Ухвала суду № 95885203, 01.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26596/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., при секретарі Ємець Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Киченока Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали від 01.07.2020 року 757/26596/20-к за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора Усенка Сергія Анатолійовича про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2020 було задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора Усенка Сергія Анатолійовича про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна, а саме:

«Накласти арешт на майно, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях) окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .»

Однак, 19.11.2020 до слідчого судді надійшло в провадження заява адвоката Киченока Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 01.07.2020, в якій адвокат просить суд роз`яснити ухвалу, оскільки ознайомившись зі змістом ухвали, вважає, що рішення суду є незрозумілим та таким, що підлягає роз`ясненню відповідно до вимог ч. 2 ст. 369, ст. 380 КПК України в наступному:

- роз`яснити судове рішення, як присутність власника майна могла зашкодити розгляду клопотання про арешт майна;

- роз`яснити судове рішення, на підставі яких доказів суд дійшов до висновку, що арештоване майно відповідає поняттю речового доказу, передбаченого вимогами ст. 98 КПК України та має значення до різних подій, без забезпечення виконання вимог прокурором Усенко С.А., передбачених ч. 1 ст. 91 та ч. 1 ст. 92 КПК України.

- роз`яснити, яка норма права була застосована судом до винесення обвинувального вироку та надала слідчому судді право передати та реалізувати заарештоване майно в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

- роз`яснити судове рішення, чому слідчий суддя, не дослідив та не оцінив безпосередньо жоден доказ, так, як цього потребують ст. 94 та ст. 372 КПК України, а лише на підставі змісту клопотання прокурора зробив висновок про нібито наявність підстав для накладення арешту на майно.

Учасники розгляду не з`явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз`яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність не з`явившихся осіб та приходить до наступного висновку.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2020 було задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора Усенка Сергія Анатолійовича про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Слідчий суддя вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження не встановив важливість та необхідність роз`яснення рішення, як і його вплив на можливість його виконання, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді від 01.07.2020 відповідає вимогам статті 372 КПК України, її викладено в ясній зрозумілій формі, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі з урахуванням норм законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні відповідного клопотання, про що вказано у його мотивувальній частині ухвали, та вказано про порядок її виконання, а дана заява спрямована на аналіз прийнятого рішення, в якій надається оцінка прийнятому судовому рішенню, що є недопустимим при вирішенні питання про роз`яснення судового рішення, в порядку ст. 380 КПК України.

Таким чином, за своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, порядок її виконання чітко викладений.

Окрім цього, слідчий суддя, звертає увагу, що оцінку ухвалі слідчого судді, було надано апеляційною інстанцією, а тому дана заява є не актуальною.

Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та як наслідок у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.

Окрім цього слідчий суддя звертає увагу, що не виконання ухвали слідчого судді тягне за собою наслідки передбачені ст. 382 КК України.

Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви адвоката Киченока Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали від 01.07.2020 року 757/26596/20-к за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Офісу Генерального прокурора Усенка Сергія Анатолійовича про накладення арешту на майно та визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва