Рішення № 95883456, 18.03.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/427/20

Провадження № 2/506/27/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Окнянської селищної ради, Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про встановлення факту, що має юридичне значення ,та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Ухвалою від 29 липня 2020 року позовна заява була залишена без руху.

На виконання вказаної ухвали, 14 вересня 2020 року до суду надійшла виправлена позовна заява ОСОБА_1 до Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

18 вересня 2020 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 04.11.2020 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ПСП «Колос», змінивши його процесуальний статус з «третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору» на «відповідач», а також продовжено строк підготовчого провадження до 17.12.2020 року.

03 грудня 2020 року до суду надійшла інформація, згідно з якою до порядку денного сесії Окнянської селищної ради, яка відбудеться 10.12.2020 року, включені питання щодо реорганізації Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, шляхом її приєднання до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області та утворення Гавиноського старостинського округу.

18 грудня 2020 року до суду надійшла копія рішення Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області від 10.12.2020 року №13/2-VІІІ «Про початок реорганізації Гавиноської, Федосіївської, Цеханівської, Чорнянської сільських рад, шляхом їх приєднання до Окнянської селищної ради Окнянського району Одеської області».

21 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача Гавиноську сільську раду Окнянського району Одеської області на належного - Окнянську селищну раду та відкладено підготовче судове засідання до 11.01.2021 року, у зв`язку з наданням відповідачу Окнянській селищній раді строку для подання відзиву на позов.

За клопотаннями відповідача Окнянської селищної ради, 11 січня 2021 року та 29 січня 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 29.01.2021 року та 18.02.2021 року відповідно.

Ухвалою від 18.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог, після їх уточнення, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) у розмірі 4,50 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Фрунзе на території колишньої Гавиноської сільської ради. Так, ОСОБА_2 працювала в колгоспі ім.Фрунзе, який в подальшому було реорганізовано в КСП ім.Фрунзе. 25 грудня 1995 року КСП ім.Фрунзе було видано державний акт на право колективної власності та вона була включена до списку громадян членів КСП ім.Фрунзе, який був додатком до вказаного державного акту та брала участь у розпаюванні земель колективної власності, у зв`язку з чим мала право на земельну частку (пай). Разом з тим, так як невдовзі після видачі державного акту на право колективної власності ОСОБА_2 померла, то останній не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її донька - ОСОБА_3 , яка приходилася позивачу матір`ю, однак вона не оформила своїх спадкових прав і ІНФОРМАЦІЯ_9 року також померла. Позивач, яка як на момент смерті бабусі, так і на момент смерті матері ще не досягла повноліття, не має можливості оформити спадщину права на земельну частку (пай), яке залишилось після смерті бабусі та яке фактично успадкувала її мати, однак не оформила своїх спадкових прав, через відсутність правовстановлюючого документу, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) бабусі не було видано. До того ж, у списку громадян, членів КСП ім.Фрунзе, що був додатком до Державного акту на право колективної власності, прізвище бабусі замість « ОСОБА_2 », було помилково вказано « ОСОБА_2 ».

Тому позивач просила встановити факт належності її бабусі ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) із земель КСП ім.Фрунзе, а також визнати за нею (позивачем) право на вказану земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка фактично успадкувала вказану земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 , однак не оформила своїх спадкових прав.

Від представника відповідача - ПСП «Колос» до суду надійшли пояснення, згідно з якими, ОСОБА_2 працювала дояркою в КСП ім.Фрунзе. Будучи членом цього колгоспу і пенсіонеркою з 1994 по 1995 рік включно, ОСОБА_2 приймала участь при паюванні земель колективної власності, а в січні 1996 року померла в с.Гавиноси Красноокнянського району Одеської області. У 2019 році, здійснюючи інвентаризацію колишніх земель КСП ім.Фрунзе, було з`ясовано, що земельна частка (пай), яка була передбачена ОСОБА_2 - не переоформлена. У 2020 році до ПСП «Колос» звернулася позивач з питання щодо надання їй доказів про проведення приватизації, на що було надано копію Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-15 №0009 від 25.12.1995 року та частково додаток до нього: список осіб - громадян, членів КСП ім.Фрунзе Красноокнянського району одеської області, які мали право на земельну частку /пай/, стосовно ОСОБА_2 . Враховуючи практику розгляду судами земельних спорів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 01.09.2003 року, до видачі зазначеного акту власником землі була держава, а після його видачі КСП земля стала належати на праві колективної власності тим особам, які працювали на ній і були членами цього КСП. Кожен з них став власником ще не визначеної за розміром частки землі. Всі працівники колишніх господарств (колгоспів, радгоспів, інших утворень), у тому числі й пенсіонери, які залишилися членами нових підприємства, та члени підприємства, які були живими на дату отримання державного акту про передачу землі у колективну власність КСП, починаючи із зазначеної дати , стали її власниками у рівних частках. Так як право громадян, як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з обов`язковим додатком-списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства, спадкоємці за заповітом і за законом мають право на спадкування. Тому представник ПСП «Колос» вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі /а.с.149/.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та доповнила, що після смерті бабусі мати намагалася оформити землю, однак у неї не вийшло. Потім їй подзвонили з сільської ради та повідомили, що є земельна частка, яку мала отримати бабуся. Мати теж померла, після її смерті вона прийняла спадщину. У бабусі ще є донька ОСОБА_5 , яка живе у Республіці Молдова та є громадянкою Республіки Молдова, на спадщину не претендує. Бабуся з дідусем не були розлучені, але разом не жили, дідусь жив зі своєю матір`ю. Після смерті бабусі дідусь спадщину не приймав, продовжував жити окремо, а потім вони забрали його до себе. Мати померла у 2007 році, а дід у 2008 році.

