Ухвала суду № 95897744, 29.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2021 р. справа № 520/4642/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБОРА-БІОМАС" до Головного управління ДПС у Харківській області про: визнання нечинними та скасування повністю податкового повідомлення - рішення Головного Управління ДФС України у Харківській області від 18 грудня 2018 року № 00002951411; податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС України у Харківській області від 18 грудня 2018 року № 00002961411 та податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДФС України у Харківській області від 18 грудня 2018 року № 00002941411, як незаконні, -

встановив:

В оформленні матеріалів адміністративного позову виявлено недоліки.

По-перше, частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 ст. 122 КАС передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, ч.3 ст. 122 КАС встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

В постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19 зроблені висновки: "Верховний Суд у складі судової палати у цій справі відступає від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.".

Так, в позовній заяві позивач стверджує, що ТОВ "АРБОРА-БІОМАС" були оскарженні до ДФС України податкові повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року № 00002951411, від 18 грудня 2018 року № 00002961411, від 18 грудня 2018 року № 00002941411 за наслідками розгляду яких, 14.05.2019р. позивачем були отриманні відповідні рішення про відмову у задоволенні скарг, проте до позовної заяви не надано доказів на підтвердження зазначених обставин.

При цьому в позовних вимога заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду з вказаним позовом, яке обґрунтовано обставинами попереднього оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в межах справи №520/4684/19.

Так, Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року по справі № 520/4684/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРБОРА- БІОМАС" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду з підстав ч.5 ст. 205 КАС України у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки.

За наслідками апеляційного оскарження, Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі № 520/4684/19 апеляційна скарга ТОВ «Арбора Біомас» залишена без задоволення, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року по справі № 520/4684/19 залишена без змін.

Позивач вказав, що 19.03.2021р. отримав зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції та 23.09.2021р. звернувся до суд з вказаним позовом, отже з пропуском місячного строку оскарження податкових повідомлень-рішень.

Доводи позивача щодо попереднього судового оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в межах справи № 520/4684/19, не можуть бути визнанні судом поважними, а інших доводі позовна заява не містить.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.

По-друге, з матеріалів доданих позивачем до позовної заяви документів, вбачається, що позивачем не надано доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про відстрочення його сплати, яке обґрунтоване тяжким фінансовим становищем.

Розглядаючи зазначене клопотання, суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з положеннями частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у справі №0940/2276/18 (постанова від 14 січня 2021 року) дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Виходячи з того, що предметом позову у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, та доказів тяжкого фінансового становища позивач надано не було, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Так, частиною 3 ст. 161 КАС встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно положеннями п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Суд зауважує, що звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача –суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом визначення податків, зборів, штрафних санкцій.

Так, перевіривши заявлені вимоги, суд приходить до висновків, що позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру (в частині вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Головного Управління ДФС України у Харківській області від 18 грудня 2018 року № 00002951411 та від 18 грудня 2018 року № 00002961411, яким зменшено суми податкових зобов`язань та встановлено суму завищення від`ємного значення), та одну вимогу майнового характеру (в частині вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС України у Харківській області від 18 грудня 2018 року № 00002941411, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції).

Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно надати до суду платіжний документ про сплату судового збору в розмір 6810,00 грн. (2270*3), як 1,5 відсотка ціни позову заявлених вимог майнового характеру (1,5 відсотка ціни позову (32786,50 грн.), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 2270 грн.) та 2270,00 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру, згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

По-третє, згідно вимог п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів .

Спірні правовідносини склалися з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень складених ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39599198).

Проте позивачем в позовній заяві визначено відповідачем у справі - Головне управління ДПС України у Харківській області та зазначено код ЄДРПОУ - 39599198, який, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, належить Головному управлінню ДФС у Харківській області.

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головному управлінню ДПС України у Харківській області належить код - 43143704.

Отже, позивачу слід визначити належного відповідача у справі, зазначивши відповідний код ЄДРПОУ, що належить зазначеній юридичній особі.

Крім того, ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, вимоги про визнання нечинними та скасування повністю індивідуального акта суб`єкта владних повноважень зазначена норма не містить.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.

Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору в розмір 6810,00 грн.; позовну заяву у відповідній кількості учасників справи із зазначенням відповідача по справі із належним кодом ЄДРПОУ та позовними вимога із врахуванням вимог ч. 1 ст. 5 КАС України.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Старосєльцева