Рішення № 95878672, 30.03.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/639/22/21 Справа № 639/458/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлявцевої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/458/21

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області (адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 315-а, м. Харків)

про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до УПП в Харківській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 564443 від 16 січня 2021 року інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Сич Ігоря Олеговича про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП, та стягнути судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 16.01.2021 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Сич Ігорем Олеговичем винесено постанову серії ДП18 № 564443 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 8500 грн.

Зазначену постанову позивач вважає протиправною, оскільки довідок або інших доказів з митних органів відповідно до Митного кодексу України позивачу не було надано про порушення. До того ж згідно договору купівлі-продажу (Transporto priemones pirkimo-pardavimo sutartis) транспортний засіб було придбано громадянином Росії - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ввезено в Україну 21.02.2020 року, чим не порушено ч. 1, 2 ст. 380 Митного кодексу України. Транспортний засіб Volkswagen Passat, 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 має законне право знаходитися на території України та повинен виїхати за межі України тільки 21.02.2021 року.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає постанову ДП18 №564443 від 16.01.2021 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально чи процесуального права, складанням постанови з порушенням вимог законодавства.

Представником Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Рвачовим О.О. 11.03.2021 року подано відзив на позовну заяву в якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача Рвачов О.О., зазначає, що 16.01.2021 р. о 22 год. 40 хв. в місті Харкові по вулиці Клочківській 152, водій - ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_2 , всупереч встановлених Митним кодексом України обмежень, а саме: передано керування особи яка не ввозила ТЗ на митну територію України.

Згідно відомостей, внесених до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT н. з. НОМЕР_2 , було ввезено на територію України 21.02.2020 року іншою особою ( ОСОБА_3 ) після чого керування транспортним засобом було передано позивачу, який в свою чергу не помішував вищевказаний транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення.

Вказане свідчить про порушення ОСОБА_1 ст. 380 Митного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про дорожній рух», та скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 8 статті 121 КУпАП.

Внаслідок цього було винесено постанову серії ДП18 № 564443, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Грібовою Оленою Анатоліївною 23.03.2021 року подано відповідь на відзив в якому вона просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезбечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ДП18 № 564443 від 16 січня 2021 року інспектором роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Сич Ігорем Олеговичем, якою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 8 500 грн. за ч. 8 ст.121 і закрити справу про адміністративне правопорушення, та стягнути на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

В обґрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що після вивчення доказів, наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву підтверджується факт не повного вивчення справи для прийняття рішення про накладення адміністративного штрафу, а також про те, що оскаржувана постанова прийнята без повного та належного дослідження всіх наданих доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Рвачов О.О. в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду клопотання в якому просив розглядати справу без його участі.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані відповідачем відеозаписи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 16.01.2021 року серії ДП18 № 564443 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.

З вищевказаної постанови вбачається, що позивач 16.01.2021 року за адресою: м. Харків, вул. Клочківська 152, керувала транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_4 , щодо якого порушено заборону, встановлену Митним кодексом України, а саме відповідно до інформації з бази даних ІПНП транспортний засіб ввезено 21.07.2020 року громадянином ОСОБА_3 , який передав керування транспортним засобом ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем, який не ввозила на митну територію України та не поміщувала його в режим тимчасового ввезення, чим порушено вимоги ст. 380 Митного кодексу України та ст.31 Закону України «Про дорожній рух», чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Згідно з копії витягу з інформаційного порталу Національної Поліції України, з наявих відомостей внесених до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" автомобіль з VIN кодом НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , ввезено на територію України 21.02.2020 року через пункт пропуску "Гоптівка-Нехотєєвка", вид: тимчасове ввезення до 1 року громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".

Відповідно до ст. 1 Закону України"Продорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України"Продорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Частиною першою статті 380 Митного кодексу України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

Пунктом 10 ч. 1, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту, а також у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 8 статті 121КУпАП керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі Інструкція № 1395).

Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 8 статті 121 КУпАП.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно з ст.ст. 31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).

Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 3. 3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.

Відповідно до статті 251 КУпАП показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису, є одними із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем, серед іншого, надано відеозаписи зі службових відео реєстраторів відеофайл № 20210116235541000178, який містить відеозапис № DSJX300216_ZM0216 здійснений 16.01.2021 року патрульними поліцейськими під час зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , та розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що патрульний поліцейський запитав у позивача: "чи відомо їй хто такий ОСОБА_3 ?", на що позивач зазначила, що вона придбала у нього цей транспортний засіб. Також з відеозапису вбачається, що на питання патрульного поліцейського до позивача: "хто разом з нею перебуває в салоні транспортного засобу?", ОСОБА_1 нічого не відповіла.

З огляду на зазначене доводи позивача, що патрульним поліцейським не було перевірено документи у пасажир який на момент розгляду адміністративного матеріалу 16.01.2021 року перебував в транспортному засобі Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , щоби виключити факт, що це не ОСОБА_3 , спростовуються оскільки патрульний поліцейський в ході опитування встановив, що ОСОБА_1 придбала транспортний засіб у ОСОБА_3 , та на уточнення хто разом з нею перебуває в салоні транспортного засобу, не надала відповіді.

Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснила, що транспортний засіб Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , придбала у ОСОБА_3 . Також пояснила, що пасажир який перебував в салоні транспорного засобу Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , під час складання адміністративної постанови 16.01.2021 року, не ОСОБА_3 .

Посилання позивача на безпідставність зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , патрульним поліцейським спростовуються приписами пункту 10 ч. 1, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту, а також у разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху України.

При цьому, надані до матеріалів справи документи підтверджують встановлені відповідачем під час розгляду адміністративної справи обставини керування позивачем транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що керування позивачем транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_6 , щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, підтверджено належними і допустимими доказами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи позивача щодо протиправності не складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки згідно ч. 2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оспорювання особою допущеного порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не покладає на уповноважену особу обов`язку зі складення протоколу про таке правопорушення.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про залишення постанови від 16.01.2021 року серії ДП18 № 564443 без змін, а позовної заяви ОСОБА_1 - без задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ч. 5 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6,8,9,72,77,139,242,243-246,286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову від 16.01.2021 року серії ДП18 № 564443 - без змін.

Витрати зі сплати судового збору покласти на ОСОБА_1 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а, ЄДРПОУ 40012425).

Повний текст рішення складено 30.03.2021 року

Суддя В. В. Марченко