В подальшому позивач в судове засідання не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність. На задоволенні позову наполягає /а.с.205/.

Представник відповідача - ПСП «Колос» в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов визнає /а.с.150/.

Представник відповідача - Окнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність. Свою позицію по суті справи не висловив /а.с.192/.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Заслухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.23/.

Згідно з архівною довідкою трудового архіву Окнянської районної ради Одеської області, ОСОБА_6 , 1934 року народження, працювала в колгоспі імені Фрунзе села Гавиноси Красноокнянського району Одеської області /а.с.78, 79, 80, 211/.

Як вбачається з архівного витягу з історичної довідки колгоспу імені Фрунзе, по бажанню колгоспників 30 грудня 1992 року колгосп імені Фрунзе перереєстрований в колективне сільськогосподарське підприємство імені Фрунзе /а.с.95, 96/.

На підставі рішення Гавиноської сільської Ради народних депутатів Красноокнянського району Одеської області від 20 грудня 1995 року «Про передачу земельних ділянок КСП ім.Фрунзе», 25 грудня 1995 року КСП ім.Фрунзе було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ОД-15 №0009 /а.с.36/.

Згідно з розпорядженням Красноокнянської райдержадміністрації від 04 грудня 1996 року «Про затвердження вартості земельної частки /паю/ та її розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП ім.Фрунзе», розмір земельної частки (паю) в КСП ім.Фрунзе на території Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області становить 4,50 в умовних кадастрових гектарах. /а.с.14-15, 43/.

Вартість земельної частки (паю) із земель КСП ім.Фрунзе станом на 01.01.2020 року складає 114748,70 грн /а.с.44/.

Протоколом №1 звітно-виборних зборів КСП ім. Фрунзе від 17.01.1996 року затверджено списки по розпаюванню /а.с.61-62/.

Як вбачається зі списку громадян членів КСП ім.Фрунзе Красноокнянського району Одеської області, який є додатком до державного акту на право колективної власності, за номером 574 у вказаному списку зазначена ОСОБА_2 з поміткою «померла ІНФОРМАЦІЯ_2 » /а.с.37-38/.

Згідно з архівною довідкою архівного відділу Окнянської райдержадміністрації Одеської області, в документальних матеріалах фонду постійного зберігання КСП ім.Фрунзе є відомості про роботу в колгоспі дояркою ОСОБА_2 /а.с.31/.

У витягах з погосподарських книг за 1961, 1964 р.р. є інформація про ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка працювала дояркою в колгоспі ім.Фрунзе /а.с.87, 89/.

Дослідити трудову книжку ОСОБА_2 неможливо, оскільки за інформацією, наданою Управлінням соціального захисту населення Окнянської районної державної адміністрації, архівні пенсійні справи, які знаходились в приміщенні управління соціального захисту населення до липня 1999 року, в результаті підтоплення не збереглись /а.с.75, 76, 77/.

Як вбачається з копії актового запису про одруження №21 від 11.05.1965 року, шлюб зареєстровано між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 і прізвище дружини після реєстрації шлюбу визначено саме « ОСОБА_2 » /а.с.211/.

У витязі з погосподарської книги за 1964 рік ОСОБА_2 значиться невісткою у складі сім`ї ОСОБА_9 , до складу якої входить також син ОСОБА_8 , а у витягах за 1967, 1971 р.р. ОСОБА_2 вказана дружиною ОСОБА_8 . У вказаних витягах ОСОБА_2 значиться як колгоспниця колгоспу ім.Фрунзе. До складу сім`ї ОСОБА_8 , крім ОСОБА_2 , входили також доньки ОСОБА_11 , 1965 року народження та ОСОБА_12 , 1970 року народження /а.с.88, 90, 93/.

Крім того, у витягах з погосподарських книг за 1971 рік є інформація про вибуття з господарства з особистим рахунком №10 на ім`я ОСОБА_8 дружини ОСОБА_2 , 1934 року народження та доньок ОСОБА_11 , 1965 року народження та ОСОБА_12 , 1970 року народження та про прибуття в господарство за особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_2 (голова) та доньок ОСОБА_11 , 1965 року народження та ОСОБА_12 , 1970 року народження /а.с.93, 94/.

У витягах з погосподарських книг за 1986-1990 рік є відомості про ОСОБА_2 (голова господарства) та ОСОБА_12 (доньку), а починаючи з 1991 року - лише щодо ОСОБА_2 /а.с.101, 102/.

Тобто у вказаних витягах ім`я та по батькові ОСОБА_2 збігається з ім`ям та по батькові ОСОБА_2 , а також дати народження доньок ОСОБА_2 збігаються з іменами, по батькові та датами народження доньок ОСОБА_2 .

У протоколах №1 від 28.01.1969 року та №3 від 05.03.1976 року колгоспу ім.Фрунзе - розглядалися питання щодо ОСОБА_2 , а в протоколі №7 від 23.06.1972 року - щодо ОСОБА_2 /а.с.83-84, 85-86, 91-92/.

У протоколі №3 засідання виконкому Гавиноської сільської Ради народних депутатів Красноокнянського району Одеської області від 26 травня 1995 року є відомості про вирішення питання про передачу земель у приватну власність громадянам Гавиноської сільської ради, в тому числі ОСОБА_2 /а.с.66/.

У витязі з погосподарської книги за 1996 рік є відомості про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , актовий запис №3. Вказані відомості про ім`я, по батькові, дату смерті та номер актового запису про смерть щодо ОСОБА_2 збігаються з ім`ям, по батькові, датою смерті та номером актового запису про смерть ОСОБА_2 у домовій книзі та свідоцтві про смерть. /а.с.23, 103, 104/.

Такі ж відомості про дату смерті вказані у списку громадян членів КСП ім.Фрунзе Красноокнянського району Одеської області щодо ОСОБА_2 /а.с.37-38/, тобто дата смерті ОСОБА_2 , яка була членом КСП ім.Фрунзе, збігається з датою смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, судом встановлено, що у різних документах колгоспу ім.Фрунзе та Гавиноської сільської ради прізвище ОСОБА_2 значилось по-різному: «ОСОБА_2» та « ОСОБА_2 ».

Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків.

Так, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що вона є однокласницею матері позивача - ОСОБА_12 та їй відомо, що баба позивачки ОСОБА_2 працювала в колгоспі на фермі дояркою, оскільки в дитинстві вона з ОСОБА_12 неодноразово приходили до ОСОБА_2 на ферму. Потім, коли вона ( ОСОБА_13 ) працювала на пошті, то носила ОСОБА_2 пенсію, тому знає, що її прізвище « ОСОБА_2 », хоча деякі казали і « ОСОБА_2 », а її дівоче прізвище « ОСОБА_2 ». В школі ОСОБА_12 теж писали «ОСОБА_2». У ОСОБА_2 , крім ОСОБА_12 , є ще одна донька - ОСОБА_5 , яка проживає у Молдові.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що разом з бабою позивача він працював у колгоспі, вона дояркою, а він - скотарем. Знав її як ОСОБА_2 , що її прізвище « ОСОБА_2 » йому було невідомо. Він знав, що у ОСОБА_2 чоловік ОСОБА_21 , донька ОСОБА_22 .

Згідно з протоколом №4 загальних зборів КСП ім.Фрунзе від 26 квітня 2000 року КСП ім.Фрунзе реорганізовано шляхом приєднання до ПСП «Колос», яке є правонаступником КСП ім.Фрунзе /а.с.32-33/. Пунктами 2, 4 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94 встановлювалось, що кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства має право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власність свою частку землі (пай) у натурі (на місцевості), що засвідчується державним актом на право приватної власності на землю.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08.08.1995 року визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, в тому числі, сільськогосподарським підприємствам.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

За інформацією, наданою Відділом в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель КСП ім.Фрунзе на ім`я ОСОБА_2 не видавався /а.с.26/. Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що ОСОБА_2 була внесена до списку членів КСП ім.Фрунзе, який додається до державного акту на право колективної власності на землю, а отже брала участь в паюванні земель КСП ім.Фрунзе та мала право на земельну частку (пай) із земель вказаного КСП, однак не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), так як померла.

Таким чином, факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Фрунзе підтверджений і тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про визнання права власності у порядку спадкування , то на час смерті ОСОБА_2 , станом на 14 січня 1996 року діяв ЦК Української РСР.

Ст.549 ЦК Української РСР встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину у випадках:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як видно з матеріалів наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області спадкової справи №45/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вказана спадкова справа відкрита 09 лютого 2012 року за заявою позивача про прийняття спадщини після смерті бабусі, однак їй було роз`яснено, що за правилами ст.529 ЦК УРСР, онуки могли бути спадкоємцями у випадках, коли на їх ім`я було складено заповіт або ж не було в живих того з батьків, хто був би спадкоємцем. Крім того, позивачу було рекомендовано перевірити факт прийняття спадщини її матір`ю ОСОБА_3 після смерті бабусі. Будь-які інші заяви в зазначеній спадковій справі відсутні. Заповіти відсутні. Свідоцтва про право на спадщину нікому не видавались /а.с.141/.

Так, відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , на час її смерті разом з нею не проживав, що в судовому засіданні повідомила позивач та підтверджується витягами з погосподарських книг за 1971-1973 р.р., 1986-1990 р.р., 1991-1995 р.р., 1996 р., а також довідками Гавиноської сільської ради, згідно з якими, ОСОБА_2 була зареєстрована в с.Гавиноси Красноокнянського району Одеської області та на час її смерті в її будинку, крім неї, ніхто зареєстрованим не був /а.с.94, 101, 102, 103, 107, 108/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер /а.с.210/.

ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , була донькою ОСОБА_2 , а тому, відповідно до ст.529 ЦК УРСР, була спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 /а.с.28, 29, 30, 73/.

При цьому, як вбачається з довідки Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, після смерті ОСОБА_2 поховання, обряди та звичаї провела ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вступила в управління спадкового майна, доглядала за житлом та присадибною ділянкою ОСОБА_2 та користувалась ними /а.с.106/.

Таким чином, так як ОСОБА_3 вступила в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , до складу якого входить вищевказана земельна частка (пай), то відповідно до ст.549 ЦК Української РСР, який діяв на момент відкриття спадщини, вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , в тому числі вказану земельну частку (пай), однак своїх спадкових прав за життя не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тобто зазначена земельна частка /пай/ входить до складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .

Ст.ст. 1217, 1223 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_24 є донькою ОСОБА_3 та, відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємицею останньої за законом першої черги /а.с.21, 22/.

Позивач є громадянкою України /а.с.19/.

Як вбачається з наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області копії спадкової справи №532/07 від ІНФОРМАЦІЯ_9 року, відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 , з заявою про прийняття спадщини після смерті останньої зверталася лише позивач. Крім того, в спадковій справі наявна заява чоловіка спадкодавця - ОСОБА_25 про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. При цьому, позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на іншу земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 /а.с.119-127/.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

П. 4.15 вищезазначеного порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Таким чином, судом встановлено, що позивач згідно зі ст.ст.1223, 1225 ЦК України, як спадкоємець за законом, має право на спадкування та враховуючи, що відсутність правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), яку мати позивача ОСОБА_3 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 , однак не оформила своїх спадкових прав, унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на зазначене спадкове майно, а також враховуючи відсутність інших осіб, які б претендували на зазначене спадкове майно, суд приходить до висновку, що права та інтереси позивача підлягають судовому захисту, шляхом визнання за нею права на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері, і тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст.529, 549 ЦК УРСР, ст.ст.1223, 1225 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: с.Чорна Окнянського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Окнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04379924, адреса місцезнаходження: вул.Першотравнева, 6, смт. Окни Одеської області), Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» (код ЄДРПОУ 30820544, адреса місцезнаходження: с.Гавиноси Окнянського району Одеської області, 67912) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай), розміром 4,50 умовних кадастрових гектарів, що перебувала в колективній власності колишнього КСП ім.Фрунзе, розташованого на території Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ОД-15 №0009 від 25.12.1995 року.

Визнати право ОСОБА_1 на земельну частку (пай), розміром 4,50 умовних кадастрових гектарів, вартістю 114748,70 грн., що перебувала в колективній власності колишнього КСП ім.Фрунзе, розташованого на території Гавиноської сільської ради Красноокнянського району Одеської області (на теперішній час Гавиноського старостинського округу Окнянської селищної ради) відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ОД-15 №0009 від 25.12.1995 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка успадкувала, однак не оформила своїх спадкових прав, право на земельну частку (пай) після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 березня 2021 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко