Вирок № 95884605, 30.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кп/760/1930/21

Справа № 760/7286/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Застрожнікової К.С., при секретарі судового засідання Дерев`янко К.С., розглянувши обвинувальний акт, складений та затверджений 18.03.2021 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105090000611 від 03.03.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини:

12.05.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 47-Б, не будучи офіційно працевлаштованим, подав до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного. На підставі вказаної заяви, наказом установи №НТ200513 від 13.05.2020, ОСОБА_1 , надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та ознайомлено останнього з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, визначеними Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В подальшому, 01.09.2020 ОСОБА_1 вступив у трудові відносини з ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ-БІЗНЕС», де згідно наказу №1136-К від 01.09.2020 призначений на посаду монтажника та згідно із трудовим договором почав отримувати заробітну плату за місцем роботи.

Разом з тим, будучи обізнаним із вимогами п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого, зареєстровані безробітні зобов`язанні інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини, які є підставами припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст.45 Закону, а саме зайнятість особи, умисно не повідомив орган зайнятості про своє працевлаштування, та продовжив отримувати виплати по безробіттю у період з 01.09.2020 по 12.10.2020 на безготівковий рахунок, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, використавши банкомат за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 67, тим самим, шляхом обману, заволодівши коштами державного бюджету України, розпорядником яких є Солом`янська районна філія Київського міського центру зайнятості, в розмірі 1387,09 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані на досудовому розслідуванні за ч.1 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Під час досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акту додані:

-Письмова заява представника потерпілого, надана в порядку ч.2 ст.302 КПК України, у якій представник потерпілого Пашковська М.М. підтверджує зазначені в обвинувальному акті обставини, а також висловлює згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні ; зазначає про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження;

-Письмова заява підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надана в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання ним свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтвердив захисник, про що мається відповідний підпис на заяві обвинуваченого ОСОБА_1 .

Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви слідує, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство). Обвинувачений у поданій заяві зазначає, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами стосовно того, що 12.05.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 47-Б, не будучи офіційно працевлаштованим, подав до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного. На підставі вказаної заяви, наказом установи №НТ200513 від 13.05.2020, ОСОБА_1 , надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та ознайомлено останнього з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, визначеними Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В подальшому, 01.09.2020 ОСОБА_1 вступив у трудові відносини з ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ-БІЗНЕС», де згідно наказу №1136-К від 01.09.2020 призначений на посаду монтажника та згідно із трудовим договором почав отримувати заробітну плату за місцем роботи. Разом з тим, будучи обізнаним із вимогами п.4 ч.2 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого, зареєстровані безробітні зобов`язанні інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини, які є підставами припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст.45 Закону, а саме зайнятість особи, умисно не повідомив орган зайнятості про своє працевлаштування, та продовжив отримувати виплати по безробіттю у період з 01.09.2020 по 12.10.2020 на безготівковий рахунок, якими заволодів та розпорядився на власний розсуд, використавши банкомат за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 67, тим самим, шляхом обману, заволодівши коштами державного бюджету України, розпорядником яких є Солом`янська районна філія Київського міського центру зайнятості, в розмірі 1387,09 грн.

Зазначається, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено зміст встановлених в результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

-Матеріали досудового розслідування.

Згідно зі ст. 381 КПК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п`ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання..

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень не належать до злочинів, та свідчить про незначну суспільну небезпеку вчиненого ним діяння; за місцем мешкання характеризується позитивно /а.с.60/ ; офіційно не працевлаштований; раніше не судимий /а.с.56/, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, нарколога /а.с.57-59/; добровільно відшкодував грошові кошти у сумі 1387, 09 грн., якими заволодів шахрайським шляхом /а. с. 61-62/.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, а також добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, таких як щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 190 КК України із врахуванням вимог ст. 53 КК України, у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 гривень.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 гривень.

Штраф підлягає сплаті за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/21081100, Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783, Номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: штраф за вироком суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя К.С. Застрожнікова