Ухвала суду № 95885732, 30.03.2021, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/552/21

Номер провадження 2-а/530/6/21

УХВАЛА

30.03.2021 м. Зіньків

Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Дем`янченко С.М. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З`ясовуючи питання, передбачені статтею 171 КАС України, суддя дійшов наступних висновків.

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України. Предметом розгляду даної справи є зобов`язання відповідача виключити відомості про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до частини 3 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - передана на вирішення адміністративного суду є публічно-правовим спором.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини 1статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

При цьому розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів зазначено в статті 20 КАС України.

Частиною 1 ст. 20 КАС України, визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, в переліку справ, які розглядаються місцевими загальними судами, як адміністративними судами.

Відповідно ч.2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП , внесені згідно постанови Зіньківського районного суду Полтавської області від 04.02.2016 року по справі №530/124/16-п. Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (частина 1 статті 4 Закону України "Про запобігання корупції". Предмет спору в заявленій позовній заяві не охоплюється приписами частини 1 статті 20 КАС України.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування (частина 6 статті 7 КАС України).

Загальними положеннями КАС України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачеві для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На виконання вимог частини 1 статті 2 та статті 7 КАС України необхідно застосувати аналогію закону, а саме пункт 2 частини 1 статті 29 КАС України, відповідно якому суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суддя звертає увагу на приписи частини 1 статті 318 КАС України, відповідно якій рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Правовий аналіз вищезазначених законів дає підстави для висновку про те, що компетенція Зіньківського районного суду Полтавської області не поширюється на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень (державним органом) щодо оскарження його бездіяльності.

Згідно п.2 ч.1 ст.29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії слід передати до Полтавського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.20, 29 КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про зобов`язання вчинити певні дії - направити за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду (36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя -