Рішення № 95895895, 30.03.2021, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/72/21

провадження № 2/578/104/21

Рішення

Іменем України

30 березня 2021 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Зері Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Дашко Володимира Миколайовича, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;

до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10270,56 грн,

установив:

20.01.2021 позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Дашко Володимира Миколайовича, звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 21.03.2017 у розмірі 10270,56 грн, яка виникла станом на 15.11.2020 та складається з 9251,09 грн заборгованості за тілом кредита, у тому числі 20,00 грн – заборгованість за поточним тілом кредиту, 1019,47 грн заборгованості за простроченими відсотками; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 21.03.2017 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву, в якій підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на сайті позивача, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому у договорі, шляхом відкриття кредитного рахунку та установлення початкового кредитного ліміту. Натомість на думку позивача, ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання та не повернув своєчасно Банку кредитні кошти.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 03.02.2021 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, розгляд справи по суті постановлено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі – з 05.03.2021.

03.02.2021 Краснопільським районним судом Сумської області за супровідним листом вих. №578/72/21/975/2021 надіслано за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 копію вищевказаної ухвали та копію позову з копіями доданих до нього документів на 47 арк. у одному примірнику.

11.02.2021 поштове відправлення з рекомендованим повідомленням повернуто до суду та у довідці відділення поштового зв`язку с. Рясне Сумської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" причиною повернення (досилання) вказано «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи, з метою недопущення необґрунтованої відмови у доступі до правосуддя ОСОБА_1 , суд 04.03.2021 направив лист керівнику відділення поштового зв`язку с. Рясне Сумської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», з метою з`ясування, які саме причини не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

Враховуючи відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, суд відклав її розгляд та постановив повідомити відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до п. 4) ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 11 вказаної статті відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

05.03.2021 для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про дату початку розгляду справи по суті шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відтак відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

15.03.2021 до суду від відділення поштового зв`язку с. Рясне Сумської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшла відповідь на лист суду вх. №1053/21, у якій зазначено, що місце проживання та перебування ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 невідоме, за вказаною адресою він не проживає.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у порядку частин 5, 7 ст. 279 ЦПК України від учасників справи не надходило, про відповідну можливість сторонам роз`яснено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

З урахуванням положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України справа розглянута у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 березня 2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем бланку Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку був укладений договір про надання банківських послуг (а.с.15).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, відповідач підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua.

Відповідно до довідки позивача (а.с. 13) ОСОБА_1 отримав кредитні картки № НОМЕР_2 з терміном дії до травня 2019 року; № НОМЕР_3 з терміном дії до травня 2023 року та № НОМЕР_4 з терміном дії до серпня 2023 року. Довідка не містить даних про вид карток, що видавались відповідачеві.

До позовної заяви позивачем додана копія Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та копія Витягу з Умов і Правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання заяви. Жоден із зазначених документів не містить підпису відповідача.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 , за вказаним кредитним договором станом на 15.11.2020 становить 10270,56 грн. та складається з наступного: 9251,09 грн - заборгованість за тілом кредиту, у тому числі 20 грн – заборгованість за поточним тілом кредита; 9231,09 грн – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 1019,47 грн – заборгованість за простроченими відсотками. Згідно позовної заяви позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10270,56 грн заборгованості за: 9251,09 грн – за тілом кредиту, 1019,47 грн – за простроченими відсотками.

Як зазначено у позовній заяві, виникнення вказаної заборгованості обумовлене неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань згідно умов кредитного договору.

Від відповідача до суду жодних документів на підтвердження його позиції з предмета спору не надходило.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за порушення зобов`язання, а також питання, пов`язані з кредитом.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, суд при вирішенні даної справи враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивач у позові вказує, що після підписання відповідачем Анкети-заяви у відповідності до статті 634 ЦК України між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором та містить у собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

На підтвердження факту належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором позивач надав суду копію банківської виписки за договором станом на 16.11.2020, з якої можна встановити, що відповідач у період з 27.02.2017 використовував кредитну картку за власними потребами, списуючи з неї кошти, а також проводив поповнення карткового рахунку.

Наданою випискою також підтверджується, що на картковому рахунку відповідача проводились дії із списання комісії за обслуговування (членський внесок), списання відсотків за користування кредитним лімітом, щомісячний платіж за страховку, щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день», автоматичне погашення простроченої заборгованості.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідач своїм правом на подання доказів не скористався.

Надаючи оцінку доказам, поданим позивачем, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи наявність між сторонами кредитних правовідносин, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на наявність анкети-заяви відповідача від 21.03.2017 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

При цьому в анкеті-заяві від 21.03.2017 не зазначено ані кредитного ліміту за платіжною карткою, ані розміру процентів за користування кредитними коштами, ані терміну дії кредитного договору та строку повернення кредитних коштів.

За змістом вказаної анкети-заяви від 21.03.2017 вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, Правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між сторонами договір про надання банківських послуг.

Як доказ користування відповідачем кредитними коштами позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н від 21.03.2017 та розрахунок заборгованості за кредитним договором від 21.03.2017.

Крім того, дані банківської виписки по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості, наданий позивачем свідчать про те, що банк в односторонньому порядку спрямовував кошти, внесені відповідачем, на погашення кредиту, комісії за обслуговування (членський внесок), списання відсотків за користування кредитним лімітом, щомісячний платіж за страховку у розмірі 200,00 грн, щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день» у розмірі 20,00 грн, автоматичне погашення простроченої заборгованості.

Вказані дії позивач обґрунтовував положеннями, зокрема, пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7, 2.1.1.3.3, 2.1.1.12.9 Умов та правил надання банківських послуг, копію витягу з яких він додав до позову.

При цьому наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» та Тарифів не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

При оцінюванні як доказу у справі вказаного вище витягу, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обізнаність останнього з цими умовами. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані Банком Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Наявність неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться не підписані відповідачем, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, а тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів - тіла кредиту.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредита в розмірі 9251,09 грн.

Обґрунтованість та правомірність списання Банком в рахунок оплати відсотків за користування кредитом, позивачем не доведена належними і допустимими доказами.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача несплаченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9251,09 грн.

Клопотання позивача про огляд і фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті позивача, суд визнає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в силу вимог частини 7 статті 85 ЦПК України умовою вчинення судом таких процесуальних дій є неможливість їх надання до суду. Позивачем до позовної заяви надано роздруківку розділу 2.1.1 «Кредитні картки», який не містить підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом.

На підставі статей 133, 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1893,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Дашка Володимира Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 21 березня 2017 року у розмірі 9251,09 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1893,35 грн..

В іншому відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Краснопільський районний суд Сумської області до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Дашка Володимира Миколайовича, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю. О. Зеря