Рішення № 95888169, 24.03.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1462/20

Номер провадження № 2/315/172/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді – Романько О.О.

за участю секретаря судового засідання – Денисенко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за уточненою позовною заявою:

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2020 року надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Запитувалася наступна інформація (документи): про наявність на території м. Гуляйполе вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації.

Далі в позові зазначив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 р. у справі № 280/3405/20 визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.

Позивач зазначив, що протиправними діями виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради, йому була завдана моральна шкода, яка полягає: - у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій. Порушення його прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало у нього негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій. Завдана шкода спричинила у нього негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я. Завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що йому довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Зазначив, що йому притаманні особливо розвинуте емоційне сприйняття дійсності та почуття справедливості, а тому нехтування відповідачем під час здійснення розгляду його запиту порушило його законні права, сприймалося ним як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено його стан душевної рівноваги, для відновлення якого йому доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою. Внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені його нормальні життєві зв`язки з партнерами, друзями, з якими він змушений додатково пояснювати чому став менш привітним, менше приділяти часу друзям, сім`ї, родичам та ін.

Вказав в позові, що це також завдало йому страждання як учаснику бойових дій, для яких передбачено першочергове відведення земельних ділянок, крім того, він є інвалідом ІІ групи.

Прохав стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі – 23 615 гривень.

18.03.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що наполягає на помилковості посилань позивача на рішення суду касаційної інстанції, щодо порядку обрахування розміру відшкодування. Для застосування цивільно-правової відповідальності необхідна сукупність наступних елементів таких як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням заподіювана, а також вина останнього. Запит позивача носив загально-інформативний характер без будь-якої конкретики, яка б підтверджувала намір отримати в користування чи у власність земельну ділянку на території м. Гуляйполе. Сам по собі розгляд запиту про надання інформації про наявність земельних ділянок не гарантує прийняття рішення міською радою про надання земельної ділянки у власність чи користування, а тому твердження позивача про те, що лише бездіяльність виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради, щодо розгляду інформаційного запиту призвела до понесення позивачем моральних страждань є передчасним та необґрунтованим. Додатково зазначили, що позивач зловживає своїм правом на звернення до судів з ідентичними позовами по всій території України, з метою отримання в подальшому грошових коштів, начебто за спричинену шкоду, відшкодування моральної шкоди не має бути формою заробітку та не повинно призводити до збагачення особи. Зазначили, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження, того що, негативні емоції спричиненні неправомірною поведінкою відповідача дійсно призвели до повідомлених позивачем негативних змін в стані його здоров`я. Окрім того, позивачем не доведено, що запитувана інформація має для позивача надважливе значення та займає провідне місце у його житті. А тому відсутні підстави вважати, що ненадання позивачу відповідної інформації здатне спричинити серйозні зміни в його психоемоційному стані. Прохали відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі (а.с.53-55).

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав 05.03.2021 року до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.62).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, у поданому 18.03.2021 року відзиві прохав розглянути справу без участі представника, відмовити в задоволенні позову (а.с.53-55).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

06.07.2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3405/20 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 16.04.2020 року, зобов`язано виконавчий комітет Гуляйпільської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 16.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Гуляйполе вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Рішення набрало законної сили 07.08.2020 року (а.с. 8-10).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Тому, обставини щодо звернення позивача з відповідним запитом та не отримання ним відповіді від відповідача додатковому доказуванню не підлягають.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 04.07.2019 року Управлінням захисту населення Бориспільської міської ради, позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 11, 27).

При вирішенні справи суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року встановлено бездіяльність виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради за зверненням позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст. 1167 ЦК України.

Положенням ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Так, згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Згідно ст.25 ЗУ «Про звернення громадян», громадянину на його вимогу і в порядку встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних збитків у грошовому виразі визначається судом.

Згідно правових висновків, викладених у Постанові ВС від 18.04.2018 у справі № К/9901/10765/18, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

Відповідно до п. 92 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714 цс 19) від 01.09.2020 року визначено, що виходячи з положень ст. 16 та ст. 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

Таким чином, сам по собі факт визнання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, у справі № 280/3405/20, протиправною бездіяльність виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 свідчить про завдання особі моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню незалежно від вини виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.

Згідно з частинами другою та третьою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (далі за текстом - Постанова ВСУ) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 Постанови ВСУ визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови ВСУ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підтвердження завдання моральної шкоди виконавчим комітетом Гуляйпільської міської ради позивачем не надано будь-яких інших підтверджуючих документів, окрім як копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року.

При цьому, матеріали справи містять копію посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 04.07.2019 року Управлінням захисту населення Бориспільської міської ради, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни. Однак, з наданих документів вбачається, що інвалідність позивача сталася внаслідок бойових дій, а не протиправної бездіяльності відповідача, проте суд вважає, що сама по собі наявність інвалідності могла вплинути на характер та обсяг страждань позивача, що враховується судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Отже, враховуючи вищевикладені норми права, всі обставини даної справи, наявність в матеріалах справи доказів, обсяг заподіяної позивачу шкоди, глибину та тривалість його моральних страждань внаслідок порушення розумних строків розгляду звернення, та враховуючи те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит позивача на інформацію, що призвело до необхідності позивача для звернення до суду, тривалість розгляду справ позивача судами, суд з урахуванням засад розумності та справедливості, доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди в розмірі 600 гривень.

Додатково при визначені розміру відшкодування судом також враховується позиція ВП ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020 року, яка полягає в тому, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору

При зверненні до суду з позовом про стягнення моральної шкоди відповідно до ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на час звернення до суду з відповідним позовом 2 102, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 52,55 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 18, 81-82, 141, 263, 265, 268, 272-273, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради (код ЄДРПОУ 04526970, місцезнаходження: 70200, м. Гуляйполе, Запорізька область, вул. Шевченка, 15/2) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ,мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 (шістсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради (код ЄДРПОУ 04526970, місцезнаходження: 70200, м. Гуляйполе, Запорізька область, вул. Шевченка, 15/2)на користь держави судовий збір в сумі 52,55 грн.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько