Рішення № 95894514, 22.03.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7789/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Якимець Ю.М.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Кульчицького О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультифарб» про поновлення на роботі, -

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить поновити його на роботі на посаді завідуючого складом Львівського підрозділу ТОВ «Мультифарб»; стягнути з ТОВ «Мультифарб» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.06.2019 року до дня поновлення на роботі; стягнути з ТОВ «Мультифарб» на його користь заборгованість по зарплаті за червень 2019 року у розмірі 3378,29 грн.; стягнути з ТОВ «Мультифарб» на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн., а також витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.03.2019 року його було прийнято на посаду завідуючого складом Львівського підрозділу ТОВ «Мультифарб».

11.06.2019 року перед початком робочого дня о 08.45 год до нього підійшли працівники відповідача та повідомили, що його звільнено на підставі п.7 ст.40 КЗпП. Пред`явили складений Акт про появу на роботі у нетверезому стані від 11.06.2019 року та наказ про звільнення.

Позивач стверджує, що Акту та Наказу про звільнення йому не надали, на територію підприємства не пустили. А тому він звернувся до кабінету оглядів на стан сп`яніння Львівського обласного наркологічного диспансеру м.Львова, проте такий не працював. Після чого звертався до Комунальної 2-ої міської поліклініки м.Львова та до Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова, проте освідування також не вдалося зробити.

З 12.06.2019 року ОСОБА_2 , яка працює менеджером зі збуту Львівського підрозділу ТОВ «Мультифарб» постійно відмовляла позивачу у допуску до роботи, покликаючись на те, що останнього звільнено.

Позивач стверджує, що за його заявою було відкрито кримінальне провадження №12019140060002498 від 09.08.2019 року за ч.1 ст.175 КК України.

Позивач лише 05.09.2019 року отримав відповідь з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та дізнався, що його було звільнено 18.06.2019 року.

ОСОБА_1 вважає, що було порушено процедуру його звільнення, оскільки у засіданні 11.06.2019 року він участі не брав, згоди на проведення засідання без його участі не надавав, окрім того, йому не видано Наказу про звільнення та не ознайомлено із ним у встановленому порядку, а також не видано трудової книжки та письмового повідомлення про нараховані суми.

У зв`язку із тим, що вважає своє звільнення незаконним, позивач просить поновити його на роботі, стягнути з відповідача 3378,29 грн зарплати за червень 2019 року та 35619,08 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу. Також стверджує, що у зв`язку із незаконним звільненням він переживав душевні та психічні страждання, а тому просить стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Для захисту своїх прав він змушений був звертатися за правничою допомогою до адвоката, нести додаткові витрати на її оплату.

У відзиві на позовну заяву ТзОВ «Мультифарб» позовні вимоги заперечує. Покликається на те, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці підтверджується показами свідків та Актом, складеним 11.06.2019 року.

Крім того, покликається на те, що позивач пропустив строк на звернення до суду із позовною заявою, оскільки його було звільнено та ознайомлено із наказом 18.06.2019 року, а до суду позивач звернувся 23.09.2019 року.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву покликається на те, що позивач наручно отримувати Наказ про звільнення та трудову книжні відмовився, тому дані документи йому було запропоновано скерувати цінним листом з повідомленням на його адресу. Також стверджує, що всі розрахунки із позивачем проведені та відповідач жодної заборгованості перед позивачем немає. Представник відповідача вважає, що вимоги позивача є безпідставними.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив, що 11.06.2019 року його зустріли працівники відповідача біля території ТОВ «Мультифарб» та вручили Акт про його перебування на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння. Стверджує, що вказаний Акт не відповідає дійсності, він не перебував на робочому місці в алкогольному сп`янінні. Пояснює, що дана ситуація виникла через його конфлікт із керівництвом підприємства. Після 11.06.2019 року він щодня приходив на роботу, однак його не допускали до праці, мотивуючи тим, що його звільнено. Складений протокол зборів трудового колективу не відповідає дійсності, оскільки на ньому не були присутні всі працівники підприємства, а також його не було повідомлено про самі збори, а згоди на проведення зборів у його відсутності він не подавав. Ствердив у судовому засіданні, що жодних лікарняних листків він не подавав. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги. Покликається на те, що Акт був складений із порушеннями, оскільки складався у відсутності позивача. Крім того, протокол зборів трудового колективу є незаконним, оскільки приймався без позивача та без осіб, які були у ньому вписані. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Також пояснила, що позивач 11.06.2019 року з`явився в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці та відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Щодо зборів трудового колективу, зазначає, частина колективу була присутня на зборах в режимі онлайн.

До підприємства надійшла від позивача копія лікарняного листа, на вимогу надати оригінал позивач відмовив. А тому ними було скеровано запит, у відповідь на який отримали інформацію про те, що ОСОБА_1 до лікарів не звертався та йому не видавався лікарняний лист. Крім того, представник відповідача стверджує, що 18.06.2019 року позивач відмовився від отримання трудової книжки, тому йому було надіслано лист, який він одержав, з проханням надати дозвіл на її пересилання, проте реакції не було. Щодо вказаної позивачем заробітної плати у розмірі 11000 грн, зазначає, що це не вірна інформація, оклад позивача становив 4500 грн. Всі кошти йому було виплачено у день звільнення. В подальшому представник відповідача у судові засідання не з`являлася. До суду неодноразово скеровувала клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя. Між тим, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд розцінює неявку представника відповідача як зловживанням її процесуальними правами та вважає за можливе ухвалити рішення у її відсутності на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши їх доказами суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 . Наказом від 25.02.2019 року №49-к з 01.03.2019 року був прийнятий на посаду завідуючого складом Львівського підрозділу ТОВ «Мультифарб».

Згідно з Наказом від 05.06.2019 року №60-к директора ТОВ «Мультифарб» призначено діючу комісію у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Романів М.С. для проведення перевірки в період з 10.06.2019 року по 19.06.2019 року на підставі доповідних від працівників Львівського підрозділу щодо порушень трудової дисципліни завідуючого складом Львівського підрозділу ОСОБА_1 .

З тексту доповідних записок працівників ТОВ «Мультифарб», зокрема: менеджера зі збуту ОСОБА_2 від 07.05.2019 року та від 13.05.2019 року, адміністратора Львівського підрозділу ОСОБА_7 від 07.05.2019 року, менеджера матеріально-технічних ресурсів ОСОБА_6 від 06.06.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 в різні дні перебував на робочому місці у нетверезому стані.

Наказом директора ТОВ «Мультифарб» ОСОБА_8 від 07.06.2019 року №61/1-к відряджено менеджера з управління матеріально-технічними ресурсами ОСОБА_6 та менеджера з персоналу ОСОБА_5 до м.Львова з 10.06.2019 року по 19.06.2019 року включно для перевірки співробітників Львівського підрозділу (згідно з Наказом №60-к від 05.06.2019 року).

Так, 11.06.2019 року було складено Акт №1 про перебування ОСОБА_1 на роботі у нетверезому стані, даний Акт підписаний членами комісії, створеної Наказом №60-к від 05.06.2019 року, а також свідком ОСОБА_7 . З тексту Акту вбачається, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, а також відмовився від запропонованого проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Наказом директора ТОВ «Мультифарб» від 18.06.2019 року №62-к ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із появою на роботі у нетверезому стані відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України.

З тексту наказу вбачається, що ОСОБА_1 звільнено на підставі Акту про появу на роботі у нетверезому стані від 11.06.2019 року з поміткою відмови підписувати даний Акт ОСОБА_1 та на підставі виписки з протоколу засідання трудового колективу щодо надання згоди на звільнення від 11.06.2019 року.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що Наказ про звільнення ОСОБА_1 винесено з порушеннями, зокрема: в матеріалах справи міститься два примірника даного Наказу, які мають розбіжності у тесті (а.с.10 та а.с.73), при цьому дані накази однаково підписані директором ТОВ «Мультифарб» ОСОБА_8 , винесені однією датою та містять однаковий номер. Більше того, у виступі у судовому засіданні із вступним словом представник відповідача ОСОБА_4 сама ж покликалася на те, що позивачем ОСОБА_1 долучено до позову копію Наказу про звільнення, однак разом із відзивом на позовну заяву долучає Наказ про звільнення, проте інший за текстом та з печаткою підприємства.

На підставі наведеного, суд вважає, що існує 2 накази про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, що суперечить законодавству та є неприпустимим.

Окрім того, в ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Мультифарб» порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача складом Львівського підрозділу.

Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Відповідно до ч.6 ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

З пункту 12.7.1 Розділу 12 Статуту ТОВ «Мультифарб», ідентифікаційний код 39859611, затвердженого Рішенням №3 учасника ТзОВ «Мультифарб» від 12.06.2019 року та з пояснень представника відповідача ОСОБА_4 вбачається, що на підприємстві ТзОВ «Мультифарб» первинна профспілка відсутня, рішення приймаються на засіданнях трудового колективу. Трудовий колектив становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Так, 11.06.2019 року відбулися загальні збори трудового колективу ТОВ «Мультифарб» щодо розгляду питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із перебуванням на роботі у нетверезому стані.

З наданої в розпорядження суду належним чином засвідченої копії протоколу №1 Загальних зборів трудового колективу ТОВ «Мультифарб» від 11.06.2019 року вбачається, що чисельність працівників становила 25 осіб, на зборах були присутні 18 осіб, по відеозв`язку -7 осіб. З тексту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 був запрошений, але не прибув, причини відсутності не повідомив.

Загальними зборами трудового колективу ТОВ «Мультифарб» вирішено надати згоду колективу на звільнення ОСОБА_1 з посади Завідуючого складом Львівського підрозділу на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Зазначено, що рішення прийнято «одноголосно», зокрема голосували: «за» 25 осіб, «проти» 0 осіб, «утрималися» 0 осіб. Даний запис суд оцінює критично, оскільки в самому ж протоколі зазначено, що ОСОБА_1 на збори не прибув, цей факт також підтвердили сторони у судовому засіданні, відтак, кількість осіб, які голосували «за» не відповідає дійсній кількості осіб, які були присутніми на зборах. Оскільки, відповідно до списку учасників загальних зборів трудового колективу ОСОБА_1 включений до кількості осіб, яка разом із ним становила 25.

Відповідно до абзацу 3 ст.43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Крім того, суд ставить під сумнів присутність ОСОБА_9 на Загальних зборах трудового колективу ТОВ «Мультифарб», хоча зі змісту Протоколу вбачається, що такий виступав на зборах, проте його присутність не скріплена особистим підписом.

Відтак, у зв`язку із вищевикладеним суд приходить до висновку, що протокол №1 складений із порушеннями та відповідачем фактично порушена процедура звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Згідно ст.5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:…правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Враховуючи те, що і Наказ від 18.06.2019 року так і Протокол №1 від 11.06.2019 року складені із порушеннями, а відтак ТОВ «Мультифарб» порушена процедура звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, суд приходить до висновку, що слід поновити ОСОБА_1 на посаді Завідувача складом Львівського підрозділу ТзОВ «Мультифарб».

Щодо покликання позивача ОСОБА_1 , що йому не надано копію Наказу про звільнення та трудову книжку, суд вбачає такі безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься Акт №2 від 18.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 поставити підпис про ознайомлення з наказом про звільнення від 18.06.2019 року №62-к, відмову в отриманні трудової книжки та листа про суми належних йому виплат.

Згідно з ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

При вирішенні питання стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019 року по 22.03.2021 року, суд проводить обчислення відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995р. №100.

Водночас, суд не бере до уваги покликання позивача про те, що його заробітна плата становила 11000 грн, оскільки таке твердження ніяким чином не підтверджено. Позивачем надано в розпорядження суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 05.09.2019 року №404/13-07-08-00, проте дані відомості не підтверджують покликання позивача про те, що його заробітна плата становила 11000 грн. Окрім того, суд не може брати до уваги вказаних Відомостей, оскільки в примітці до Відомостей значиться, що інформація потребує уточнення у податкових агентів (джерел доходів).

У відповідності до ч.3 ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість в матеріалах справи міститься Довідка про доходи ОСОБА_1 на посаді Завідувача складом ТОВ «Мультифарб» №13 від 30.10.2019 року яка містить нарахування позивачу заробітної плати з березня 2019 року по червень 2019 року.

Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_1 , його заробітна плата з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року становила 16932,25 грн Позивача було звільнено у 18.06.2019 року, тому для розрахунку суд бере розмір заробітної плати за квітень та травень 2019 року. Кількість робочих днів у квітні-травні 2019 року становить 45 днів, сумарний розмір заробітної плати за квітень – травень становить 9037,43 грн. Тому вказана сума за два місяці ділиться на кількість відпрацьованих днів і в результаті отримуємо середньоденний заробіток позивача у сумі 200,83 грн. Далі середньоденний заробіток множимо на кількість робочих днів від дати звільнення до дати винесення рішення без врахування державних вихідних днів (200,83 грн. х 527 днів) і отримуємо середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 105837,41 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ч.2 ст.235 КЗпП України з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за червень 2019 року суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню.

Відповідно до Довідки про доходи ОСОБА_1 на посаді Завідувача складом ТОВ «Мультифарб» №13 від 30.10.2019 року позивачу виплачено відповідачем заробітну плату за відпрацьовані дні у розмірі 3394,82 грн.

Окрім того, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 11.06.2019 року було недопущено на робоче місце, оскільки він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Щодо покликань позивача, про те, що він звертався у різні заклади охорони здоров`я, суд такі оцінює критично, оскільки жодних доказів своїх покликань суду надано не було. Проте, відповідно до Акту №1 від 11.06.2019 року, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Даний Акт скріплено підписами комісії та свідка. Крім того, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння 11.06.2019 року, а також його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у судовому засіданні ствердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Також в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що ОСОБА_1 11.06.2019 року сказав, що перебуває на лікарняному, та 18.06.2019 року прибувши на роботу приніс копію лікарняного листка, проте відмовився надати оригінал.

В матеріалах справи дійсно міститься копія Листка непрацездатності серії АДЕ №982964, про те, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Відповідно до листа від 27.06.2019 року №415 Комунального некомерційного підприємства 3-тя міська поліклініка м.Львова листок непрацездатності серії АДЕ №982964 від 15.06.2019 року ОСОБА_1 лікарями КНП «3-тя міська поліклініка м.Львова» не видавався. Листків непрацездатності даної серії та нумерації в поліклініці немає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки 11.06.2019 року ОСОБА_1 правомірно не допустили до роботи у зв`язку із його перебуванням і стані алкогольного сп`яніння, а відповідно до Довідки про доходи останнього йому виплачено заробітну плату за фактично відпрацьовані дні у червні 2019 року, вимога про стягнення заборгованості за червень 2019 року не підлягає задоволенню.

Шодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Мультифарб» на його користь моральної шкоди у розмірі 50000 грн суд приходить до висновку, що така також не підлягає до задоволення.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено право працівника на відшкодування моральної шкоди. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

У зв`язку із тим, що позивачем не доведено в чому саме полягала його моральна шкода, та що ця шкода заподіяна внаслідок неправомірних дій відповідача, в задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 133 ЦПК України, витрати пов`язані із розглядом справи відносяться до судових витрат.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не долучено детального опису робіт та наданих послуг, виконаних адвокатом, а також здійснених ним витрат. У зв`язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволення даної вимоги.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Слід поновити ОСОБА_1 на посаді Завідувача складом Львівського підрозділу ТзОВ «Мультифарб», стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 105837,41 грн. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ч.2 ст.235 КЗпП України з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

Оскільки позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави, на підставі ст.141 ЦПК України слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаду Завідуючого складом Львівського підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультифарб» з 22.03.2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультифарб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019 року по 22.03.2021 року в сумі 105837,41 грн (сто п`ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень сорок одна копійка). Дана сума зазначена без врахування обов`язкових податків і зборів.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультифарб» в доход держави 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Повний текст рішення складено 26.03.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультифарб», код ЄДРПОУ 39859611, місцезнаходження: 49050, м.Дніпро, проспект Гагаріна, буд.115, корпус 2.

Суддя О. І. Баєва