Ухвала суду № 95878393, 30.03.2021, Млинівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/373/21

провадження № 4-с/566/8/21

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

30 березня 2021 року смт. Млинів Рівненської області

Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Хомицька А.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

До Млинівського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із скаргою, в якій просить:

1. Постанову головного державного виконавця Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чугаєвської Інни Петрівни від 29.10.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 33501457 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 40000 грн. моральної шкоди, а також на підставі виконавчого листа 2/1712/9/11, виданого 05.07.2012 року Млинівським районним судом про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 155770 грн. витрат, пов`язаних з втратою працездатності у частині арешту грошових коштів - заробітної плати, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , ІВАN № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та належать ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Млинівським РВ УМВС України в Рівненській області 15.01.2020 р., визнати незаконною та скасувати.

2. 3обов`язати Млинівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), код ЄДРПОУ 34337386 повернути незаконно стягнуту з його банківського рахунку заробітну плату в сумі 13615 грн. 39 коп. на його банківський зарплатний рахунок № НОМЕР_1 , ІВАN № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч. 1 ст. 450 ЦПК України).

На підставі ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою (приймає заяву/скаргу до розгляду) за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись зі скаргою та долученими до неї матеріалами, суд дійшов до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК (редакція кодексу, що була чинна на час прийняття даної постанови). У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

У п. 17 вищевказаної Постанови Пленуму ВССУ зазначено, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я, по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційний номер облікової картки платників податків (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, ОСОБА_1 не зазначено у поданій скарзі окрім самого скаржника і його представника, інших сторін та учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційний номер облікової картки платників податків (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, ОСОБА_1 до скарги додано лише одну копію скарги, без копій всіх документів, що додаються до неї.

Таким чином, визначивши заявником ОСОБА_1 усіх сторін та учасників справи у скарзі, необхідно додати до скарги її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Із скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову головного державного виконавця від 29.10.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №33501457. При цьому зазначає, що дізнався про порушені права після отримання відповіді виконавчої служби зняти арешт – 17 березня 2021 року та після списання з його банківського рахунка його зарплати на вимогу державного виконавця – 18 березня 2021 року.

При цьому доказів на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 суду не подав.

Тому ОСОБА_1 необхідно надати суду докази, що він дізнався про порушені права лише після отримання відповіді виконавчої служби зняти арешт – 17 березня 2021 року та після списання з його банківського рахунка його зарплати на вимогу державного виконавця – 18 березня 2021 року.

За таких обставин, скаргу слід залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 447-450 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення державного виконавця, – залишити без руху.

Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків 10 (десять) днів із дня вручення копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хомицька А.А.