Вирок № 95879216, 30.03.2021, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2911/18

Провадження № 1-кп/697/2/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Льон О.М.

з участю секретаря с/з - Дашковської Н.І., Дрянової Н.В., Титар Ю.В.

прокурорів - Жубжицької Т.О., Бердник В.П.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Федини О.В.

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілої - Вовк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Деньги, Золотоніського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_1 04 квітня 2018 року, близько 07 години 37 хвилин, в порушення вимог пункту 23 а) Правил дорожнього руху України, затверджених 10.10.2001 постановою Кабінету Міністрів України №1306, перед виїздом не перевірив, не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, а саме маючи непрацездатну робочу гальмівну систему (не гальмувалися колеса задньої вісі та переднє колесо, що знизило нормативне сповільнення при гальмуванні автомобіля та збільшило у даному випадку його зупиночний шлях), керуючи автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Золотоноша -Черкаси - Сміла - Умань, зі сторони м. Черкаси у напрямку м. Золотоноша, знаходячись на 1-му кілометрі вказаної автодороги, поблизу автомобільної заправочної станції «БРСМ», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину автодороги Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, справа-наліво, відносно напрямку його руху.

Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_2 , згідно висновку експерта №05-8-01/141 від 24.05.2018, отримала тяжкі тілесні ушкодження, в зв`язку з небезпекою для життя, у вигляді травми голови з переломом пірамідки лівої скроневої кістки, геморагічним забоєм головного мозку, забійною раною голови, травмою лівого вуха з ушкодженням барабанної перетинки, що супроводжувалась післятравматичним запаленням середнього вуха ліворуч.

Порушення правил безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, водієм автомобіля «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме вимог пункту 2.3 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/684 від 28.08.2018, знаходяться у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо -транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково та показав суду, що 04.04.2018, близько 07.00 год. ранку він їхав за кермом автомобіля ВАЗ-2106 на роботу із с.Деньги до м.Золотоноша разом з братом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , поблизу автомобільної заправочної станції «БРСМ» рухався зі швидкістю 50 км/год. Так, по ходу руху його автомобіля з правої сторони зупинився автомобіль «Шевроле», з якої вийшла потерпіла, в цей час на правому узбіччі стояв вантажний автомобіль, який не заважав побачити потерпілу, і за ним потерпіла почала переходити дорогу, відстань до потерпілої була близько 15-20 м., він розгубився і почав гальмувати, але не встиг і збив потерпілу. Після ДТП він побачив, що хтось викликав поліцію та карету швидкої допомоги, яка пізніше забрала потерпілу, він не залишав місце ДТП, був присутній під час ОМП та складання план -схеми. Посвідчення водія він отримав у 2017 році і з цього часу користувався автомобілем ВАЗ-2106. На станцію технічного огляду не їздив, огляд автомобіля проводив вдома, оскільки за освітою є «тракторист- автослюсар». В той день була ясна погода, стан дорожнього покриття в нормі, гальмівна трубка лопнула в момент скоєння ДТП, оскільки він різко загальмував, один амортизатор перебував в неробочому стані. Вважає, що ДТП відбулося по cпільній вині його та потерпілої, оскільки вона переходила дорогу в невстановленому для пішоходів місці. Після ДТП намагався зв`язатися із потерпілою, але її чоловік повідомив, що буде спілкуватись лише в суді, але в суді не знайшов з потерпілою порозуміння, хоча перешкод в спілкуванні не було. Потерпілій 12.03.2021 перерахував 2000 грн. матеріальних збитків, тому просить суд суворо його не карати.

Захисник обвинуваченого - адвокат Федина О.В., враховуючи покази обвинуваченого ОСОБА_1 , який частково визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вважає, що потерпіла своєю поведінкою сприяла ДТП, оскільки переходила місце у невстановленому місці, про що вказано у протоколі ОМП, вважає, що вихідні дані в протоколі ОМП не відповідають дійсності, обвинувачений не був запрошений на огляд автомобіля експертом, який проводився через декілька місяців, вказує, що з відеозапису ДТП вбачається, що уникнути зіткнення обвинувачений не міг, оскільки зустрічна смуга руху була завантажена, є суцільна смуга розмітки, обвинувачений не підписував схему ДТП. Враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, просить звільнити обвинуваченого з іспитовим строком та зменшити розмір відшкодування завданих збитків з урахуванням поведінки потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник Вовк А.І. у судовому засіданні підтримали цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 32048,84 грн., моральної шкоди в сумі 70000 грн., наполягали на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, оскільки останній не визнав повністю своєї вини, не розкаявся щиро у вчиненому та не відшкодував збитки.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України свою вину в пред`явленому звинуваченні визнав частково, його вина у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_2 , даними у судовому засіданні про те, що 04.04.2018 вранці з 07.00 до 08.00 год. їхала на роботу в м.Черкаси, в той день видимість була добра, її чоловік вивіз на автомобілі на кільце біля посту ДПС, коли вийшла з автомобіля переходила дорогу до автозаправки «БРСМ», де суцільної смуги не було, коли подивилася вліво в сторону Черкас , побачила далеко дві фари автомобіля, впевнилась, що це буде безпечно, тому вирішила перейти дорогу. В тому місці, де вона переходила дорогу, колись був дорожній знак, а потім його зняли, однак в цьому місці весь час люди переходять дорогу, оскільки іншого спеціально визначеного місця не має. Вказала, що після ДТП на третій день в лікарні прийшла до свідомості, після чого має провали в пам`яті, тому фрагментально пам`ятає усі деталі ДТП. Під час ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого має постійні головні болі, високий тиск, погіршився слух, поряд з нею повинен бути весь час хтось, щоб вона не впала, потребує лікування кожні 2-3 місці, на нозі є утворення, що ускладнює рух, внаслідок отриманих травм після ДТП лікарі заборонили працювати та установили 2 групу інвалідності, що обмежує її працездатність. Обвинувачений не допомагав з лікуванням та не врегулював спір до суду та під час судового розгляду не вибачився, тому наполягає на суворій мірі покарання;

- показами свідка ОСОБА_6 даними в судовому засіданні про те, що потерпіла ОСОБА_2 є його дружиною, 04.04.2018 вранці з 07.00 до 08.00 год він на власному автомобілі вивозив дружину, яка їхала на роботу в м.Черкаси, до кільця, де знаходиться пост ДПС та висадив її біля заправки БРСМ. В той момент, як висадив дружину поїхав вперед, вона пішла, як саме вона переходила дорогу він не бачив, але у дзеркалі заднього виду блимнуло і почув звук удару, тому зупинився і побачив, що автомобіль ВАЗ збив його дружину по середині дороги, звуку гальмування він не чув. Коли побіг до місця ДТП почув, як пасажир обвинувачував водія ВАЗ, в тому, що «він не побачив пішохода». Стверджує, що дружина переходила дорогу у місці, де раніше був знак пішохідного переходу, водій автомобіля ВАЗ-2106 міг уникнути ДТП, взяти як вліво, так і вправо. Крім того, якби швидкість не була великою, його дружина встигла б перейти дорогу, дорожню розміжну суцільну смугу не було видно, видимість в той день була добра, від знаку до місця ДТП було близько 100 метрів. Очевидцями ДТП були водії двох автомобілів, одним з яких є таксі. Через три тижні після ДТП у водія таксі він взяв відео з реєстратора, а водій ВАЗа мав це відео відразу в цей же день. За весь час обвинувачений, ні до дружини, ні до нього, не приходив, вибачення не просив, допомогу не надавав. Внаслідок ДТП дружина тривалий час перебувала в лікарні, отримала 2 групу інвалідності, на її лікування витратили близько 100 тис. грн. і кожні 2-3 місяці їй необхідно продовжувати лікуватися;

- показами свідка ОСОБА_8 даними у судовому засіданні про те, що 04.04.2018 близько 07 год. він на своєму автомобілі виїхав з м.Золотоноша в напрямку м.Черкаси, проїхавши кільце, де знаходиться пост ДПС, побачив, що на зустрічній смузі стояв вантажний автомобіль, метрів 30 позаду вантажівки виходила жінка і назустріч їй їхав автомобіль «ВАЗ -2106» і він бачив, як автомобіль збив жінку, вона впала на капот, а потім на дорогу. Він зупинився, викликав швидку допомогу і підійшов до жінки, яка лежала на спині, голова була розбита: на лобі у неї була гематома, а з вуха текла кров. Коли приїхала карета швидкої допомоги потерпілу забрали до лікарні. Стверджує, що бачив автомобіль «ВАЗ-2106» за метрів 30-50 до місця зіткнення, який рухався швидко зі сторони Черкас , видимість дороги була добра, дорога суха, вважає, що якби водій побачив вчасно пішохода, то в нього була можливість уникнути ДТП, з`їхати вліво на зустрічну смугу або вправо на заправку, або зупинитися шляхом гальмування, звуку гальмування він не чув і не бачив;

- показами свідка ОСОБА_9 даними у судовому засіданні про те, що він працює на заправці ОККО , родинних стосунків із ОСОБА_1 не має, зустрічається з рідною сестрою ОСОБА_1 .. Так, 04.04.2018 був залучений працівниками поліції в якості понятого під час огляду місця ДТП, до якого причетний ОСОБА_1 .. Коли спеціаліст вимірював дані, він тримав рулетку. Під час огляду гальмівний слід був ледве помітний у місці його початку, зауважень до схеми ДТП не висловлював ні він, ні обвинувачений, не перевіряв дані обмірів особисто, пам`ятає, що обміряли дані схеми, заміри ширини дороги, гальмівного шляху, інші заміри, але точно, які заміри вносились на даний час вже не пам`ятає, зачитували протокол ОМП після всіх вимірів і він особисто його підписував;

- показами свідка ОСОБА_10 даними у судовому засіданні про те, що вона працює старшим слідчим Золотоніського ВП ГУ НП В Черкаській області, 04.04.2018 вона чергувала в СОГ- слідчою, коли надійшло повідомлення, вони виїхали на місце ДТП; коли приїхали потерпілу вже забрала карета швидкої допомоги. На місці ДТП були залучені поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (який на даний час помер) та спеціаліст ОСОБА_12 .. Вона складала схему ДТП, протокол ОМП. Під час складання протоколу ОМП та схеми ДТП постійно був присутній обвинувачений та поняті, зауважень та доповнень від них не надходило, у подальшому дописок до схеми ДТП не було. Обміри проводив експерт з одним з понятих. На схемі ДТП є сліди гальмування, але вони не відображені у протоколі ОМП помилково. Гальмівний шлях на схемі ДТП від точки 5 до кінцевої точки зупинки автомобіля становив 36 м., шлях від т.5 (початок гальмівного шляху) до т.7 (місця зіткнення) - 14 м., підозри на стан сп`яніння у обвинуваченого не було, тому не проводилося відповідне медичне обстеження. Після огляду місця ДТП автомобіль доправлено до огородженого штрафмайданчика, доступ до автомобіля не було ні в кого, ключ був лише у неї, як у слідчої;

- показами свідка ОСОБА_12 даними у судовому засіданні про те, що він був залучений слідчим в якості спеціаліста під час огляду місця ДТП, яка сталася 04.04.2018 біля Золотоніського КП. Під час огляду місця ДТП була присутня СОГ та залучені поняті. План-схему ДТП складала слідча, він лише фотографував місце ДТП, сліди гальмування, сліди крові, підписував протокол ОМП. Те що він сфотографував є на фототаблиці, тому оглянувши її в судовому засіданні надав відповідь, що на план-схемі ДТП відображені дані фототаблиці ОМП- ДТП, на капоті- сліди тертя, на автомобілі- сліди ушкодження. Зауважень до протоколу ОМП в учасників не було. Відповідно до тактики ОМП є певні ознаки визначення місця зіткнення під час ДТП- осип, поле розльоту уламків, що й було ним враховано;

- показами свідка ОСОБА_13 даними у судовому засіданні про те, що він був свідком під час огляду та проведення експертизи транспортного засобу на території штрафмайданчику Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області. Так, до нього зателефонував ОСОБА_6 і попросив інструменти, щоб прокачати гальмівну систему автомобіля ВАЗ-2106, він приїхав і привіз інструменти. На території штрафмайданчику були присутні слідчий, експерт, ОСОБА_6 , ОСОБА_14 .. Автомобіль був опломбований, його розпломбували, гальмівну рідину привіз ОСОБА_14 .. З переднього лівого колеса було підтікання, яке виникло давно, працювало лише праве колесо, передні амортизатори були теж несправні, щось було підв`язано, задній міст піднімали на домкраті. Експерт намагався прокачати гальмівну систему і зрозумів, що це неможливо, так як працювало лише праве переднє колесо. Звичайний водій таку несправність може виявити, такий автомобіль не можна було використовувати. Гальма були в неробочому стані, задні гальма також були заглушені. Під капотом було заглушено і задні колеса. Висновок експерта був таким, що автомобіль ВАЗ-2106 не придатний для експлуатації;

- показами свідка ОСОБА_14 даними у судовому засіданні про те, що він був свідком під час огляду та проведення експертизи транспортного засобу на території штрафмайданчику Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області. Так, до нього зателефонував ОСОБА_6 , щоб він привіз гальмівну рідину на штрафмайданчик, щоб прокачати гальмівну систему. Коли він приїхав, лише відкрили штрафмайданчик, він привіз гальмівну систему. На території штрафмайданчику були присутні слідчий, експерт, ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , доступу інших осіб не було. Автомобіль був опломбований, його розпломбували, задні амортизатори були в багажнику. Прокачати гальмівну систему не вдалося, оскільки була заглушена трубка. На його думку працювала лише права сторона автомобіля, гальмівна та амортизаторна система не працювали, було видно, що ці несправності зроблені не навмисно. Він не бачив, щоб хтось втручався до автомобіля. Він перебував поряд автомобіля і бачив, як експерт робив заміри, як автомобіль піднімали на домкраті, знімалося переднє праве колесо, було підтікання гальмівної рідини з лівої трубки, яка була заглушена, також було виявлено, що на мості була заглушена центральна гальмівна трубка;

- показами експерта ОСОБА_15 даними у судовому засіданні про те, що він проводив огляд транспортного засобу марки «ВАЗ-2106» на території штрафмайданчику Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області у присутності слідчого, також були залучені люди, які мали обладнання, всі заміри проводив безпосередньо він, ознак стороннього втручання до транспортного засобу з моменту ДТП до огляду не було. Стан транспортного засобу був незадовільний, його експлуатація заборонена, було виявлено несправність амортизаторів та гальмівної системи, при екстреному гальмуванні задні колеса блокуються, слідів підтікання з бачка не було виявлено, тому рідини там і не було. При проходженні технічного огляду автомобіля водій міг виявити несправність або ж відчути це під час керування транспортного засобу;

- показами експерта ОСОБА_16 даними у судовому засіданні про те, що він влітку 2018 року в даному кримінальному провадженні проводив судову автотехнічну експертизу, під час якої досліджувався речовий доказ CD-R диск з «записом відеореєстратора від 04.04.2018», на підставі якого було встановлено, що швидкість руху автомобіля ВАЗ-2106 на момент початку гальмування складала близько 44…46 км/год.; у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.2.3. а), 12.3 Правил дорожнього руху України; з моменту виникнення небезпеки для руху і до моменту наїзду, водій «ВАЗ-2106» не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди з непрацездатною робочою гальмівною системою і мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування при нормальному сповільненні автомобіля;

- показами свідка ОСОБА_3 даними у судовому засіданні про те, що він є рідним братом обвинуваченого ОСОБА_1 .. Весною 2018 року вранці близько 07.00 год. він їхав разом з братом на роботу на автомобілі ВАЗ-2106, який вони придбали за дорученням у 2017 році. ОСОБА_1 їхав за кермом, а він сидів справа на передньому пасажирському сидінні. Вони рухалися зі швидкістю приблизно 60 км/год. до Золотоніського посту, видимість була добра, дорожнє покриття сухе, бачив як попереду потерпіла йшла попід вантажним автомобілем по правій стороні, він розмовляв по телефону і побачив, як потерпіла за 15 метрів різко почала переходити дорогу справа на ліво, про що він крикнув брату, після чого ОСОБА_1 почав гальмувати, але не встиг зупинитись, в результаті чого відбулося ДТП, вони вийшли з автомобіля та підійшли до потерпілої, хтось викликав швидку медичну допомогу. У момент зіткнення автомобіль ВАЗ був у лівій стороні дороги, так як праворуч була фура, потерпіла лежала на правій стороні дороги. Приїхала карета швидкої допомоги і забрала потерпілу. Брат намагався знайти потерпілу, щоб допомогти, але не знайшов. Коли приїхали працівники поліції автомобіль не оглядали, ОСОБА_1 відігнав сам автомобіль на штрафмайданчик. Вважає, що вина в ДТП є обох, оскільки потерпіла переходила дорогу різко, не у встановленому для цього місці, і коли вона йшла повз вантажівку, у брата, як водія, не було підстав вважати, що пішохід буде змінювати напрямок руху. Технічний стан автомобіля перевіряли з братом самостійно;

- показами свідка ОСОБА_4 даними у судовому засіданні про те, що він знайомий ОСОБА_1 . Весною 2018 року він їхав в автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_1 , його брат ОСОБА_3 сидів на передньому правому пасажирському сидінні, він сидів позаду. Вони рухалися зі швидкістю близько 40-50 км/год., метрів за 15 він побачив, що жінка йде на дорогу, дійшла до середини і ОСОБА_1 її збив автомобілем, вона впала. Стверджує, що пішохід йшла по трасі у попутному напрямку, а потім повернула справа наліво і почала переходити дорогу, ОСОБА_1 за 10 метрів почав сигналити і застосував гальма, авто сповільнилось, але не зупинилось, лише зупинилося після наїзду через 5 м правіше. Уникнути ДТП ОСОБА_1 не міг, оскільки справа та зліва рухалися маршрутки, жінка переходила дорогу за поворотом до заправки, тому повернути не було можливості. Була світла пора доби, видимість добра, стан дороги сухий. Почалася паніка, брат ОСОБА_1 телефонував до швидкої, він побачив, як ідуть працівники поліції, тому залишив місце ДТП, оскільки він був у військовій формі, на той час служив у ЗС України, та повертався з відпустки з сумкою з одягом у м.Золотоноша, поспішав і не міг спізнитися, як військовозобов`язаний.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.04.2018 з фототаблицею до нього (т.1 а.с.186-199) проведеного слідчим ОСОБА_10, за участі спеціаліста ОСОБА_12 , у присутності обвинуваченого ОСОБА_1 , понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , вбачається, що місцем події є ділянка дороги, що знаходиться на відстані 150 м. до Золотоніського КП, заїзд на заправну станцію, до початку огляду потерпілу ОСОБА_2 було забрано каретою швидкої допомоги; огляд здійснювався при денному освітленні в напрямку від м.Черкаси до м.Золотоноша, стан покриття: асфальтобетонне, сухе; дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 8 м., на проїжджій частині нанесена суцільна смуга для розділення зустрічних потоків руху, лінії позначення краю проїзної частини, до проїжджої частини примикають: праворуч - заїзд до заправної станції «БРСМ Нафта» та бордюрні камені, ліворуч кювет -глибиною близько 3 м. та поле. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду: «круговий рух» та «обмеження швидкості 50 км». Загальний стан видимості дороги 1000 м, зона видимості елементів проїжджої частини з робочого місця водія 500 м., при денному світлі 500 м. оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля: праворуч 500 м., ліворуч 500 м., видимість конкретної перешкоди 300 м.. Положення транспортних засобів на місці пригоди: автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , розташований на проїжджій частині правим переднім колесом від бордюрного каменя по ходу руху справа та заднім лівим колесом від дорожнього знаку «Н-16» зліва по ходу руху автомобіля та від переднього лівого колеса до знаку «Круговий рух» попереду автомобіля в напрямку руху. Поверхневі сліди гальмування на проїжджій частині в напрямку м.Київ, шириною близько 15 см, одинарний. Сліди гальмування, довжиною 36 м., шириною 15 см., по центру смуги руху в напрямку м.Київ, слід безперервний переднього правого колеса. На проїжджій частині знаходяться елементи кузова автомобіля, а саме декоративна накладка правої передньої фари, частина радіаторної решітки та права накладка забору повітря в зоні розльоту між автомобілем та місцем наїзду, між осипом уламків та автомобілем на асфальтному покритті наявні дві плями схожі на кров, розмірами близько 5х3 см, що розташовані між собою на відстані близько 30 см… На автомобілі наявні пошкодження передньої частини кришки капота, відсутність правої накладки забору повітря та декоративної накладки правої фари. Після огляду автомобіль направлено на майданчик тимчасового утримання. Заяв та зауважень від учасників огляду не надходило;

- постановою про визнання речовими доказами від 04.06.2018 (т.1 а.с.200 ) вбачається, що оптичний диск, який знаходиться у паперовому пакеті білого кольору на дискові мається напис «Запис з відеореєстратора від 04.04.2018 о 07.22» - визнаний речовим доказами в кримінальному провадженні №12018250150000380 та долучений до матеріалів провадження;

- протоколом огляду предмету від 04.06.2018 (т.1 а.с.201) в службовому кабінеті Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області (м. Золотоноша, вул. Січова 3) було оглянуто один СD-R диск. При огляді СD-R диска було встановлено, що диск знаходиться в паперовому конверті для дисків білого кольору з прозорою полімерною вставкою, на його тильній стороні мається напис: «Речовий доказ запис з відеореєстратора від 04.04.2018». Конверт заклеєний. На згибовій частині конверту мається відтиск печатки «Для довідок Золотоніський МВ УМВС України в Черкаській області». На поверхні диска мається напис «Ахеnt СD-R 700 Gb 80 min. Поверхня диску сіре забарвлення з червоними цятками . При відкритті даного диска на комп`ютері було виявлено, що на ньому мається відеозапис «запис з відеореєстратора від 04.04.2018»;

- протоколом огляду речового доказу від 10.08.2018 (т.1 а.с.202) вбачається, що у приміщення слідчого управління, каб №319 (м.Черкаси, вул. Грибоєдова, 61) було проведено огляд СD-R диску, сріблястого кольору. Диск знаходиться в паперовому конверті для дисків білого кольору з прозорою полімерною вставкою, на його тильній стороні мається напис: «Речовий доказ запис з відеореєстратора від 04.04.2018». Конверт заклеєний. На згибовій частині конверту мається відтиск печатки «Для довідок Золотоніський МВ УМВС України в Черкаській області». На поверхні диска мається напис «Ахеnt СD-R 700 Gb 80 min. Поверхня диску сіре забарвлення з червоними цятками та мається напис: «запис відеореєстратора від 04.04.2018». При поміщені вищевказаного оптичного диска до дисковода службового комп`ютера, та його відкритті встановлено, що на ньому мається відео файл з назвою «vіdео-52fbc904f58d9bbbed0а0546dс95229а-V». При відкритті вказаного відеофайлу було встановлено, що в нижньому лівому куту відеозапису маються позначення, які зазначають дату та час. На момент початку відеозображена дата - 2018/04/04, час - 07:22:52. В даний момент видно, що автомобіль на якому встановлено відеореєстратор рухається по автодорозі Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, зі сторони м. Черкаси у напрямку м. Золотоноша, в смузі руху для повороту праворуч, та зменшує швидкість. В цей же момент видно, як на межі правого краю проїзної частини вказаної автодороги, в попутному напрямку з автомобілем, перед автомобілем на якому встановлено відеореєстратор, рухається пішохід, жіночої статі. В час 07:22:06, в кадрі з`являється автомобіль ВАЗ 2106 синьо-сірого кольору, який рухається по автодорозі Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, зі сторони м. Черкаси у напрямку м. Золотоноша, в правій смузі руху та перед ним ніяких транспортних засобів, що зменшують оглядовість пішохода не має. В час 07:22:57, пішохід, жіночої статі, яка знаходилась поблизу заїзду на АЗС «БРСМ», починає змінювати напрямок руху ліворуч, у напрямку смуги руху автомобіля ВАЗ 2106 синьо-сірого кольору та в час 07:23:00 стається наїзд на вказану жінку автомобілем ВАЗ 2106, внаслідок чого її відкидає праворуч від автомобіля на проїзну частину, а автомобіль проїхавши певну відстань зупиняється за нею. Після чого до потерпілої підходять якісь люди. Автомобіль на якому встановлено відеореєстратор під`їжджає до місця пригоди та з відео видно, що потерпіла лежить на проїзній частині та від автомобіля залишився гальмівний шлях. В час 07:23:54 відеозйомка зупиняється. За допомогою електронного секундоміра встановлено, що з моменту початку зміни напрямку руху ліворуч, у напрямку смуги руху автомобіля ВАЗ 2106 до моменту наїзду пройшов час - 3,2 с. Після огляду оптичний диск поміщено до конверту в якому він перебував, паперового конверту для дисків, опечатано та підписано слідчим;

- висновком експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 №4/481 від 18.07.2018 (т.1 а.с.207-212) вбачається, що до моменту ДТП деталі рульового керування автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 перебували в працездатному стані. Оскільки сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує максимально допустиме значення, тому відповідно до п.п. 31.4.2. а) Правил дорожнього руху України експлуатація даного транспортного засобу заборонена. До моменту ДТП робоча гальмова система автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , перебувала в непрацездатному стані по причинам зазначеним в дослідницькій частині. Оскільки товщина гальмових дисків не відповідає вимогам підприємства-виробника, тому відповідно до п. 31.4.1. а) Правил дорожнього руху України експлуатація даного транспортного засобу заборонена. Деталі ходової частини автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , перебували в непрацездатному стані, по причині відсутності заднього лівого амортизатору та відсутності жорсткого кріплення штоку переднього лівого амортизатора з елементами кузова автомобіля. Водій автомобіля ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , мав можливість виявити непрацездатність робочої гальмової системи, деталей ходової частини та невідповідність вимогам пп. 31.4.1. а), 31.4.2. а) Правил дорожнього руху України шляхом своєчасного проведення технічного огляду автомобіля;

- висновком експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 №4/684 від 28.08.2018 (т.2 а.с.183-187) вбачається, що швидкість руху автомобіля ВАЗ-2106 д.н.з. НОМЕР_1 на момент початку гальмування складала близько 44…46 км/год. У дорожній обстановці, яка складалася на момент пригоди, та за обставин, зазначених у вихідних даних ухвали суду про призначення експертизи, водій автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пп.2.3. а), 12.3 Правил дорожнього руху України. З моменту виникнення небезпеки для руху, який зазначений у вихідних даних ухвали суду, і до моменту наїзду, водій автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди з непрацездатною робочою гальмівною системою (не гальмувалися колеса задньої вісі та переднє ліве колесо, що знизило нормативне сповільнення при гальмуванні автомобіля та збільшило в даному випадку його зупиночний шлях) і мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом застосування екстреного гальмування при нормальному сповільненні автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 з працездатною робочою гальмівною системою транспортного засобу. У причинному зв`язку з виникненням даної пригоди знаходились невідповідності дій водія автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п. 2.3 а) Правил дорожнього руху України;

- висновком експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_20 №05-8-01/141 від 24.05.2018 (т.1 а.с.213-214) встановлено, що на основі проведеної судово-медичної експертизи за наданими медичними документами гр. ОСОБА_2 зроблено висновки: що у гр. ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: травма голови з переломом пірамідки лівої скроневої кістки, геморагічним забоєм головного мозку, забійною раною голови, травмою лівого вуха з ушкодженням барабанної перетинки, що супроводжувалась післятравматичним запаленням середнього вуха ліворуч. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів, не виключено в термін, вказаний в ухвалі, відносяться - до категорії тяжких тілесних ушкоджень, в зв`язку з небезпекою для життя. Згідно медичної документації гр. ОСОБА_2 виставлений діагноз: множинні забої верхніх та нижніх кінцівок. Даний діагноз виставлений на основі суб`єктивних факторів і не підтверджений об`єктивними даними, тому згідно п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» не враховується при оцінці ступеня тяжкості;

- ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2020 (т.3 а.с.25) відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Федини О.В. про призначення комплексної судової автотехнічної експертизи та експертизи відеозапису;

- переглядом у судовому засіданні СD-R диску із записом з відеореєстратора від 04.04.2018 (т.1 а.с.203) з якого вбачається, що водій автомобіля ВАЗ-2106, синьо-сірого кольору, здійснив наїзд на пішохода- жінку, внаслідок чого її відкидає праворуч на проїзну частину, а автомобіль проїхавши певну відстань зупиняється за нею.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кодексом.

Відповідно до положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Так, суд критично оцінює посилання сторони захисту обвинуваченого на технічну справність автомобіля ВАЗ-2106 та можливість його експлуатації на момент ДТП (04.04.2018), оскільки вони спростовуються логічними та послідовними показами свідків ОСОБА_9 , спеціаліста ОСОБА_12 , експерта ОСОБА_15 , допитаними у судовому засіданні та висновком експерта №4/481 від 18.07.2018.

Клопотання захисника обвинуваченого Федини О.В. про зменшення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з урахуванням поведінки самої потерпілої у зв`язку з порушенням ПДР України є безпідставне, оскільки згідно висновку експерта №4/684 від 28.08.2018 у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходились невідповідності дій водія автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_1 вимогам п. 2.3 а) Правил дорожнього руху України, а не дій пішохода ОСОБА_2 ..

Крім цього, позиція сторони захисту обвинуваченого щодо наявності чіткої нанесеної суцільної лінії дорожньої розмітки на місці ДТП спростовується даними схеми до протоколу ОМП та фототаблицями до нього, показами потерпілої ОСОБА_2 та продиктована бажанням обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.

Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_1 , даними ним в судовому засіданні та зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного і всебічного дослідження їх у судовому засіданні суд вважає, що пред`явлене обвинувачення доведено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил експлуатації транспорту, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази у своїй сукупності і взаємозв`язку є допустимими, достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке скоєно ненавмисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, у лікаря психіатра та лікаря нарколога Золотоніської ЦРЛ не перебуває, раніше не судимий .

Обставин, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України та обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує постанову Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_2 з приводу покарання для обвинуваченого.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст.286 КК України покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 , при наявності беззаперечних доказів, хоча і визнав свою вину частково, однак у вчиненому щиро не розкаявся, після ДТП станом здоров`я ОСОБА_2 не цікавився, допомогу на лікування не надавав, а завдану потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду перерахував в розмірі 2000 грн. лише на завершальній стадії судового розгляду, а саме 12.03.2021, отримання яких ОСОБА_2 не підтвердила.

Обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно змінити запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з домашнього арешту з цілодобовим застосуванням електронного засобу контролю на тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду негайно.

Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ст.124 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 4004,00 грн., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Прокурором Прокуратури Черкаської області заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради коштів, які витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 .. Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого у завданні потерпілій тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона перебувала на лікуванні у КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради, перевіривши розрахунок вартості лікування, суд вбачає підстави для задоволення цивільного позову прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради збитків в розмірі 5147,37 грн.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 32048,84 грн. та моральної шкоди в сумі 70000 грн..

У судовому засіданні потерпіла та її представник цивільний позов підтримали у повному обсязі. Матеріальну шкоду в розмірі 32048,84 грн. потерпіла обґрунтовує витратами на лікування, хоча в дійсності ці витрати значно більші. Моральну шкоду в розмірі 70000 грн. обґрунтовує тим, що до ДТП була повністю здорова, вела активний спосіб життя, працювала, займалася спортом, а на даний час, відчуває моральні переживання та приниження через неможливість працювати, їздити за кермом, доглядати за дітьми.

Обвинувачений ОСОБА_1 матеріальну шкоду визнав повністю, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди визнав частково в сумі 35000 грн.. Захисник обвинуваченого Федина О.В. просив зменшити розмір відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків на підставі ст.1193 ЦК України з урахуванням порушення ПДР України потерпілою.

Прокурор з приводу вирішення заявленого потерпілою цивільного позову не заперечував.

З огляду на викладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди на суму 32048,84 грн. підлягає до задоволення, поскільки сума майнова шкода доведена підтверджуючими документами витратами на лікування (т.1 а.с.131-166, т.1 а.с.172-181, т.2 а.с.197-208).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд приходить до висновку, що потерпілій ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка, виходячи з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, виразилася у душевних стражданнях внаслідок фізичного болю, моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, перенесенні емоційних страждань, психологічному стресі, які потерпіла зазнала у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень, в результаті яких вона стала інвалідом 2 групи, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_1 на підставі ст. 1167 ЦК України, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України та відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, із змінами, внесеними, постановою № 5 від 25.05.2001, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані засади, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що дану позовну вимогу слід задовольнити повністю, виходячи з обставин кримінального провадження, матеріального та сімейного становища обвинуваченого, реальності відшкодування даної шкоди, та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 70000,00 грн., що об`єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Змінити ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з цілодобовим застосуванням електронного засобу контролю на тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду негайно.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 30.03.2021.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль марки «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 - передати власнику, СD-R диску із «Записом з відеореєстратора від 04.04.2018 о 07.22»- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора Прокуратури Черкаської області в інтересах КЗ «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь КЗ «Черкаська обласна лікарня "ЧОР" ( вул. Менделєєва,3, м.Черкаси, 18000, код 02005585, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 кошти, які затрачено на лікування ОСОБА_2 в розмірі 5147,37 грн..

Позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКРПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в сумі 32048,84 грн. та моральну шкоду в сумі 70000 грн., а всього на загальну суму 102048,84 грн..

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП3566309297, процесуальні витрати по кримінальному провадженню: за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №4/481 від 18.07.2018 в сумі 2288.00 грн., за проведення автотехнічної експертизи №4/684 від 28.08.2018 в сумі 1716.00 грн. а всього на загальну суму 4004.00 грн. на користь держави.

На вирок суду може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення учасникам процесу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий О . М . Льон