Рішення № 95886728, 23.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/276/21

Провадження № 2-а/234/45/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко А.С.,

справа № 234/276/21; провадження №2-а/234/45/21;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краматорську

адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ОБСТАВИНИ СПАВИ:

Позивач ОСОБА_1 , 12.01.2021 року вернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи Віктора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач позов мотивує тим, що постановою серії ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП у виді штрафу у сумі 510 грн., за те що він 14.06.2020 року, о 10-21 годині на 113 км автомобільної дороги М01 в с. Красилівка Козелецького р-ну Чергнігівської області керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті та рухався зі швидкістю 105 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 55 км/год , чим порушив п.12.4 ПДПР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП. Вважає вказану постанову протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси, бо швидкісний режим не порушував. Крім того вказує, що у порушення вимог статті 279 КУпАП, йому не було представлено особу, яка розглядає справу. Поліцейський, який зупинив належний йому транспортний засіб, не оголошував йому постанову, до її винесення не оголосив, яка справа розглядається, хто її розглядає, хто притягається до адміністративної відповідальності. Безпосередньо особою, яка виносила постанову, докази не досліджувались. Права та обов`язки йому, як особі, стосовно якої розглядається справа, не роз`яснювалися. До початку розгляду справи (винесення постанови) йому не було запропоновано надані пояснення. Також в порушення ст. 268 КУпАП особа, під час розгляду справи він був позбавлений можливості скористуватися своїми правами. На зважаючи на його прохання ознайомити його з матеріалами відеозйомки, відповідач відмовився це робити. Аналогічно, незважаючи на його прохання продемонструвати наявність дорожніх знаків, що визначають межі населеного пункту, відповідач відмовився це робити. Як наслідок, відповідач не надав йому жодного доказу, як наявності дії на місці можливого вчинення правопорушення вимог ПДР щодо обмеження швидкості, так і того, що транспортний засіб, яким він керував, рухався зі швидкістю 105 км/год. Крім того вказує, що фіксація проводилась відповідачем за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів «TruCAM, (t) 20/20, 000535» незаконно, оскільки ані сам прилад, ані документи, що підтверджують законність його використання, ані документи, що підтверджують наявність навиків у відповідача на його використання, ані, безпосередньо, результати фіксації, йому не були продемонстровані. Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року, винесену поліцейським УПП в Чернігівській області капралом поліції Ганжою В.С., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП і накладено штраф.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13.01.2021 року, позивачу поновлений строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; позовна заява ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи Віктора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, прийнята до розгляду.

21.01.2021 року від відповідача поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи В.С. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що ним правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Зазначив, що розгляд справи проводився у визначеному законом порядку, права позивача під час розгляду адміністративної справи при винесенні постанови серія ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року не порушувались. Поліцейський жодним чином не перешкоджав позивачу у користування своїми правами, у тому числі, не обмежував у праві знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення та заявляти клопотання. Вказані обставини та розгляду справи поліцейським було зафіксовано за допомогою портативного відео реєстратора поліцейського «БК 105», про що стоїть відмітка в п. 7 оскаржуваної постанови. Разом з тим, що позивач звернувся до суду із позовною заявою через майже 6 місяців після винесення постанови серія ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року, то в силу вимог чинного законодавства, 30-ти денний строк зберігання вказаного відеозапису закінчився, у зв`язку з чим такий відеозапис було видалено. Вказав, що транспортний засіб під керування позивача було зупинено в с. Красилівка Козелецького району Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.45 розділу 33 ПДР, в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Порушення позивачем п.12.1 ПДР України було зафіксована на лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000525, який може використовуватись інспектором при виконанні службових обов`язків. Можливість використання виробу TruCAM підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Додаткове роз`яснення з цього питання було викладено у відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Враховуючи вищевикладене, та з огляду на приписи чинного законодавства України, лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11933 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCAM до застосування. Із відеозапису та фото з приладу TruCAM видно, що автомобіль Toyota Land Cruiser із державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 55 км/год. Попереду автомобіля позивача інших транспортних засобів не було, що дозволило приладу TruCAM належним чином зафіксувати перевищення швидкості руху його автомобілем. Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу, де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою: на 113 км а/м М01 «Київ-Чернігів-Н.Яриловичі» в с. Красилівка (АД М01 КИЇВ-ЧЕРНІГІВ-Н.ЯРИЛОВИЧІ С. КРАСИЛІВКА 113 км). Просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати строк для сплати судового збору, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи Віктора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишено без руху.

04.02.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на викання ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 25.01.2021 року та надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору у розмірі 454,000 грн.

10.02.2021 року від відповідача поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи В.С. надійшло заперечення у справі, відповідно до якого відповідач зазначив, що 01 лютого 2021 року на адресу відповідача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, ознайомившись із якою, вважає, що викладені в ній аргументи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач у відповіді на відзив звернув увагу на те, що факт перевищення швидкості був зафіксований о 10:33:41 годині, у той час, як відповідно до спірної постанови правопорушення вчинене о 10:21:36 годині. Разом з тим, помилка зроблена інспектором у зазначені часу вчинення правопорушення не усуває факту порушення позивачем вимог п. 12.4 ПДР, оскільки жодним чином не впливає ані на факт вчинення порушення, ані на його суть, ані на його кваліфікацію та ніяк не може свідчити про безпідставність притягнення позивача до відповідальності. Такі помилки носять лише формальний характер та не спростовують доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Просив у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

10.03.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява із зміненими позовними вимогами, в якій він просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року, винесену поліцейським УПП в Чернігівській області капралом поліції Ганжою В.С., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП і накладено штраф та стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати.

Ухвалою Кураторського міського суду Донецької області від 11.03.2021 року, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції (м.Київ, Солом`янський район, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але надіслав заяву про слухання справи за його відсутності

Відповідач- поліцейський УПП в Чернігівській області капрал поліції Ганжа В.С. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 просив відмовити.

Представник відповідача -Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з`явився, причини не явки суду не повідомив.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

14.06.2020 року поліцейським УПП в Чернігівській області капралом поліції Ганжою В.С. було винесено постанову серії ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн, за те що він 14.06.2020 року, о 10-21 годині на 113 км автомобільної дороги М01 в с. Красилівка Козелецького р-ну Чергнігівської області керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті та рухався зі швидкістю 105 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті на 55 км/год , чим порушив п.12.4 ПДПР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.122 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Унормуванням статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

Частиною першою статті 73 КАС України обумовлено: належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 74 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, частиною другою статті 77 КАС України окреслено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За приписами статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Зміст ч. 5 ст. 258 КУпАП окреслює: якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ст. 283 КУпАП передбачено: постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За вимогами п. 7 розділу ІV «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції», затвердженою наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення, в ній вказані: найменування органу (посадова особа), який виніс постанову – поліцейський УПП в Чернігівській області капрал поліції Ганжа В.С.; дату розгляду справи – 14.06.2020 року; відомості про особу, щодо якої розглядається справа – ОСОБА_1 ; суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зокрема, п. 12.4 ПДР; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 122 КУпАП); прийняте по справі рішення - застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Наведене спростовує доводи позивача щодо протиправності постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки постанова серії ЕАМ № 2683530 від 14.06.2020 року містить всі відомості встановлені ст. 283 КУпАП.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила №1306), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачі у справі зобов`язані довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

В матеріалах справи містяться докази, зокрема фото та відео, на якому зафіксовано транспортний засіб Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , що перевищив встановлені ПДР України обмеження швидкісного режиму для населеного пункту на 55 км/год., а саме на а/д М 01 Київ-Чернігів-Н.-Яриловичі с. Красилівка 113 км., тобто у населеному пункту, що свідчить про достатність цього доказу для встановлення повноти обставин справи.( а.с.30-39)

Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000525.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012.( а.с.31)

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.

Така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку.

Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення ії результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

В матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000525, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 105 км/год., 14.06.2020 року, о 10:33:41 годині, місце відеофіксації перевищення дозволеної швидкості АД М01 КИЇВ-ЧЕРНІГІВ-Н.ЯРИЛОВИЧІ С. КРАСИЛІВКА 113 км, тобто населений пункт, де рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Щодо доводу позивача, що відповідачем, в порушення вимог статті 279 КУпАП, не були дотримані вимоги законодавства щодо роз`яснення позивачу його законних прав та обов`язків при розгляді справи, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до відзиву відповідача, що міститься в матеріалах справи, 30-ти денний строк зберігання відеозапису з нагрудної БК поліцейського «ВК-105», що є додатком до постанови про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано розгляд вказаної справи поліцейським, сплив, оскільки з моменту винесення оскаржуваної постанови пройшло більше 6 місяців, у зв`язку з чим він правомірно не наданий до суду.

Крім того, посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 279 КУпАП ні в якому разі не нівелює можливість перевищення учасниками дорожнього руху максимально допустимої швидкості руху.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.05.2018, у справі № 753/4366/17 вказано, що не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на окремі недоліки оформлення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а саме, що перевищення швидкості руху було зафіксовано о 10:33:41 годині, у той час, як відповідно до спірної постанови правопорушення вчинене о 10:21:36 годині, оскільки постанова повністю відповідає вимогам ч.ч. 2-3 ст. 283 КУпАП, п.п. 2, 5 розділу IV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, оскільки помилка зроблена інспектором у зазначені часу вчинення правопорушення є лише технічною помилкою, що не впливає на її законність та обґрунтованість.

Інших істотних порушень під час виявлення, фіксації правопорушення або розгляду адміністративної справи судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених обставин суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 , слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 9, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Чернігівській області капрала поліції Ганжи Віктора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко