Ухвала суду № 95876629, 30.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4048/21

Провадження № 1-кс/344/1619/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., за участю секретаря судового засідання Горайської Ю.В., прокурора Торованина С.В., слідчої Матківської В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кучер Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Матківської Віталії Анатоліївни погоджене прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного 07.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010002030 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відносно :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше судимого, -

ВСТАНОВИЛА :

Слідча звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокуром, в якому просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив новий умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, близько 20 год 00 хв 05.09.2020 року, ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки майна, яке знаходиться у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження полотна вхідних дверей вказаної вище квартири, незаконно проник в середину.

Перебуваючи у зазначеній квартирі ОСОБА_1 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких, таємно викрав: телевізор марки «LG» модель «43UJ620V», чорного кольору з екраном 43 дюйма, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-660ТВ/20 становить 8033,00 грн.; телевізор марки «Philips» модель «32PFS5823», сырого кольору з екраном 32 дюйма, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-660ТВ/20 становить 4867,00 грн.; праску марки «Singer» модель «SNG 5.22», біло-фіолетового кольору вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-660ТВ/20 становить 282, 00 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 місце вчинення злочину покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 13 182,00 гривень.

21.12.2020 ОСОБА_1 в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий зазначає також, що у вчиненні зазначеного тяжкого кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Для такої особи встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, останній по місцю проживання у м. Івано-Франківську відсутній та на даний час його місцезнаходження невідоме; п. 3 - незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; п. 5 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки громадянин ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, офіційно ніде не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, в Городенківському районному суді Івано-Франківської області перебувають на розгляді обвинувальні акти щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України від 30.11.2016 та 02.02.2018 року та в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває на розгляді обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України від 31.07.2020 року.

Разом з тим, слідчий просить зважити на вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, таким чином обрання інших запобіжних заходів вважає неможливим. Зокрема, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останньому 29.07.2020 року було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та незважаючи на це вчинив новий майновий злочин.

Разом з тим, слідчий вказав, якщо слідчий суддя, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійде до переконання про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, на підставі п. 5 ст. 182 КПК, беручи до уваги репутацію підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину та суму завданих матеріальних збитків, то необхідний йому розмір запропоновано у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задоволити. Зауважив, що підозрюваний своєю поведінкою не доводить, що інший більш запобіжний захід можливо до нього застосувати.

Слідчий підтримала клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи такий передчасним. Просить обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки такий дасть можливість її підзахисному відшкодувати завдану шкоду. Також, вважає, що важливою обставиною є те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється.

Підозрюваний просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дати йому шанс на виправлення, щиро розкаявся. Вказав, що йому потрібно допомагати бабусі і відшкодувати завдану шкоду, тому просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, щоб він зміг працювати. Разом з тим, від слідства він не переховувався, проживав фактично з бабусею.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та вручено підозру його бабусі, а саме: ОСОБА_4 о 17 год. 10 хв. 21.12.2020.

22 січня 2021 року постановою слідчого зупинено досудове розслідування та підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук.

21.01.2021 наданий дозвіл ухвалою слідчого судді від 21.01.2021 на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який закінчується 21.03.2021.

18.03.2021 досудове розслідування відновлено, строк досудового розслідування згідно даних ЄРДР визначено до 03.05.2021.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 березня 2021 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30 березня 2021 року ОСОБА_1 затримано, постановою відновлено строк досудового розслідування строк досудового розслідування згідно даних ЄРДР визначено до 14.05.2021, вручено йому клопотання про застосування запобіжного заходу та інші матеріали 10 год. 50 хв.,

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів, які містяться в: протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі огляду місця події, протоколах допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколах огляду відеозаписів, протоколах допиту свідків, висновках експертів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 , до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може продовжити злочину діяльність, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він переховувався від слідства та суду до моменту його затримання, перебуваючи у розшуку; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий, притягувався до кримінальної відповідальності за корисливе кримінальне правопорушення (26.09.2018 засуджений Коломийським міськрайонним судом за ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, тобто строки погашення судимості, передбачені ч. 7 ст. 89 КК України, не минули).

Крім того, суд враховує, що відносно ОСОБА_1 в Городенківському районному суді Івано-Франківської області перебувають на розгляді обвинувальні акти за ч. 2 ст. 185 КК України (скеровані 30.11.2016 та з 02.02.2018), також обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК України перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області, який скеровано 31.07.2020. Таке в свою чергу свідчить про фактори ризику відносно реальності забезпечення зразкової адаптивної поведінки підозрюваного у межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування.

Так, одного лише твердження, прохання підозрюваного обрати йому домашній арешт у нічний час, не достатньо для переконання, що він буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим як встановлено, до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12020090010001727, від 10.07.2020, за ухвалою слідчого суді від 29.07.2020 строком до 24.09.2020. Кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні, мало місце 05.09.2020, тобто під час дії цілодобового домашнього арешту.

Покликання підозрюваного на те, що нічний домашній арешт дасть йому змогу доглядати за бабусею, яка потребує сторонньої допомоги, і те, що він не переховувався від слідства і суду, а фактично весь час проживав з бабусею ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , не спроможні на існування. Так, згідно з протоколу допиту свідка від 21.12.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , така протягом тривалого часу за вказаною адресою проживає сама. Свого онука ОСОБА_5 вона не бачила за вказаною адресою близько двох місяців. Жодних зв`язків з ним не підтримує.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу. Слідчий суддя вважає, що нічний домашній арешт, про який просить підозрюваний, так й цілодобовий арешт, з огляду на наведені вище ризики є недостатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного дані, його молодий вік, те, що до лікаря нарколога та психіатра не звертався, на диспансерному обліку не знаходиться, те, що відсутні дані про стійкі соціальні зв`язки, має дохід, працює неофіційно на будівельних роботах ( зі слів підозрюваного); раніше судимий, як наслідок таке свідчить про стійку асоціальну спрямованість його особистості та схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (п.34 рішення у справі «Сельчук проти Туреччини» від 10 січня 2006 року, заява № 21768/02; п.9 рішення від 10 листопада 1969 року у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

Враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 46 днів, з урахуванням строку досудового розслідування, який визначено як 14.05.2021, з визначенням застави – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 46 днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 30 березня 2021 року.

Строк дії ухвали до 14 травня 2021 року включно ( в межах строку досудового розслідування).

Визначити заставу у вигляді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265). У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 14 травня 2021 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з місця постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, перебування;

2) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Торованина С.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30.03.2021.

Слідчий суддя Кіндратишин Л.Р.