Постанова № 9588942, 13.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 р. Справа № 2-а-37196/09/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Адком-Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2009р. по справі№2-а-37196/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Список ><Текст >

до Дочірнього підприємства "Адком-Україна" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова звернулась до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Адком Україна» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 402808,56 грн.

Посилається на несплату підприємства узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток та податок на додану вартість у встановлені Законом України № 2181-ІІІ строки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року у справі № 2а-37196/09/2070 позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова до Дочірнього підприємства «Адком Україна» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Дочірнього підприємства «Адком Україна», код 31827362 на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 402808,56 грн.

Дочірнє підприємство «Адком Україна», не погоджуючись з прийнятою постановою, надіслав апеляційну скаргу та просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.09р. скасувати, в задоволенні позову відмовити, вважає її прийнятою з порушенням норм процесуального права - ч. 3 ст. 6 , п.3 ст. 128 КАС України не задовольнивши клопотання підприємства та розглянувши справи без участі його представника , чим порушив право відповідача на судовий захист та матеріального права, оскільки твердження про наявність боргу з ПДВ у розмірі 9413,0 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи , документам бухгалтерського та податкового обліку відповідача та суперечить постанові господарського суду Харківської області від 17.11.05р., ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.06р., Ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 18.04.07р.

Апелянт вважає, що податкові повідомлення - рішення , прийняті на підставі акту перевірки № 26-222/4180 від 07.10.03р. , яким встановлено заниження податку на прибуток за перше півріччя 2003 року в сумі 262500,0 грн. , заниження податку на додану вартість за 2003 рік в сумі 143634,0 грн. та зменшено бюджетне відшкодування за січень 2003 року в сумі 55730,0 грн. є неправомірними та такими, що прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

ДПІ у Київському районі м. Харкова вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.09р. є законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи в суді першої інстанції за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 402808,56 грн., з яких: 336534,10 грн. по податку на прибуток (324680,06 грн. - податкові зобов'язання, 66269,46 грн. - пеня) та 11859,04 грн. - по податку на додану вартість (10048,56 грн.- податкові зобов'язання, 1810,48 грн. - пеня), який на час розгляду справи ним не сплачений та відповідно п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає стягненню.

Заслухавши суддю - доповідача , перевіривши матеріали справи у їх сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції , вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності податкового боргу з податку на прибуток, нарахуванні пені з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закону 2181-ІІІ), активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.1.3. ст. 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до положень Закону №2181-ІІІ узгодження податкового зобов'язання може бути здійснено у таких формах:

1. Самостійне узгодження податкового зобов'язання (самостійне визначення платником податків у податковій декларації суми податкового зобов'язання та не може бути оскаржене);

2. Апеляційне узгодження податкового зобов'язання (узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за процедурами адміністративного або судового оскарження).

Крім того, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 вищевказаного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п.п 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 вищенаведеного закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку згідно вимог ст. 5 Закону №2181-ІІІ.

Відповідно до п.п. 5.1 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Згідно ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Положеннями пп. 5.4.1. п. 5.4. ст.. 5 Закону 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 16.1.1. п. 16.1. ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Приписами п.п. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дочірнє підприємство «Адком-Україна» зареєстровано Виконкомом Ленінської районної ради, дата проведення державної реєстрації 12.04.2002 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу №04058893ю0010443.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, відповідача взято на податковий облік в ДПІ у Київському районі м. Харкова 24.04.2002 року № 1788.

ДПІ у Київському районі м. Харкова сформовано та вручено ДП «Адком Україна» першу податкову вимогу №1/1585 від 21.11.2003 року, 25.12.2003 року сформовано та вручено другу податкову вимогу № 2/1729.

Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято Рішення № 107 від 08.02.2004 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ДП «Адком - Україна» в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 05.02.2004 року всі активи підприємства як платника податків знаходяться в податковій заставі.

Надані суду документи свідчать про те, за результатами перевірки підприємства ДПІ складено акт № 26-222/4180 від 07.10.03р. на підставі якого прийняті податкові повідомлення - рішення, в тому числі зподатку на прибуток №0003842600/0 від 08.10.03р. на суму 393750,00 грн.: за основним платежем - 262500,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями -131250,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення - рішення №0003842600/3 від 22.03.04р. на суму 393750,00 грн.

За наслідками судового оскарження постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.04р., зазначене податкове повідомлення - рішення по податку на прибуток залишено без змін.

14.08.2006 р. ДПІ у Київському районі М.Харкова складено акт про виявлені порушення податкового законодавства № 2378/15-121/ДСК, яким встановлена несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства по Деклараціях № 76424 від 05.11.2003 р., № 85703 від 19.12.2003 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Київському району м.Харкова відповідно пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ були прийняті податкові повідомлення - рішення, у тому числі податкове повідомлення - рішення № 0003951501/0 від 16.08.2006 р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 96911,71 грн., яке було отримано 18.08.2006 р.

У встановлені Законом № 2181-ІІІ граничні терміни, сума податкових зобовязань, визначених податковим органом на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень не сплачена та згідно пп. 5.4.1. п. 5.4. ст.5 Закону № 2181 -III, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Суми боргу у розмірі 393750,00 грн. та у розмірі 96911,71 грн. з моменту виникнення частково були сплачені та згідно з п.п. 16.1.1. п. 16.1, п.п. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ податковим органом нараховувалась пеня.

Станом на 28.05.2009 р. по податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000) сума боргу склала 324 680,06 грн. та залишок несплаченої пені 66 269,46 грн., яка відповідно п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ підлягає стягненню за рахунок активів підприємства.

Що стосується стягнення боргу з ПДВ у розмірі 10048,56 грн. та залишок несплаченої пені 1810,48 грн., колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Адком Україна» протягом 2003 - 2004 року надавало до ДПІ декларації з ПДВ, в яких заявляло до відшкодування з Державного бюджету суми ПДВ: за грудень 2003 року- 888,00 грн.; за лютий 2004 року-2333,00 грн.; за березень 2004 року - 1045,00 грн.; за квітень 2004 року- 4609,00 грн.; за травень 2004 року - 577,00 грн. , вересень 2004 року -818,00 грн., квітень 2005 року 447,0 грн. На загальну суму - 10717,00 грн.

За проведеною ДПІ перевіркою, про що складено акт № 3276 від 06.08.2004р., винесено податкове повідомлення - рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму завищеного бюджетного відшкодування 245046,00 грн.( в цю суму входила і сума бюджетного відшкодування у розмірі 10717,00 грн.), яке платником податку не оскаржувалось.

У вересні 2005р. ДП «Адком Україна» звернулось з позовом до господарського суду Харківської області про відшкодування ПДВ з Державного бюджету України по вказаним деклараціям.

Постановою господарського суду Харківської області від 17.11.05р. (справа № АС-04/449-05) позов задоволений в повному обсязі. Вказана постанова набрала законної сили згідно ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.06р. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18.04.07р. касаційна скарга ДПІ залишена без задоволення, а вищевказані рішення - без змін (том 3 а.с.68-78).

25.12.06р. підприємству відшкодовано на розрахунковий рахунок 10717,00 грн.

З урахуванням доводів апеляційної скарги та на вимогу суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи наявність боргу з ПДВ станом на 28.05.09 р. у розмірі 10048,56 грн. та залишок несплаченої пені 1810,48 грн., ДПІ зазначає, що станом на 25.12.2006 р. у обліковій картці платника рахувалась переплата у розмірі 1304,00 грн. Оскільки податкове повідомлення - рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. платником податку не оскаржувалось, сума податкового боргу станом на 25.12.06 р. склала 9413,00 грн. (10717-1304).

В подальшому сума боргу збільшувалась у звязку з поданням підприємством до ДПІ декларацій з визначенням сум ПДВ до сплати, сплатою сум, нарахуванням пені на сплачені суми відповідно ст. 16 Закону № 2181-ІІІ.

Колегія суддів зазначає, що вказаними судовими рішеннями встановлено обовязок Держави перерахувати відповідачу спірні кошти у розмірі 10717,0 грн. Данні рішення набрали законної сили, є діючими, тому стягнення цих коштів до бюджету за даним позовом неможливо, оскільки суперечить наведеним рішенням судів і не є податковим боргом в розумінні Закону № 2181-ІІІ .

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог ДПІ про наявність у підприємства боргу з податку на додану вартість у сумі 10048,56 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 1810,48 грн.

Вищевказане не враховано судом першої інстанції, тому відповідно положень п.3, п.4 ст. 202 КАС України постанова суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову ДПІ у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198,200,202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ДП «Адком -Україна»задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ДПІ у Київському районі та стягнення з Дочірнього підприємства «Адком - Україна», код 31827362 на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі з податку на додану вартість у сумі 10048,56 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 1810,48 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ДПІ у Київському районі відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 18.01.2010 р.