Вирок № 95888655, 29.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.03.2021

Справа № 937/785/21

Провадження №1-кп/937/604/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12021080140000028 від 06.01.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,

за участі:

прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Стукалова А.В.,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно в вересні 2019 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, поклав зберігатись біля водійського сидіння автомобіля ЗАЗ 110557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він користувався – металевий предмет, який згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-21/712-БЛ від 15.01.2021 є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом, який виготовлений саморобним способом, який без передбаченого законом дозволу перевозив до 10 години 51 хвилини 06 січня 2021 року, коли працівниками поліції на 280 кілометрі автодороги Дніпро-Токмак-Мелітополь, що поблизу с. Зарічне Мелітопольського району Запорізької області, був зупинений та при проведенні огляду автомобіля ЗАЗ 110557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено вищевказаний кастет, який ОСОБА_1 носив без передбаченого законом дозволу, шляхом транспортування в транспортному засобі.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.

27 січня 2021 року між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Дмитром Сергійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з цією угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді громадських робіт строком на 140 (сто сорок) годин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 468 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні також просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене даною угодою покарання.

Суд, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державі чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, беззастережно визнав свою винуватість, обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4,6 ст.474 КПК України.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідає інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання у вигляді громадських робіт строком на 140 (сто сорок) годин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Зазначені в обвинувальному акті процесуальні витрати:

- в сумі 817,25 грн., витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/108-21/712-БЛ від 15.01.2021, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави відповідно до ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України, як такі, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27 січня 2021 року у кримінальному провадженні №12021080140000028 від 06.01.2021, про визнання винуватості, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончаром Дмитром Сергійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 140 (сто сорок) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: розрахунковий рахунок № UA048999980313080115000008479, одержувач: ГУК у Зап. Обл../ТГ м. Запоріжжя/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37941997, Казначейство України (ЕАП), процесуальні витрати в сумі 817 /вісімсот сімнадцяти/ гривень 25 копійок, витрачені для залучення стороною обвинувачення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/108-21/712-БЛ від 15.01.2021.

Речові докази:

- оптичний носій інформації DVD-R диск з логотипом «TITANUM», 4,7 GB, 120 min, білого кольору на якому міститься відеозапис проведення огляду автомобіля ЗАЗ 110557 р/н НОМЕР_1 , який був під керуванням ОСОБА_1 , в ході якого виявлено металевий предмет, який візуально схожий на кастет, який було долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- кастет, який згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-21/712-БЛ від 15.01.2021 є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом, який виготовлений саморобним способом, - який відповідно до постанови слідчого від 06.01.2021 знаходиться у спеціальному сейф пакету №5234145 зберігаються у камері схову Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області копію вироку.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова