Постанова № 95876939, 29.03.2021, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/202/21

Провадження № 3/364/75/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 15.03.2021 р. від Відділення поліції № 4 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі – Відділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області) зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення від 11.03.2021 р. серії ДПР18 № 175524 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.03.2021 р. близько 13:10 год. на автодорозі між с. Рогізна – с. Рубченки, керував автомобілем марки «ВАЗ 21053», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків на місці зупинення; чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (зі змінами, далі – Правила дорожнього руху).

У судовому засіданні 29.03.2021 р. ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, ствердив обставини вчинення правопорушення, зазначені в згаданому протоколі, пояснивши, що керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, зазначивши також про відсутність у нього права керування транспортними засобами, оскільки він лише навчається на курсах, але посвідчення водія ще не отримав.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 р. у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, не з`явився.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

01.07.2020 р. набрав чинності Закон України Закону України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким, окрім іншого, було викладено в новій редакцію статтю 130 КУпАП, якою, починаючи з 01.07.2020 р. передбачено адміністративну відповідальність не водіїв транспортних засобів, а за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

17.06.2020 р. Верховною Радою України було прийнято Закону України за № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким, окрім іншого, внесено зміни до названого вище Закону України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII та виключено пункти цього Закону щодо викладення в новій редакції статті 130 КУпАП, а також зазначено, що цей Закону набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII, тобто з 01.07.2020 р.

Названий вище Закон України від 17.06.2020 р. № 720-ІХ опублікований 03.07.2020 р. у газеті «Голос України».

Крім того до Володарського районного суду Київської області 04.01.2021 р. надійшов лист Верховного Суду від 31.12.2020 р. вих № 3566/0/2-20 у відповідь на численні звернення судів першої та апеляційної інстанції щодо редакції статті 130 КУпАП, яким судам надіслано для врахування в роботі отриману відповідь Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15.12.2020 р. з доданим витягом з КУпАП щодо редакції статті 130 (копію листа Верховного Суду долучено до матеріалів справи).

З огляду на це суд застосовує статтю 130 КУпАП у редакції, надісланій Верховним Судом для врахування в роботі.

Аналогічний підхід щодо редакції статті 130 КУпАП застосовується Київським апеляційним судом, рішення якого в даній категорії справ є остаточними (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 01.12.2020 р. у справі № 939/1409/20 тощо).

За станом на тепер (день розгляду справи) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021 р. № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021 р., внесено зміни, зокрема, до статті 130 КУпАП шляхом викладення цієї статті в новій редакції та посилено відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, зважаючи на дату вчинення правопорушення (09.03.2021 р.) та гарантії, визначені в частині першій статті 58 Конституції України і в статті 8 КУпАП, суд застосовує редакцію частини першої статті 130 КУпАП, що була чинна до 17.03.2021 р.

Окрім наданих ОСОБА_1 у суді пояснень його вина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується також наявними матеріалами справи, зокрема:

– обставинами, викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення (який є одним із джерел доказів у силу частини першої статті 251 КУпАП);

– актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду: проба позитивна 1,61%о, тест № 1839;

– алкотестом, проведеним за допомогою газоаналізатора «Аlkotest 6810» («Драгер») 11.03.2021 р. о 12:41 год., що засвідчує наявність алкоголю у ОСОБА_1 з результатом 1,61‰;

– розпискою ОСОБА_2 від 11.03.2021 р. про передачу йому згаданого автомобіля через відсторонення ОСОБА_1 , який керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння;

– копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 129996 за частиною першою статті 126 КУпАП через керування транспортним засобом без посвідчення водія;

– оптичним диском з відеозаписом фіксації правопорушення.

У зв`язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують його відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Передбачених статтею 34 КУпАП обставин, що пом`якшують йому відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено, оскільки він лише визнав свою вину та зазначені в протоколі обставини, проте його покази, на переконання суду, не вказують на його щире розкаяння.

Зважаючи на усе викладене, суд дійшов до висновку, що на правопорушника має бути накладено єдине можливе адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП, у виді штрафу у фіксованому розмірі, оскільки саме такий вид стягнення може забезпечити його виправлення.

Підстав для позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд не вбачає, оскільки за наявними матеріалами справи встановлено, що водійські права в нього не вилучалися через те, що таких прав він не має, що підтверджено відомостями зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та копією постанови про притягнення його до відповідальності за статтею 126 КУпАП.

За роз`ясненням пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Крім того, на підставі статті 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір на користь держави у встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.

Керуючись частиною першою статті 130 КУпАП та статтею 58 Конституції України, статтями 8, 33-35, 38, 40-1, 221, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Копію цієї постанови суду надіслати прокуророві та до Відділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області – до відома.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя Л. А. Макаренко

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.