Ухвала суду № 95876639, 30.03.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №342/414/17

Провадження № 1-і/345/1/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

у складі: головуючого – судді Миговича О.М.

секретаря – Шмігель І.О.

з участю прокурора –Сорочихіна О.В.

захисника – Бульби В.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження № 12017090150000052 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 308, ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як раніше встановлені ризики залишилися незмінними.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просить задоволити.

Захисник обвинуваченого Бульба В.М. просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено того, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Крім того, кримінальне провадження тривалий час розглядається в суді, свідки неодноразово допитувались в судових засіданнях, а речові докази зберігаються у відповідних камерах зберігання, тому обвинувачений не зможе незаконно впливати на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши подане клопотання, приходить до наступного висновку.

Городенківським районним судом 11.03.2017 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який в подальшому неодноразово продовжувався Коломийським міськрайонним судом, Апеляційним судом Івано-Франківської області, Рожнятівським районним судом, Тернопільським апеляційним судом та Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області. Востаннє ухвалою Калуського міськрайонного суду від 02.02.2021 строк продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 02.02.2021 по 02.04.2021 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом було установлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 .

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме його вік, стан здоров`я й те, що він схильний до асоціальної поведінки, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, не має постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, що свідчить про ймовірну стійку протиправну поведінку.

Враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, оскільки обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочинів у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків з метою уникнення від кримінальної відповідальності; продовжити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а обвинуваченим та захисником не наведено достатніх підстав та не надано доказів для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисних тяжких і особливо тяжкого злочинів, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою, суд вважає, що продовження тримання під вартою в цьому випадку виправдано, оскільки в наявності конкретний суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму Рішенні від 10 лютого 2011 року "Харченко проти України", п.79.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.

Керуючись ст.ст.177, 331, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 30.03.2021 по 28.05.2021 включно.

Протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений або заставодавці мають право внести заставу в розмірі, порядку та на умовах, визначених ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.12.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий: