Постанова № 95888723, 25.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.03.2021

Справа № 937/2201/21

Провадження 3/937/819/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» березня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ПП ОСОБА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2021 року о 18 годині 40 хвилин гр-н ОСОБА_1 знаходячись в м. Мелітополь по бульвару 30-річчя Перемоги, буд. 7, керував автомобілем транспортним засобом ВАЗ 21061 н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зірниця ока не реагувала на світло, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України. Згідно медичного висновку №216 водій керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшла заява про розгляд адміністративного матеріалу за його відсутності, у скоєному щиро розкаюється, просить суд передати його на поруки ФОП ОСОБА_2 та обіцяє, що більше такого не відбудеться.

Водночас, під час судового розгляду трудовий колектив ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням в порядку статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого просить передати ОСОБА_1 на поруки трудового колективу ФОП ОСОБА_2 .. Вимоги клопотання обґрунтовують тим, що у провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області розглядається адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вперше скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який є правопорушенням середньої тяжкості, щиро покаявся, а також просять звернути увагу на те, що останній є членом їх трудового колективу, ними було одноголосно прийнято рішення про взяття ОСОБА_1 на поруки колективу ФОП ОСОБА_2 .. Колектив зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, його перевихованню й виправленню шляхом залучення до активної роботи організації, проведення заходів з підвищення кваліфікації, участі в громадських роботах та профілактичної роботи.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Факт скоєння гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 161004 від 13 березня 2021 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 216 від 13 березня 2021 року.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 169 від 01 березня 2021 року громадянин ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання канабіноїдів.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті.

Щодо клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в порядку статті 21 КУпАП, про передачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на поруки трудового колективу ФОП ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити з огляду на характер та умови вчиненого правопорушення.

Відповідно до основних засад, визначених ст. 1 КУпАП, завданням адміністративно-деліктного провадження є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Нормами ст. 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

При цьому, застосування вимог ст. 21 КУпАП є правом, а не обов`язком суду.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні особою транспортним засобом в наркотичного сп`яніння, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника не повинні враховуватись, що закріплено главою 10 КУпАП.

Посилання у клопотанні ФОП ОСОБА_2 про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу на ті обставини, що ОСОБА_1 вперше скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є правопорушенням середньої тяжкості та щиро покаявся, в сукупності з іншими встановленими судом обставинами, не можна визнати підставою для звільнення ОСОБА_1 від накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами та передачі його на поруки трудовому колективу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що праця ОСОБА_1 пов`язана безпосередньо з керуванням транспортним засобом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25)

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, ступінь його вини, його відношення до скоєних правопорушень, його майновий стан, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. ст. 21, ч.1 ст. 130, 248-249, 251, 268, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про передачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на поруки трудового колективу ФОП ОСОБА_2 - відмовити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Реквізити для сплати штрафу: р/р UA708999980313000149000008001, код ЄДРПОУ 37941997, МФО 899998, отримувач - ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривні 00 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Суддя: Л.В. Колодіна