Рішення № 95872520, 15.03.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/346/21

Провадження № 2/293/511/2021

30 березня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі

головуючого- судді Лось Л.В.

за участі секретарая судового засідання Ничипорук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, за змістом якого просить:

- визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою від 05.02.2021 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 22.02.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 15.03.2021.

Ухвалою від 15.03.2021 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею за заповітом, однак нею було пропущено строк для прийняття спадщини, оскільки вона вчасно не подала заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори з підстав того, що не знала про існування заповітів, які були складені за життя її мамою.Про існування заповітів позивачу стало відомо у червні 2020 року.

Звернувшись до приватного нотаріуса, позивачу повідомлено про пропуск строку для прийняття спадщини та листом № 411/01-16 від 24.07.2020 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Звертає увагу, що Пекарщинською сільською радою Черняхівського району Житомирської області, як суб"єктом яким посвідчені заповіти про здійснене ОСОБА_3 розпорядження на випадок своєї смерті, не повідомлено спадкоємців за заповітом, внаслідок чого позивачу не було відомо про набуття статусу спадкоємця після смерті спадкодавця та виникнення права на спадкування.

Сторони у судове засідання не з`явились.

10.03.2021 позивач подала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі,вказала, що позов підтримує та просить задовольнити (а.с. 57).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. У поданих до суду заявах відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача та вказав, що щодо рішення суду покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 30.03.2021 відповідно до ст.268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Із матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 21).

Родинний зв`язок між позивачем та померлою підтверджується свідоцтвом про народження від 18 листопада 1961 року року серії НОМЕР_2 , у якому у графі "мати" записана ОСОБА_3 та свідоцтвом про одруження від 17.10.1998 серії НОМЕР_3 , з якого підтверджується, що позивач мала дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 " (а.с.20) .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на:

- земельні ділянки загальною площею 0,2500га, за кадастровим номером 1825686800:09:001:0006 та площею 0,3636га за кадастровим номером 1825686800:09:001:0007, що розташовані на території Пекарщинської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №220866 від 11.02.2010 року та серія ЯИ №220867 від 11.02.2010 року, виданих на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 11-12).

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій та підтверджується свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_4 від 14.11.2007 року (а.с.9).

За життя померла ОСОБА_3 залишила два заповіти:

- від 08 грудня 2008 року, за яким ОСОБА_3 на випадок смерті зробила розпорядження: житловий будинок та погосподарські споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 (а.с 14);

- від 16 грудня 2013 року,за яким ОСОБА_3 на випадок смерті зробила розпорядження , за яким земельні ділянки (пай), що належать ОСОБА_3 згідно державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №220866 та серії ЯИ №220867 заповіла в рівних частках своїм дітям: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно довідки Пекарщинської сільської ради Черняхівського району Житомирської області № 273 від 15.07.2020 на день своєї смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 16).

На звернення позивачки із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н.В. листом від 24.07.2020 за № 411/01-16 ОСОБА_2 (позивач) повідомлено про пропуск строку, встановленогост. 1270 ЦК України для прийняття спадщини та відповідно про відмову у вчинені нотаріальної дії (а.с.15).

У відповідності до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності) судом установлено, що відомості на спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі відсутні (а.с. 6-8).

Позивач, вказуючи на те, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки їй було не відомо про існування заповіту, звернулась до суду з даним позовом, в якому просить захистити порушене право шляхом визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за відсутності інших спадкоємців пред`являється до територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд встановив, що позивач - ОСОБА_2 є спадкоємицею померлої ОСОБА_3 за заповітами.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки остання після смерті своєї матері, будучи її спадкоємицею за заповітом, пропустила строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказувала, що не знала про існування вищевказанних заповітів, тому не зверталась до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

В абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму ВС України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Разом з тим, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційност", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Вказана правова позиція викладена у постанові ВС/КСЦ у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного,суд вважає причини пропуску строку прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті матері - ОСОБА_3 поважними, зважаючи на те, що позивач не знала про існування заповіту в її користь, а також суд приймає до уваги, що у пресі оголошень про виклик спадкоємців до нотаріуса чи в будь-яку сільську раду з приводу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 не розміщувалось. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Суд ураховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 10,12,13, 259, 263-265,315,319,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці с.Мокренщина Черняхівського району Житомирської області додатковий строк тривалістю у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Мокренщина, Черняхівського району Житомирської області.

3.Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Пекарщинська сільська рада Черняхівського району Житомирської області (вул. Петровського,3, с.Пекарщина, Черняхівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344297)

Суддя Л.В. Лось