
Справа № 420/607/21
УХВАЛА
29 березня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову ТДВ “Ренійське АТП 15140” (код ЄДРПОУ 22511592; адреса: вул. Болградська, 96, м. Рені, Одеська область, 68800) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; пр-т Перемоги,14, м. Київ, 01135), Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправними дій, заборону вчиняти дії,-
ВСТАНОВИВ:
15 січня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТДВ “Ренійське АТП 15140” до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, у якому представник позивача просив суд:
визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в частині вимоги усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року;
заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагати усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/607/21 о 15:39:42 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
24.03.2021 року за вх.№14924/21 від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагати усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року та №1031/3.4/14-21 від 16.03.2021 року про усунення порушень та заборони відповідачам проведення будь-яких дій спрямованих на анулювання ліцензій “Ренійське АТП 15140” до розгляду справи по суті.
Заява позивача обґрунтована тим, що проведена перевірка, за результатом якої винесено розпорядження №026/2020 від 30.11.2020 року, носила упереджений характер, а великий обсяг наданих перевіряючим документів не було враховано. Повторна перевірка, проведена 16.03.2021 року, проведена таким самим чином. Наявність спірних розпоряджень та можливість відповідача вимагати усунення встановлених порушень мало наслідком анулювання ліцензійних умов згідно наказу №167 від 23.03.2021 року, що призводить до неможливості діяльності підприємства.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову, доводи, наведені у даній заяві та письмові докази, надані разом із позовною заявою, суд дійшов наступного.
Згідно ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.2 ч.1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 7 статті 154 КАС України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що вона відповідає положенням ст.152 КАС України, позивачем сплачено судовий збір за її подання. Підстави для повернення заяви про забезпечення позову заявнику без розгляду відсутні. Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає розгляду по суті.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Як зазначено у пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, позитивним зобов`язанням позивача у справі є доведення необхідності застосування заходів забезпечення позову при поданні відповідної заяви.
Позивач просить заборонити відповідачу вимагати усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року та №1031/3.4/14-21 від 16.03.2021 року, при цьому предметом позову у справі №420/607/21 є виключно розпорядження №026/2020 від 30.11.2020 року.
Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Судом вже надано оцінку щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вимагати усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року в ухвалі від 18.01.2021 року, а заявлені вимоги щодо заборони відповідачу вимагати усунення порушень в розпорядженні №1031/3.4/14-21 від 16.03.2021 року не відповідають предмету позову, на забезпечення якого подана заява.
В силу прямої заборони п.5 ч.3 ст.151 КАС України суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що заява про забезпечення позову не є надуманою, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, спосіб забезпечення позову є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечення захисту своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
У якості обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Поряд із цим, заявлений захід забезпечення позову в частині заборони відповідачам вимагати усунення порушень не може вживатись судом, оскільки фактично є тотожним задоволенню позову у відповідній частині вимог.
На підставі викладеного, суд відмовляє ТДВ “Ренійське АТП 15140” у забезпеченні позову за заявою від 24.03.2021 року (вх.№14924/21) шляхом заборони відповідачу Державній службі України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вимагати усунення порушень в розпорядженні №026/2020 від 30.11.2020 року та №1031/3.4/14-21 від 16.03.2021 року про усунення порушень та заборони відповідачам проведення будь-яких дій спрямованих на анулювання ліцензій “Ренійське АТП 15140” до розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 250, ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у забезпеченні позову по справі №420/607/21 за заявою ТДВ “Ренійське АТП 15140” від 24.03.2021 року (вх.№14924/21).
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено згідно із ч.1 ст.295 КАС України протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян
Судове рішення № 95896817, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 29.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/607/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: