Рішення № 95897255, 03.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2021 року м. Рівне №460/744/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладене у листі від 12.11.2020 №1700-0306- 8/35756 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату з 01.10.2020 пенсії за вислугою років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16 жовтня 2020 року №21-549 в розмірі 90% місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 01 жовтня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що приймаючи рішення стосовно зменшення розміру призначеної йому пенсії за вислугу років з 01.10.2020 з 90 відсотків до 60 відсотків та обмеживши максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність, відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України, грубо порушив його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року- страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення. На підставі викладеного, позовні вимоги позивача, щодо проведення його перерахунку виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є неправомірними, оскільки на момент звернення із заявою, пенсії працівникам прокуратури обчислюється із розрахунку 60 відсотків. Крім того, зазначає, що абзацом 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з чим, з 01.10.2020 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” згідно з довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 16.10.2020 №21-549 виданої Рівненською обласною прокуратурою. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 03.09.2006 отримує пенсію за вислугою років згідно з Законом України “Про прокуратуру” в розмірі 90% від заробітної плати.

Листом від 12.11.2020 №1700-0306-8/35756 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало відповідь на звернення позивача та пояснило, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 було здійснено із застосуванням норм статті 86 Закону України “Про прокуратуру”, якою передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється у розмірі 60% від їхньої місячної (чинної) заробітної плати. При цьому максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З 01.07.2020 така сума складає 17120 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн. Після проведеного перерахунку за довідкою, виданою Рівненською обласною прокуратурою від 1.10.2020 № 21-549, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.10.2020 становить 17120,00 грн (75000,00 грн (88858,00 грн,- розмір заробітної плати (грошового забезпечення) згідно інформації з Рівненською обласною прокуратурою від 16.10.2020 № 21-549 станом на 11.09.2020) обмеженої до 15 мінімальних заробітних плат станом на 01.09.2020) х 60%)). Отже, проводити перерахунок пенсії позивача за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” не доцільно, так як її розмір, визначений з урахуванням вищезазначеного Закону, становитиме 17120,00 грн. (1712,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність х 10), а розмір пенсії, яку отримує позивач на даний час (34976,81 грн) є більшим (а.с.5-6).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991

Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 (чинного на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури та набув права на пенсійне забезпечення у вересні 2005 року на підставі статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час набуття такого права).

Станом на час призначення пенсії позивачу порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991.

В подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VІ від 08.07.2011, до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 було внесено нову норму, згідно з якою, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з частинами тринадцятою та вісімнадцятою статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Надалі, Законом України “Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014 до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991 внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту вказаної статті викладено у наступній редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Крім того, Законом України №213-VII від 02.03.2015 знову внесено зміни до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, а саме в частину п`ятнадцяту, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VII було передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, Закону України “Про прокуратуру”.

Суд зазначає, що нова редакція статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ звузила і обмежила зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.

14.10.2014 прийнято новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015.

Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VIII від 28.12.2014, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину двадцяту статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VІІ від 14.10.2014 (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: “ 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Разом з тим, Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив ні умов, ні порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури, що призвело до того, що в цей період часу жодному пенсіонеру, який отримував пенсію відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, перерахунок пенсії проведено не було.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, яким положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Також Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 підлягає застосуванню в первинній редакції: “ 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20 (висновки якого відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом) вказано, що твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів., і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Таким чином відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу, але оскільки частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію) з 01.01.2015 є нечинною, то при здійсненні перерахунку розміру пенсії, наразі слід керуватись діючим законодавством, зокрема частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції, дію якої відновлено Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

При цьому, частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014 в чинній з 13.12.2019 редакції, тобто в первинній редакції, не встановлює жодного відсоткового значення, яке має застосовуватись при перерахунку пенсії. Буквальний зміст цієї правової норми свідчить лише на користь того, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються при підвищенні заробітної плати відповідним працівникам, які проходять службу в органах і установах прокуратури.

Відповідно до цього, відсоткове значення, яке застосовується при перерахунку пенсії повинно відповідати тому, на яке пенсіонер органів прокуратури вже набув право.

З огляду на те, що ОСОБА_1 ще в 2006 році призначено пенсію за вислугу років за Законом України “Про прокуратуру” в розмірі 90% від заробітної плати, то зменшення такого значення до 60 % при здійсненні йому перерахунку на підставі поданої ним довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-549, є абсолютно неправомірним.

Застосування при цьому, органом ПФУ частини другої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014, є недоречним, позаяк дана правова норма регулює виключно порядок призначення пенсії, але аж ніяк не порядок її перерахунку.

Так, за змістом цієї частини “пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії”.

Оскільки пенсія позивачу призначена ще в 2006 році, то зазначена вище норма, що набула чинності з 25.04.2015, аж ніяк не може на нього поширюватися, тим більше що вона погіршує становище особи, яка отримує відповідний вид пенсії.

При цьому, суд наголошує, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А згідно із статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи

Оскільки в даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Що стосується покликання відповідача на частину п`ятнадцяту статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014, в частині обмеження під час здійснення позивачу перерахунку його пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-549, то суд зауважує на такому.

Абзац шостий частини п`ятнадцятої вказаної статті дійсно передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Але, разом з тим, як вже було зазначено судом вище, пенсія позивачу була призначена ще в 2006 році за нормами Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991, якими не було встановлено жодного обмеження щодо її граничного розміру. Відповідно до цього поширення на позивача відповідних норм Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014, в частині обмеження граничного розміру пенсії буде прямо суперечити статті 22 Конституції України, яка прямо забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в тому числі і гарантованого статтею 46 Конституції України права на соціальний захист, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 (справа № 490/5366/16-а) колегія суддів зазначила, що оскільки перерахунок пенсії пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Також суд зауважує на тому, що за правилами частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип верховенства права охоплює не лише змістовний аспект (правового відношення між людиною і державою на засадах визнання людини вищою соціальною цінністю), але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону; вимога щодо однакового застосування закону; застосування покарання виключно на підставі закону та інше.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Суханов та Ільченко проти України” зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

За усього наведеного, рішення відповідача, викладене у листі від 12.11.2020 №1700-0306-8/35756 щодо проведення позивачу перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 60% від 75000 грн. та з обмеженням максимального розміру пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства та порушує майнові права та законні інтереси позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання такого рішення протиправним і його скасування підлягають до задоволення, як відповідні похідні позовні вимоги щодо зобов`язання провести належний перерахунок.

Таким чином на відповідача слід покласти обов`язок по здійсненню нового повного і належного перерахунку пенсії позивача за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VІІ від 14.10.2014, на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-549.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено аргументованих причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, правові підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Що стосується вимог позивача про звернення до негайного виконання рішення в частині стягнення суми боргу за один місяць, то суд зауважує, що за правилами пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки за результатами розгляду даної справи суд зобов`язовує відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача і провести виплату відповідно до такого перерахунку, а не присуджує до стягнення конкретну суму пенсії, то підстав для звернення рішення суду до негайного виконання немає.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладене в листі від 12.11.2020 №1700-0306-8/35756, щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку середнього заробітку 75000 грн., а не з тієї суми, яка зазначена у довідці Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-549, на рівні на рівні 60% замість 90%, та із застосуванням обмеження виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2020 повторний, належний і повний перерахунок пенсії за вислугу років (що була призначена йому відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05.11.1991) на підставі статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014, виходячи із розрахунку 90% суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 16.10.2020 №21-549 та без обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 03 березня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко