Ухвала суду № 95875910, 25.03.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1370/21

№ 1-кс/183/339/21

25 березня 2021 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря судового засідання Петренко О.А., розглянувши клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Чайковського С.П., по кримінальному провадженню № 12021041350000046 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, розлученого, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 15.08.2019 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки;

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Донець Г.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Коваль О.В.,

та слідчого Ткаченка С.М.,

встановив :

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, а саме в тому, що у ОСОБА_1 у невстановлену в ході досудового розслідування дату, час та місце виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу. З цією метою ОСОБА_1 05 березня 2021 року під виглядом покупця двох мобільних телефонів «Iphone 12 Promax» зателефонував з номеру НОМЕР_1 раніше незнайомому ОСОБА_2 на номер НОМЕР_2 , який в соціальній мережі «instagram» виклав оголошення про продаж вищевказаних мобільних телефонів, що належать ОСОБА_3 , та домовився про зустріч, начебто, для огляду мобільних телефонів та їх купівлі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 05 березня 2021 року приблизно о 18.50 годині ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, начебто, з метою купівлі двох мобільних телефонів «Iphone 12 Promax», зустрівся із ОСОБА_3 біля першого під`їзду будинку № 46 по вул. Гетьманській м. Новомосковська Дніпропетровської області, де сів у свій автомобіль «MitsubishiLancer Х», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на переднє пасажирське сидіння та під вигаданим приводом, нібито, для здійснення візуального огляду мобільних телефонів, попросив у ОСОБА_3 два мобільні телефони «Iphone 12 Promax».

ОСОБА_3 , повністю довіряючи ОСОБА_1 , добровільно передав йому для огляду та подальшої реалізації два мобільних телефони марки «Iphone 12 Promax». ОСОБА_1 05 березня 2021 року приблизно о 18.52 годині, скориставшись обставинами, діючи умисно, маючи злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, дістав із правої кишені куртки газовий балон «Терен 4м» та розпилив сльозогінний газ в очі ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_1 , відкрито утримуючи викрадене майно, з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому мобільними телефонами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 88000 гривень.

Слідчий зазначив, що є достатньо підстав вважати підозру у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим підозрюваному ОСОБА_1 неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, просить застосувати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Однак слідчий не надав суду беззаперечних доказів наявності ризиків передбачених п. 1, п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, з чого, суд робить висновок про їх відсутність.

Прокурор Донець Г.О. підтримала заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки, на її думку, наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає неможливим застосувати підозрюваному ОСОБА_1 інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що не визнає вину, вказаного кримінального правопорушення не вчиняв, висказався проти застосування запобіжного заходу тримання під вартою, просить застосувати домашній арешт, так як сам з`являється добровільно.

Захисник Коваль О.В., вказала, що заперечує в заявленому клопотанні, застосувати більш м`який запобіжний захід. ОСОБА_1 затримали працівники поліції, оглянули його автомобіль. Там же вручили повідомлення про підозру, на час пред`явлення підозри його навіть не допитували. Обставини викладені у підозрі не відповідають дійсності. Він має міцні соціальні зв`язки, дитину, не переховується. Самостійно з`являється до слідчого на його виклики, не впливає на потерпілого та свідків. Сьогодні також з`явився самостійно у судове засідання, що свідчить про те, що він не має намірів переховуватися від органів слідства. Він хоч і відбуває покарання, але умови відбування не порушує, тому можливо застосувати особисте зобов`язання, або нічний домашній арешт.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 181 КПК України, вважає його не обґрунтованим в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою, але достатньо обґрунтованим для застосування запобіжного заходу домашнього арешту.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що серед вказаних у клопотанні слідчого ризиків є доведеним тільки один, який і дає підстави для застосування запобіжного заходу домашнього арешту, але не є достатнім для застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

22 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухавши доводи учасників досудового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, слідчий суддя вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, тому суд встановив, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором не доведено необхідність застосування запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_1 , тому суд, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішив, на основі принципу змагальності відмовити слідчому в застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою, але при цьому суд вважає обґрунтованими наявність підстав для застосування ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння кримінальних правопорушень, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, однак ОСОБА_1 офіційно не працює та підозрюється у вчиненні в період відбування покарання за вироком суду, умисного, з корисливим мотивом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Такі обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та маючи можливість вільного пересування, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Вказані обставини свідчать про те, що суду необхідно вжити заходів щодо запобігання спробам підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення. Але наявність вказаного ризику не є достатнім на необхідним для застосування ОСОБА_1 , найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, при цьому суд враховує показання ОСОБА_1 , щодо належного ним виконання своїх процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя не встановив наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні, а у судовому засіданні підтримав і прокурор, оскільки він нічим об`єктивно не доведений, а тому на думку слідчого судді це є припущенням слідчого та прокурора, без належного підтвердження доказами наявності такого ризику, тому зазначені ризики для обґрунтування при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя врахувати не може.

Слідчий суддя встановив, що підстави на які посилається слідчий та прокурор, при підтриманні клопотання про обранні запобіжного заходу тримання під вартою, є недостатніми. Крім того, слідчий не навів, а прокурор не обґрунтував будь яких доказів неможливості обрання будь якого іншого, менш тяжкого запобіжного заходу. На думку суду сам факт вчинення кримінального правопорушення, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, як покарання за правопорушення, у якому винуватість ОСОБА_1 судом не встановлена.

Таким чином слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки обґрунтування наявних ризиків для цього виду запобіжного заходу суд вважає недостатнім.

При цьому слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 необхідно задовольнити, застосувавши більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Враховуючи досліджений ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його обґрунтованим та достатнім для застосування до клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком два місяці, що буде необхідним та достатнім для належного виконання підозрюваним клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

в задоволені клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Чайковського С.П., про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою - відмовити.

Застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, заборонивши строком до 23 травня 2021 р. залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 .

На час дії запобіжного заходу зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та повідомляти слідчого прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу направити на виконання начальнику Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.

Слідчий суддя Лила В.М.