
Справа № 199/502/21
(2/199/1641/21)
РІШЕННЯ
іменем України
17.03.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання - Перетятько А.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», де треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом та заявленою в ньому вимогою визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни від 16.06.2020 року зареєстрований в реєстрі за №1450 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платинум Фінанс» заборгованості в розмірі 44948,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.01.2021 на адресу позивача надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Біловола В.О. про відкриття виконавчого провадження №64134974 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., та стягнення заборгованості у розмірі 44 948, 96 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс».
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до АСВП, позивачу стало відомо, що 16 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. було вчинено виконавчий напис №1450. В якості підстави для стягнення коштів у виконавчому написі вказаний Кредитний договір №490124716 від 05.06.2008, укладений позивачем з ПАТ «Альфа-Банк». При цьому, у виконавчому написі нотаріуса зазначено, що 30.09.2009 року згідно договору факторингу, право вимоги було відступлено ТОВ «Кредитні Ініціативи». Згідно договору факторингу №2012-2-1/1 від 18 грудня 2012 року, укладеному між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Купер Прайс», право вимоги було відступлено ТОВ «Купер Прайс».
Згідно договору факторингу №0104/2020 від 01.04.2020, укладеного між ТОВ «Купер Прайс» та ТОВ «Платинум Фінанс», право вимоги було відступлено ТОВ «Платинум Фінанс». Проте, будь-які непогашені грошові зобов`язання за вказаним Кредитним договором перед Банком або ТОВ «Платинум Фінанс», у позивача відсутні.
При цьому, оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5.
Як зазначається позивачем при зверненні д суду, кредитні кошти, які були отримані за кредитним договором, позивачем були в повному обсязі повернуті банку у 2008 році, тобто на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом заборгованість за вказаним кредитним договором позивачем була погашена. Ні банк, ні відповідач за цей час не пред`являли жодної вимоги щодо наявності простроченої заборгованості. У тексті виконавчого напису не вказано жодного документа на підтвердження суми заборгованості та її складових.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису-це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначає, що Розділ 1 Переліку (в редакції постанови КМУ №662 від 26.11.2014, якою були внесені зміни до Переліку) передбачав стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами. Розділом 2 було передбачено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин (не посвідчених нотаріально).
Згідно вказаних змін (в редакції постанови КМУ №662 від 26.11.2014). для одержання виконавчого напису кредитор мав був надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу, редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Проте, кредитний договір, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, не є нотаріально посвідченим договором.
На переконання позивача, порушення нотаріусом вказаних вимог є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в окремо поданій заяві просив розглядати справу за його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи не скористалися правом брати участь у судових засіданнях; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. в окремо поданій заяві просила розглядати справу у її відсутність.
Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76 - 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, встановлено, що 16.06.2020 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1450, яким пропонується стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Платинум Фінанс», ідентифікаційний код 41489737, заборгованість за кредитним договором №490124716 від 05 червня 2008 року за період з 08.07.2008 по 15.04.2020 у розмірі 44948,96 грн. (а.с. 8).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №64134974 від 14.01.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1450 від 16.06.2020 (а.с.9).
Процесуальні дії у справі наступні:
- ухвалою суду від 26.01.2021 р. за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., вчиненого 16 червня 2020 року за реєстровим №1450, з виконання якого відкрито виконавче провадження №64134974 від 14.01.2021 р.
Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту права власності позивача.
Дослідив докази, надані у порядку ст.ст. 76 - 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса".
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ч. 1 ст. 87 вказаного закону).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 вказаного закону).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений Постановою КМУ від 29.09.1999 р. №1172, згідно з якою (п. 2) стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, відбувається за умови допущення боржником прострочення платежів за зобов`язаннями, що випливають з кредитних договорів, та для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою КМУ від 26.11.2014 р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» внесені до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1241, № 45, ст. 2243; 2000 р., № 17, ст. 710), зміни, згідно з якими доповнений перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. (справа № 826/20084/14) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Альфа-Банк» про визнання нечиними та скасування п. 1 та п. 2 Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року, визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Дана постанова набрала законної сили 22.02.2017 р.
Таким чином, є слушними доводи позивача щодо того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 р. Редакція від 29.11.2001 р. передбачає, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право
звернення стягнення на заставлене майно, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16 та 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87 та 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Таким чином, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1 та 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному вище Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
З огляду на наведене, та виходячи із встановлених судом фактів, оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням процедури його вчинення: у відсутності оригіналу нотаріально посвідченої угоди, відтак, вочевидь порушення прав позивача з боку відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, суд не бере до уваги будь-які інші доводи, оскільки вони спростовуються вищевикладеними висновками суду, тому вочевидь порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат зазначається у резолютивній частині рішення (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Щодо розподілу судових витрат, то оскільки позов задоволений повністю, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору (за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову) у розмірі, який визначений Законом України «Про судовий збір», підлягають стягненню в повному обсязі з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 13, ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 33 та 34, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», де треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Біловол Віталій Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни від 16.06.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №1450 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платинум Фінанс» заборгованості в розмірі 44948,96 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» (ЄДРПОУ 41489737, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, оф. 525) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 362 (одна тисяча три шістдесят дві) грн. 00 коп.
Дата складення повного судового рішення 29.03.2021 р.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї
Судове рішення № 95875430, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 17.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/502/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: