згідно з частиною 2 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (350х17=5950 грн).

Суб`єкт владних повноважень діяв у межах своїх повноважень, правомірно (позивачем на підтвердження правомірності проведення будівельних (реставраційних, реконструкції) робіт за адресом АДРЕСА_3 не надано паспортів та/або дозволів та/або інших відповідних документів щодо облаштування художнього салону-студії, магазину, бару для здійснення господарської діяльності сім`єю підприємців – а.с.12-13 т.1), з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, прийняв постанову у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача за частиною другою статті 188-42 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення – штраф у межах санкції зазначеної статті.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення переданих повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до постанови КМУ від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю». Орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань: розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень. Орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Держархбудінспекції. Орган держархбудконтролю під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, а також підприємствами, установами та організаціями, зокрема з дотримання вимог п.7.5 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Органом державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07.10.2019 № 85 з`ясовані обставини справи про адміністративне правопорушення, перевірено наявність вини особи, щодо якої складено протокол, тобто фактично під час прийняття оскаржуваної постанови від 17.10.2019 № 90 відповідач не порушив встановлений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.

17.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І.Сетраковим прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 (не з`явилась на розгляд справи) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 188-42 до позивача застосовано штраф у розмірі 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5950 грн (а.с.90 т.1). Зазначена постанова вручена позивачці 22.10.2021 (а.с.92 т.1).

Відповідач 1, який є посадовою особою органу державного архітектурно будівельного контролю, діяв у межах повноважень, передбачених статтею 244-6 КУпАП, стягнення було накладено у зв`язку із виявленим відповідачем невиконанням позивачем вимог припису посадової особи органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Основними законодавчими актами у національному законодавстві, що врегульовують правовідносини у цій сфері, є Закон №3038, Закон України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі – №687-XIV), а також прийняті на їх виконання підзаконні нормативно–правові акти. Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17 зазначив, що нормами Закону №3038 та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14 зазначено про те, що дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Верховний Суд й у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16) зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії визнається протиправним.

Факту проведення відвідування об`єкта містобудування з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи, що би свідчило про допущення порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №822/716/16) за обставин даної справи не встановлено.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки (постанова Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16).

Проведення позапланової перевірки без наданої відповідачу 1 належно оформленої довіреності у присутності третьої особи, який у встановленому законодавством порядку не був уповноважений на представництво інтересів позивачки і не надав доказів перебування з нею у трудових відносинах або у трудових відносинах з іншими суб`єктами господарювання, з якими у власника будівлі наявні договірні правовідносини щодо реконструкції та/або перепланування та/або облаштування будівлі за адресом АДРЕСА_3 , не може підтвердити наявність у ОСОБА_2 статусу уповноваженого представника позивача.

На необхідності залучення саме суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки наголошено й у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №822/714/16, де судами попередніх інстанцій було встановлено, що перевірку проведено органом державного архітектурно-будівельного контролю у присутності керівника проекту, який, втім, не є уповноваженою особою позивача, не перебував у трудових відносинах із суб`єктами містобудування, не є посадовою особою ні замовника, ні генпідрядника, довіреності на його ім`я не видавалось й жодних документів на представництво інтересів суб`єкта містобудування не надано особам, які здійснювали перевірку.

Реалізація права суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з`ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності регулюється пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі – Закон №208/94-ВР).

Вищеназваною нормою Закону №208/94-ВР встановлено відповідальність суб`єктів містобудування за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (а після внесення змін Законом України від 17.01.2017 №1817-VIII посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю) на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат. Відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю передбачена й статтею 188-42 КУпАП, що тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час здійснення контролю відповідачі мають право, зокрема на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що належать обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №813/578/17 зазначав, що відповідальність, визначена Законом №208/94-ВР настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

Суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача не було проведено позаплановий захід – перевірку за відсутності належного представника суб`єкта містобудування, позаяк останніх не було допущено порушення порядку проведення позапланового заходу за умови, що позивач не була позбавлена можливості надати відповідачу відповідну (у т. ч. на її переконання) документацію (паспорти) та тим самим обґрунтувати проведені перебудови/добудови/реставрацію/реконструкцію будівлі.

Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства вимагалось пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Верховний Суд у справі №686/4844/17 (постанова від 21.10.2019) зазначив, що під час проведення перевірки забудовник або ж його представник були відсутні на об`єкті перевірки, оскільки не знали про таку, дійшов висновку про відсутність в діях останніх складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-42 КУпАП, оскільки такі особи не могли вчиняти дій щодо не допуску посадових осіб відповідача (територіального органу ДАБІ України) на об`єкт будівництва, що не є тотожним змісту і характеру спірних відносин та обставинам у даній справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 у справі №400/2866/18: орган державного архітектурно-будівельного контролю має право повторно здійснити перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва та, дотримуючись процедури, прийняти рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Про це також зазначено й у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №279/3537/16-а.

Характеристика обставин, що можуть свідчити про недопуск посадових осіб уповноваженого органу ДАБК до проведення перевірки, наводилась у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17(2-а/208/120/17), де зазначено, що це може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, у тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки і присутності суб`єкта містобудування або уповноважених ним осіб.

Судом з матеріалів справи не встановлено активної поведінки з боку ОСОБА_1 у сприянні проведенню позапланового заходу відповідачам.

Якщо органом державного архітектурно-будівельного контролю виконано усі вимоги законодавства стосовно призначення і проведення перевірки, зокрема, перед її початком пред`явлено службові посвідчення та направлення для перевірки або його копію, тобто у передбачений законом спосіб повідомлено про намір проведення такої перевірки, суб`єкт містобудування зобов`язаний допустити перевіряючих до перевірки, а також надати доступ до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що належать обов`язковому обстеженню. У такому разі, відсутність суб`єкта містобудування належним чином повідомленого (проінформованого, обізнаного) про місце, день і час проведення перевірки, визначені у направленні, а так само умисне і свідоме незабезпечення присутності при проведенні перевірки уповноважених ним осіб, свідчить про наявність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності – недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Це є підставою для складання акту, припису і протоколу.

Винятком з такого правила є лише наявність об`єктивних і непереборних обставин, підтверджених доказами, що унеможливили присутність суб`єкта містобудування під час проведення перевірки. Такими обставинами можуть бути визнані, наприклад, перебування суб`єкта, щодо якого видано наказ про перевірку, на час її проведення у відрядженні, що унеможливлює вчинення дій щодо недопуску на об`єкт будівництва посадових осіб органу ДАБК, яким було про це відомо (постанова Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №685/1279/17), що не є тотожним встановленим обставинам.

Верховний Суд у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16) визнав порушенням вчинення посадовими органу особами державного архітектурно-будівельного контролю дій з проведення перевірки до отримання направлення для її проведення, тобто поза межами строку проведення перевірки (до її початку). https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/951889/).

Матеріалами справи підтверджено дотримання строків підготовки і оформлення матеріалів контрольного заходу з підстав недопущення посадових осіб до об`єкта містобудування.

Законом №3038 (ч.1 ст.39-2 огляд, обстеження та паспортизація об`єктів) передбачено: власники або управителі об`єктів будівництва забезпечують поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об`єктів протягом усього періоду їх існування та несуть відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом.

Позаяк паспортизації належать всі будівлі незалежно від форма власності, то позивач не надала документів щодо проведеної реконструкції будівлі, паспорта технічного стану об`єкта містобудування.

Відповідно до постанови КМУ від 12.04.2017 № 257 «Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва» не допускається проведення обстеження об`єкта виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями без візуального обстеження.

Згідно наказу Мінрегіону України 14.05.2013 №195 ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013, з урахуванням ДБН В.2.2-23-2009, ДБН А.2.2-3 передбачено характеристику наслідків, зокрема за категоріями складності. Відповідно до роз`яснень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України стосовно найбільш проблемних питань, зокрема проведення експертизи проектів будівництва, набуття права на виконання будівельних робіт та прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію з 10.06.2017 (лист від 19.07.2017 №7/17-7664) повідомляється про дії замовника якщо об`єкт вже побудований без обов`язкової експертизи проекту будівництва у зв`язку з відміною категорії складності об`єктів будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 встановлено перелік будівельних робіт, що не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Позивач не надала жодних документів щодо перепланування/реконструції будівлі та/або документів на виконання будівельних робіт самочинного будівництва, самоусунувшись від перевірки.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт. Згідно з ч. 4 статті 26 Закону №3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Абзацом 1 частини 1 статті 16 Закону №3038 визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Основними складовими вихідних даних відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3038 є містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання та проектування. Пунктом 5 статті 26 Закону № 3038 визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Згідно з пунктами 27-29 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 8 та 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № 318 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1293, від 21.02.2018 №92, визначено, що проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, що здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до абзацу 5 пункту 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 до заяви про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку додається саме проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.10.2016 №287, набули чинності з 01.06.2017 одночасно із втратою чинності ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Судом враховано, що відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до «будівельної амністії» додатками до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт є: звіт про проведення технічного обстеження; відмітка про проведене технічне обстеження; декларація про готовність об`єкта до експлуатації. Судом не встановлено, що позивач надавала будь-які документи відповідачам до, під час, після отримання повідомлення про позаплановий захід відвідування об`єкта містобудування чи після недопуску до перевірки.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Верховний Суд у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14, № 814/2645/15, № 813/6423/14 дійшов висновків: у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Зверненням особи про порушення суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставою для проведення перевірки того суб`єкта господарювання, який вказаний в такому зверненні. Суб`єкт звернення не зобов`язаний надавати документальне підтвердження викладеної у зверненні інформації щодо порушення суб`єктами містобудування законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Звернення в розумінні пункту 7 Порядку №533 вказує на порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яке потребує здійснення перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю викладених у ньому фактів.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до постанови КМУ від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.

Відповідно до постанови КМУ від 09.07.2014 № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» із змінами від 07.06.2017, 28.02.2018, 25.09.2019, 13.03.2020 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: залучати в установленому порядку до участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками); одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та громадських об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань і функцій; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вносить зміни до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

У постанові КАС/ВС від 29.01.2021 у справі № 822/2149/18 зазначено, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного. У постанові ВС/КАС від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 йдеться про документи проведеної реконструкції об`єкта, у справі 815/1568/16 – про незаконну реконструкцію частини будинку.

Законом №3038, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Наприклад, розрахунок загальної площі житлового будинку за правилами, визначеними в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, застосовується саме у цілях проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) об`єктів нерухомого майна, але для цілей розрахунку площі будинку для визначення права на його будівництво на підставі будівельного паспорта та без отримання містобудівних умов і обмежень застосовуються державні будівельні норми ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (пункт 1.3 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки).

Суд вважає, що звернення сільського голови Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.06.2019 № 817/02-31 було належною підставою для призначення позапланової перевірки (а.с.83 т.1).

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно.

Відповідно до частини 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, що мають значення для справи.

Допитана в якості свідка у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , яка була завчасно повідомлена належним чином про позаплановий захід, підтвердила, що у призначений час для здійснення позапланового заходу спостерігала за двома чоловіками і батьком з вікна другого поверху будівлі за адресом: АДРЕСА_3 , що визначений у повідомленні від 13.09.2019 № 1023-7-1.20/2/220 (а.с.84 т.1), направленні на проведення позапланового заходу від 07.10.2019 № 259 (а.с.85 т.1), проте особисто не спілкувалась і не виявила бажання без «сигналів» третьої особи ОСОБА_5 допустити представників до об`єкта перевірки, машина стояла на обочині дороги біля будинку. Не знайшли підтвердження доводи свідка у судовому засіданні про те, що третя особа була належним чином уповноважена за власноручно складеною і не зареєстрованою у встановленому порядку довіреністю представляти інтереси позивача у спірних правовідносинах, позаяк представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_2 у судовому засіданні 23.03.2021 надавав пояснення і ставив запитання представнику відповідачів та наголосив, що 07.10.2019 близько 12 год за адресом: АДРЕСА_3 , що визначений у повідомленні від 13.09.2019 № 1023-7-1.20/2/220 прибули уповноважені особи відповідача 2, проте не визнали його уповноваженою особою позивача, позаяк не було пред`явлено посвідчену довіреність на представництво інтересів позивача (нотаріально та/або секретарем сільради).

Поясненнями позивача і третьої особи підтверджується, що уповноважені особи відповідача 2 дійсно 07.10.2019 прибули за адресом: АДРЕСА_3 , проте позивачка, попередньо повідомлена про дату та час перевірки, не вийшла до перевіряючих, а третя особа – ОСОБА_2 станом на час складання і оформлення акту від 07.10.2019 про недопуск до перевірки не надав належним чином оформлених доказів на підтвердження представництва ОСОБА_1 , яка з її слів перебувала на другому поверсі будівлі – об`єкта містобудування.

Суд дійшов висновку, що відповідачі під час призначення та проведення позапланової заходу контролю стосовно об`єкта містобудування, що належить ОСОБА_1 за адресом АДРЕСА_3 , що оформлено актом від 07.10.2019, протоколом від 07.10.2019 № 94, приписом від 07.10.2019 № 85 та під час прийняття постанови від 17.10.2019 № 70, діяли на підставі, у межах повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у спосіб, що визначений Законом № 3038, Законом № 877 та Порядком № 533, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Позивач вважала тотожними ціну позову щодо розміру шкоди і розподіл судових витрат у порядку прийняття додаткового рішення (а.с.204-205, 217-218 т.2), тому у судовому засіданні шкоду визначала як еквівалент штрафу за постановою №70 у сумі 5950 грн.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, до закінчення підготовчого судового засідання позивачем не визначено ціну позову у зв`язку з чим не сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідачі: Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Сетраков Сергій Іванович [вул. Незалежності, 1/2, м. Умань, Черкаська область, 20301]; Державна архітектурно-будівельна інспекція України [бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37471912];

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 [ АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ];

третя особа на стороні відповідача: Іваньківський сільський голова Поліщук Леся Миколаївна [вул. Ігоря Щербини, 35, Маньківський район, Черкаська область, 20132, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25659941/вул. Л.Українки (40 річчя Перемоги), 12, с. Іваньки, Маньківський (Уманьський) район, Черкаська область, 20132, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ].

Повне судове рішення складено 29.03.2021.

Суддя Л.В. Трофімова