
Справа № 203/912/21
Провадження № 2/0203/682/2021
УХВАЛА
30 березня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Встановив:
10 березня 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 03.07.2009 року у розмірі 32187,44грн. станом на 23.02.2021 року та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 року, цивільну справу № 203/912/21, провадження № 2/0203/682/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.
12 березня 2021 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який 18 лютого 2021 року надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте 06.03.2019 року знята з реєстрації у зв`язку зі смертю.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до статті 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до статті 46 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), усі фізичні та юридичні особи здатні мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність).
Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Між тим, Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
За таких обставин суд доходить висновку, що оскільки відповідач померла до відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим її процесуальна правоздатність припинилась.
Тому, у суду відсутні правові підстави для відкриття провадження у справі.
Аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 127/328/17 (провадження № 61-26435св18), у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), що враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулись із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, оскільки відповідач померла до відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі у відповідності до п.6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Крім того, судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 2270,00 грн (платіжне доручення № IHB91B3IY5 від 01 березня 2021 року).
Згідно з ст. 1, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд зазначає, що порядок повернення судового збору регламентований, зокрема ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.
Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
Тож для повернення надміру сплаченого судового збору заявник має подати до органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету наступні документи: заяву про повернення коштів з бюджету; оригінал або копію документа на переказ, або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду); оригінал або належним чином засвідчену копію ухвали суду.
Суд, враховуючи викладене вище, вважає за необхідне повернути на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» з Державного бюджету України сплачену ним суму судового збору у розмірі 2270,00 грн та додатково зазначає, що документ на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до Державного бюджету України міститься в матеріалах цивільної справи № 203/912/21, а саме: платіжне доручення № IHB91B3IY5 від 01 березня 2021 року на суму 2270,00 грн. При цьому суд зазначає, що одержувачем коштів, відповідно до вказаної квитанції, є Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37988155 (ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101), тому воно і виступає органом, який має здійснити повернення сплаченого позивачу судового збору.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне повернути позивачу Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» сплачений ним судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 186, 260, 353 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Челюскіна, будинок 1, код за ЄДРПОУ 37988155) повернути Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) сплачений ним судовий збір у розмірі 2270,00грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) (платіжне доручення № IHB91B3IY5 від 01 березня 2021 року, міститься в матеріалах цивільної справи № 203/912/21).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з її моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ф.М. Ханієва
Судове рішення № 95875789, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 30.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/912/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: