Вирок № 95871698, 30.03.2021, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2269/20

1-кп/171/73/21

В И Р О К

іменем України

30 березня 2021 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Т.А.

за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В.,

прокурора Шпоньки М.В.,

потерпілого ОСОБА_1 та його представника адвоката Андрієнко С.В.,

захисника Яковченко В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040410000658, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта загальна середня, що перебуває у шлюбі, не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 06.10.2020, приблизно о 21:50 годині, знаходився в приміщенні гаражу, розташованого напроти багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де відпочивав разом із своїм батьком ОСОБА_3 та знайомими батька - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В цей час до гаражу підійшли раніше не знайомі йому ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після чого між вказаними особами з однієї сторони та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з іншої сторони на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_7 та ОСОБА_3 почали наносити один одному удари руками, внаслідок чого останні впали на землю, де продовжили нанесення ударів один одному.

З метою припинення нанесення ударів ОСОБА_3 та захисту ОСОБА_3 від посягань у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень особам, які наносили удари ОСОБА_3 .

Після цього ОСОБА_2 в цей же день, приблизно о 22 годині, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв зі столу в приміщенні гаражу кухонний ніж, з яким повернувся на вулицю, де, тримаючи його у лівій руці, наніс один удар в область спини ОСОБА_1 , який стояв найближче до ОСОБА_2 , а потім наніс стопою лівої ноги один удар в область лівого ока ОСОБА_1 , після чого бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 була припинена.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного торако-абдомінального поранення на лівій задньо-бічній поверхні грудної клітки по задньопахвинній лінії, в проекції 9-ого міжребер`я, на відстані 119,0 см вище від підошвової поверхні стопи з ушкодженням міжреберної артерії, пересіченням 10, 11-ого ребер, діафрагми, селезінки, пересіченням поперечного відростку 1 - ого поперекового хребця з напрямком ранового каналу зверху-вниз, зліва-направо, яке за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості за ознакою як таке, що небезпечне для життя, а також тілесне ушкодження у вигляді синця на верхній повіці ліворуч, яке за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості за ознакою як таке, що має незначні скороминучі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні вищевказаного злочину визнав повністю та пояснив, що 06.10.2020 року близько 19 год. йому зателефонував батько ОСОБА_9 та запросив до гаражу, що розташований біля будинку АДРЕСА_2 , щоб святкувати день народження. Він погодився та близько 20 год. прийшов до вказаного гаражу, де знаходилися його батько, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які святкували день народження батька. Коли вони знаходилися в гаражі, то почули стук каміння по дверям гаражу. Батько вийшов з гаражу, де невідомі особи у кількості 4 осіб почали його бити. Він вийшов з гаражу і до нього підійшов один із чотирьох осіб. Це був потерпілий ОСОБА_12 , у якого в руках був ніж. Він почав тікати, а ОСОБА_12 погнався за ним. Він оббіг коло навколо гаражів та повернувся до гаражу, де святкували день народження батька. Батько в цей час лежав на землі, а на ньому сиділо дві особи, які били батька, потерпілий стояв рядом. Він взяв у гаражі ніж та наніс один удар потерпілому ОСОБА_12 ножем в лівий бік, а також удар в обличчя, оскільки злякався за батька та вирішив його захистити. Якби батькові не загрожувала небезпека, то він би не наніс потерпілому тілесні ушкодження. Він не бачив, чи наносив батькові ОСОБА_12 удари, але удар він наніс тому, хто стояв ближче. Потім батько піднявся із землі та вибив у нього з руки ніж, а він втік з місця події. На даний час ним відшкодовано потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 60000 грн. У вчиненому щиро кається, просить не призначати суворе покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що в жовтні 2020 року він знаходився в м. Зеленодольськ, де був у відрядженні на Криворізькій ТЕС. 06.10.2020 року після роботи в їдальні станції він разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 випили 0,5 л віскі, так як святкували день народження ОСОБА_13 , після чого вони розійшлися. Приблизно о 21 год. – початку 22 год. зателефонував ОСОБА_14 , який проживав окремо від всіх, та попросив прийти до нього, бо хтось ліз до нього у вікно. Він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 пішли до ОСОБА_14 , але ОСОБА_14 сказав, що тієї особи, що лізла у вікно, вже не має. Вони вчотирьох вирішили пройтися біля будинку та пошукати невідому особу, яка лізла в квартиру до ОСОБА_14 . Рядом біля будинку знаходилися гаражі, в одному з яких відпочивала компанія. В даній компанії був обвинувачений ОСОБА_2 . Вони запитали у відпочиваючих, чи бачили вони щось, на що ті відповіли, що нічого не бачили. Потім вони пішли до будинку, в якому проживав ОСОБА_14 , та стояли. Приблизно через 10 хв. до них підійшла компанія з гаражу і звернулася нецензурною лайкою, після чого між ними почалася сварка та штовханина. З їхньої сторони було четверо чоловіків, з іншої сторони було 2 чоловіки та дві жінки. Він бачив, як батько обвинуваченого бився з Мулікою, а потім вони боролися між собою на землі. Потім він відігнав ОСОБА_2 від свого товариша та побіг його наздоганяти, пробіг приблизно 50-60 м, але не догнав, тому повернувся до будинку, де вже закінчувалася сварка, і в цей час він почув удар ножем ззаду в спину. Він став на коліно, повернувся і побачив обвинуваченого, який наніс йому ще один удар в обличчя ногою, при цьому в руках обвинуваченого був ніж. Також потерпілий пояснив, що обвинувачений відшкодував завдану йому матеріальну шкоду в повному обсязі в розмірі 60000 грн.

Згідно показань свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього був день народження, в зв`язку з чим після роботи він зі своїми товаришами – ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 випили пляшку віскі, після чого пішли додому. Приблизно о 21 год. їм зателефонував бригадир ОСОБА_14 , який проживав окремо, та повідомив, що до нього лізуть у вікно і погрожують. Вони втрьох – він, ОСОБА_12 та ОСОБА_17 пішли до ОСОБА_14 , але останній повідомив, що вже нікого не має. Потім вони пішли до гаражу, що розташований напроти квартири, де жив ОСОБА_14 , оскільки гараж був відкритий. В гаражі знаходилися обвинувачений ОСОБА_2 , його батько ОСОБА_18 , а також було дві жіночки. Між ними сталася невелика перепалка, потім вияснилося, що у батька обвинуваченого день народження, і вони розійшлися. Хвилин через 10 вказані особи вийшли з гаражу і повідомили, що хтось кинув камінь по гаражу, після чого між ними знову виникла словесна перепалка. Він сварився з батьком ОСОБА_2 , це тривало приблизно 10-15 хвилин, після чого він почув слова ОСОБА_19 «Мене підрізали». Він повернувся і на відстані близько 20 м позаду побачив ОСОБА_19 , який тримався за лівий бік і стояв на коліні, та побачив обвинуваченого, який стояв недалеко і тримав у руці ніж. До обвинуваченого підійшов батько і щось сказав, після чого той зник, а вони викликали «швидку допомогу». Також свідок пояснив, що конфлікт був між ним та батьком обвинуваченого – Ходаковським ОСОБА_18 , тілесних ушкоджень ні в кого не було, між ними була лише словесна перепалка.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 в жовтні 2020 року знаходився у відрядженні в м. Зеленодольськ. 06.10.2020 року у ОСОБА_13 був день народження і вони випили одну пляшку віскі, після чого, приблизно о 21 год., він прийшов додому та збирався відпочивати, але почув шум на кухні. Коли він прийшов на кухню, то побачив, що хтось ОСОБА_20 у вікно, виражається нецензурною лайкою та сказав « ОСОБА_21 ». Він зателефонував своїм хлопцям – ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , щоб вони підійшли до нього, після чого він вийшов у двір. Біля вікна вже нікого не було. Навпроти будинку був відкритий гараж, де бурно пиячили. Коли підійшли хлопці, то він повідомив, що інцидент вичерпано і слід розходитися, але хлопці вирішили запитати в гаражі, можливо люди щось бачили. Коли вони підійшли до гаражу, то він побачив хлопця, який ліз до нього у вікно, але промовчав, щоб не було сварки. У гаражі їх зустріли агресивно, сказали, що тут не наливають, після чого вони пішли до під`їзду. Потім двері гаражу відкрилися і з гаражу вийшло два чоловіки та дві жінки. Між ними почалася сварка та штовханина, а потім молодий хлопець, який є обвинуваченим, вискочив з тіні та вдарив ножем ОСОБА_12 лівою рукою в лівий бік, а потім вдарив ногою по обличчю ОСОБА_12 . Він підбіг до них та став між обвинуваченим та потерпілим, а обвинувачений кидався декілька разів на нього з ножем. Потім хтось крикнув старшому Ходаковському, щоб він забрав сина, після чого обвинувачений десь зник.

З показань допитаного у якості свідка ОСОБА_3 встановлено, що він являється батьком обвинуваченого. 06.10.2020 року о 17 год. він, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 святкували в гаражі Петрової по АДРЕСА_2 , його день народження. Пізніше в гараж підійшов його син ОСОБА_22 , щоб поздоровити з днем народження. Через деякий час, приблизно о 21 год., в гараж зайшла компанія та сказала, що хтось ОСОБА_20 в квартиру, чи не бачили вони, хто це. Вони повідомили, що їм нічого не відомо, після чого компанія пішла. Потім в гараж хтось кинув цеглу і вони вийшли з гаражу. Біля під`їзду будинку стояла компанія з 4 осіб, які заходили до гаражу. Вони вибігли з гаражу та запитали: «Навіщо?», після чого між ними та компанією, що заходила до гаражу, почалася сварка та потасовка. Його хтось повалив на землю і почалася боротьба. Потім хтось крикнув «Кров» і потасовка припинилася. Він не бачив, як син наносив удар, але побачив у нього в руках ніж, який забрав та викинув. Потім викликали «Швидку», а дівчата принесли воду та ганчірки і надавали допомогу потерпілому. Внаслідок його побиття у нього були пошкрябана шия, боліло ребро, але хто наносив йому удари, він не бачив. З побоями до лікарні не звертався, оскільки було заарештовано сина і він займався внесенням застави.

ОСОБА_4 , допитана в судовому засіданні, показала, що 06.10.2020 року ввечері вона була у ОСОБА_23 на дні народження, де також були ОСОБА_24 та пізніше підійшов син ОСОБА_23 – ОСОБА_22 . День народження вони відмічали в гаражі. Потім хтось постукав в гараж. ОСОБА_9 вийшов з гаражу перший, а потім вийшли вони. Двоє осіб завалили ОСОБА_18 , а вона з ОСОБА_11 відтягували їх. Почалася бійка. Один із чоловіків, що напав на ОСОБА_18 , був також іменинником. Потім вона почула слова: «У мене кров» і бійка припинилася. Виявилося, що потерпілому було нанесено ножове поранення. Хто наніс йому поранення, вона не бачила, це потерпілий сказав, що його вдарив ОСОБА_22 . Потім вона принесла воду, щоб промити рану потерпілому, а хтось викликав «швидку» та поліцію. Всі учасники конфлікту були в стані сп`яніння, окрім обвинуваченого, який спиртні напої не вживав. Після бійки у ОСОБА_23 була пошкрябана шия, він шкандибав на одну ногу.

Свідок ОСОБА_5 показала, що 06.10.2020 року ввечері вона, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 святкували день народження ОСОБА_18 у неї в гаражі, що розташований біля будинку АДРЕСА_2 . Пізніше в гараж прийшов ОСОБА_27 . Через деякий час, приблизно о 21 год., до гаражу прийшли невідомі особи, які говорили, що хтось ліз у вікна, а потім пішли з гаражу. Потім хтось кинув цеглу в гараж, після чого вони вискочили з гаражу і між ними та невідомими чоловіками у кількості 4-х чоловік почалася потасовка, в ході якої ОСОБА_18 штовхнули на землю і якийсь чоловік сидів на ньому. Вона почала їх розбороняти. Потерпілий ОСОБА_12 був дуже п`яний, буйствував, десь бігав. Потім почули «У мене кров» і все зразу закінчилося. Вони побачили у потерпілого невеликий поріз та вирішили, що він поранився, як падав.

В ході допиту свідка ОСОБА_8 встановлено, що в той день – 06.10.2020 року в кінці робочого дня він, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 випили пляшку віскі та пішли додому. У жовтні 2020 року вони працювали по найму та будували ангар. ОСОБА_14 жив окремо від них на відстані приблизно 5 хвилин ходу. Приблизно о 21 год. зателефонував ОСОБА_14 і попросив їх прийти до нього, бо хтось ОСОБА_20 у квартиру. Вони прийшли до ОСОБА_14 , але нікого вже не було. Тоді вони вирішили оглянути територію біля будинку. На відстані близько 15 м від будинку знаходився гараж, в якому було чотири особи, в тому числі був обвинувачений. Вони запитали у осіб, що були в гаражі, чи не бачили вони кого-небудь, на що їм грубо відповіли. Вони також їм грубо відповіли, після чого сталася словесна перепалка, а потім вони розійшлися. Вони вчотирьох стояли біля будинку та прощалися з ОСОБА_14 , коли відкрилася хвіртка в гаражі, всі четверо осіб вийшли з гаражу і знову між ними почалася перепалка. Потім ОСОБА_13 почав штовхатися з ОСОБА_3 , внаслідок чого вони впали. Вони їх розтягнули, але вони знову почали штовхатися і впали на землю, де викручували один одному руки. В ході штовханини всі сварилися. Всі ці дії відбувалися приблизно 20-30 хвилин, після чого він почув крик потерпілого: «Мене підрізали». Потерпілий стояв позаду нього, перед ним на землі лежали ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , а також одна із жінок, яка впала, і вони з ОСОБА_14 допомагали їй піднятися. Після крику потерпілого бійка миттєво припинилася. Він побачив біля потерпілого ОСОБА_2 , в руках у якого був ніж. Цей ніж відразу забрав батько ОСОБА_23 . Як обвинувачений наносив удар, він не бачив, але потерпілий вказував на нього. Потім ОСОБА_13 викликав «швидку» та поліцію, а жінки винесли воду та промивали потерпілому рану.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується також письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, витягом з ЄРДР № 12020040410000658 від 07.10.2020 року підтверджено, що в цей день внесено відомості до ЄРДР на підставі повідомлення лікарні від 06.10.2020 року про те, що 06.10.2020 року о 22 год. невстановлена особа, перебуваючи поблизу будинку № 2 по вул. Будівельна в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області із застосуванням ножа спричинила тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 .

Згідно протоколу огляду місця події від 06.10.2020 року та долучених фото таблиць огляд проводиться на відкритій ділянці місцевості з асфальтними покриттям, яка розташована напроти під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 . Вказана ділянка місцевості розташована між під`їздом вказаного будинку та гаражем з двостворчатими сірими воротами. На відстані 10 кроків від бордюру першого під`їзду праворуч та на відстані 8 кроків від приміщення гаражу на асфальті біля бетонної опори та металевої конструкції для прання килимів виявлені плями бурого кольору у чотирьох місцях. З місця, де зібрана найбільша кількість рідини бурого кольору, здійснено змив на марлевий тампон та упаковано в паперовий конверт. На металевій конструкції виявлено чоловічу спортивну кофту «Адідас», при огляді якої виявлено плями бурого кольору та з лівої сторони в районі ребер розрізана тканина, розміром близько 2,5 см. Спортивна кофта вилучена до сейф пакету НПУ.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2020 року свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 06.10.2020 року по вул. Будівельній в м. Зеленодольськ наніс удар ножем ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 06.10.2020 року по вул. Будівельній в м. Зеленодольськ наніс удар ножем ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2020 року.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2020 року свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 06.10.2020 року по вул. Будівельній в м. Зеленодольськ наніс удар ножем ОСОБА_1

ОСОБА_2 як особу, що нанесла ножем тілесні ушкодження 06.10.2020 року в м. Зеленодольськ, також впізнав потерпілий ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2020 року.

Висновком експерта № 135 від 30.11.2020 року підтверджено, що у ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане торако-абдомінальне поранення на лівій задньо-бічній поверхні грудної клітки по задньопахвинній лінії, в проекції 9-го міжребер`я, на відстані 119 см вище від підошвової поверхні стопи з ушкодженням міжреберної артерії, пересіченням 10,11-го ребер, діафрагми, селезінки, пересіченням поперечного відростку 1-ого поперекового хребця з напрямком ранового каналу зверху-вниз, зліва-направо (глибина ранового каналу в медичних документах не вказана), яке виникло від не менш одноразової ударної дії зі значною силою предмета, що мав колюче-ріжучі властивості, яким міг бути клинок ножа; за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості за ознакою як таке, що небезпечне для життя; синець на верхній повіці ліворуч, який міг виникнути від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), яким могла бути стиснута в кулак рука (руки), взута у взуття чи роззута нога (ноги) та інші тупі предмети, що мають аналогічні властивості; за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості за ознакою як таке, що має незначні скороминучі наслідки. Термін спричинення тілесних ушкоджень може відповідати даті – 06.10.2020 року, що підтверджується даними медичних документів на ім`я ОСОБА_1 .

Протоколами проведення слідчого експерименту від 19.11.2020 року зі свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_2 підтверджено механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта № 135/137- додатковий від 30.11.2020 року не виключена вірогідність заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень при механізмі та способі, які були продемонстровані свідком ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_2 в ході проведення слідчих експериментів.

Постановою ст. слідчого Десятки О.О. від 19.11.2020 року змив РБК на марлевий тампон, чоловіча кофта, належна ОСОБА_1 та відеозаписи слідчих дій визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, змив РБК та чоловіча кофта передано до камери зберігання речових доказів Апостолівського ВП, що підтверджується квитанцією.

Розпискою потерпілого ОСОБА_1 від 10.12.2020 року підтверджено факт отримання потерпілим від обвинуваченого ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 60000 грн.

Також судом досліджено наступні надані прокурором процесуальні документи:

-доручення начальника СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Жукової І. від 07.10.2020 року старшому слідчому Десятці О.О. проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ;

-повідомлення прокурору старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Десятки О.О. від 07.10.2020 року про початок досудового розслідування;

-постанову першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури від 07.10.2020 року ОСОБА_28 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020040410000658 у складі прокурорів Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Свиридюка О.О., Михайленко В.О., начальника відділу Шпоньки М.В. та повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 07.10.2020 року;

-постанову ст.слідчого Десятки О.О. від 19.11.2020 року про призначення судово-медичної експертизи стосовно потерпілого ОСОБА_1 та постанову від 20.11.2020 року про призначення додаткової судово-медичної експертизи стосовно потерпілого ОСОБА_1 ;

-постанову керівника Криворізької східної окружної прокуратури від 15.03.2021 року ОСОБА_29 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020040410000658 у складі прокурорів Криворізької східної окружної прокуратури Шпоньки М.В., Свиридюка О.О., Михайленко В.О.

Вищевказані докази суд покладає в основу обвинувачення, оскільки відповідно до положень статей 85 та 86 КПК України вказані докази є належними та допустимими.

Факт виникнення конфлікту між потерпілим ОСОБА_1 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 – з іншої сторони підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_30 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_2 .

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 підтверджено факт бійки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив факт виникнення конфлікту між ним, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та обвинуваченим, його батьком ОСОБА_3 , а також ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Показання вказаного свідка в даній частині є допустимим доказом, тому суд покладає в основу обвинувачення також і ці покази. Показання свідка ОСОБА_7 в тій частині, що між ним та ОСОБА_3 була лише сварка, суд відкидає та не бере до уваги, оскільки вказані показання спростовані в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_6 показав в судовому засіданні, що ОСОБА_22 декілька разів кидався на нього з ножем після того, як наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_1 . Показання вказаного свідка в даній частині суд відхиляє як безпідставні, оскільки вони не найшли свого підтвердження в судовому засіданні, крім того, ці показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили, що після нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому батько обвинуваченого забрав у нього ніж і обвинувачений зник з місця події.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому суд їм довіряє. Суд відхиляє лише показання обвинуваченого в тій частині, що потерпілий ОСОБА_1 ганявся за ним з ножем, оскільки вказані показання не найшли свого підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1 , тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за обставин, встановлених судом. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Вина - основна й обов`язкова ознака суб`єктивної сторони будь-якого злочину, мотив і мета - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину, зокрема, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Мотив - це те внутрішнє спонукання, яке штовхнуло особу на вчинення злочину. Мотив дозволяє виявити рушійну силу злочинної поведінки, дає можливість встановити ознаки вини. Сутність мотиву полягає у тому, що він завжди пов`язаний з певними спонуканнями, які викликали у особи рішучість вчинити злочин. Мотив - це не просто спонукання до дій, а спонукання усвідомлене, обумовлене бажанням досягнути певної мети.

Мотив злочину значною мірою характеризує не лише особу злочинця, але і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння.

Мета злочину - це бажання особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, досягти певних шкідливих наслідків. Вона є характерною ознакою умисних злочинів, що вчиняються з прямим умислом.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винний та бажав їх настання, можливо лише при ретельному аналізі складу вчиненого злочину та виявленні його елементів і всіх обставин справи.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що ОСОБА_22 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження умисно, мотивом заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, яким керувався ОСОБА_22 , був захист його батька ОСОБА_23 від осіб, які наносили ОСОБА_3 удари, мета вчинення вказаного злочину – припинення посягання на здоров`я ОСОБА_23 .

Суд враховує положення ст.ст.50,65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься тяжкого злочину, мотив та мету вчинення злочину, а також характеристику особи обвинуваченого, який вину визнав повністю, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває у шлюбі та має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у нарколога та/або психіатра не перебуває, суспільно-корисною працею не зайнятий, відшкодував потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 60000 грн., при цьому суд враховує, що потерпілим ні в ході досудового розслідування, ні під час судового розгляду цивільний позов заявлено не було, що свідчить про добровільність відшкодування завданої шкоди.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_22 характеризується посередньо, проте докази на підтвердження вказаної обставини суду не надав. Згідно дослідженої в судовому засіданні довідки № 187, виданої виконавчим комітетом Зеленодольської міської ради від 07.10.2020 року, на ОСОБА_2 скарг чи зауважень від жителів міста Зеленодольська не надходило, до адміністративної відповідальності останній адмінкомісією при виконкомі не притягувався, крім того, відомості про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної чи кримінальної відповідальності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, жодного доказу, який би характеризував обвинуваченого з негативної сторони, а в сукупності з іншими доказами – давав посередню характеристику обвинуваченому, стороною обвинувачення не надано, тому суд відхиляє вказані доводи прокурора як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Суд вважає неспроможними доводи прокурора щодо невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, з наступних підстав.

Так, обвинувачений ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає повністю, під час допиту надав детальні показання щодо обставин, мотиву, мети вчинення злочину, механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. Показання обвинуваченого узгоджуються з письмовими матеріалами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, а також показаннями потерпілого та свідків, що були допитані судом.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з метою захисту батька ОСОБА_23 та припинення посягань на здоров`я батька свідчать про мотив та мету заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а не про невизнання своєї вини, відтак, суд відхиляє вказані доводи прокурора як неспроможні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Так, судом встановлено, що 10.12.2020 року потерпілий отримав від обвинуваченого ОСОБА_2 кошти в розмірі 60000 грн. Вказана обставина підтверджується розпискою потерпілого, долученою до матеріалів справи (а.с.14). Вказана обставина відповідно до п.2 ч.1 ст.66 КК України є обставиною, що пом`якшує покарання.

Також суд визнає відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття, оскільки обвинувачений ОСОБА_22 визнав факт заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , надав показання, які відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам, висловив щирий жаль з приводу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та приніс йому вибачення. Крім того, прокурором Шпонькою М.В., який підтримував обвинувачення у даному кримінальному провадженні, 30.11.2020 року затверджено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 , в якому зазначено обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття, що свідчить про те, що щире каяття ОСОБА_2 мало місце і в ході досудового розслідування. На підставі викладено суд доходить висновку, що каяття обвинуваченого ОСОБА_2 було щирим, а не формальним, та враховує вказану обставину як таку, що пом`якшує покарання. Доводи прокурора та потерпілого і його представника щодо відсутності щирого каяття обвинуваченого суд відхиляє як безпідставні.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник адвокат Андрієнко С.В. просили суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд враховує думку вказаних учасників судового провадження, проте зауважує, що думка потерпілих не є обов`язковою для суду при вирішенні судом питання щодо виду та розміру покарання, яке має бути призначено обвинуваченому, оскільки суд призначає покарання відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 65 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини справи, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів є призначення покарання в межах санкцій ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк та доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Доводи прокурора в тій частині, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, не найшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому суд відхиляє вказані доводи як необґрунтовані.

Підстав для застосування приписів ст.69 КК України суд не встановив.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 12.10.2020 року на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, 15.10.2020 року обвинуваченого ОСОБА_2 звільнено з-під варти в зв`язку зі внесенням застави в розмірі, визначеному слідчим суддею. У відповідності до ч.5 ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення на досудовому слідстві з 12 по 15 жовтня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Кошти в розмірі 42360 грн., внесені заставодавцем ОСОБА_3 , підлягають поверненню заставодавцю в зв`язку з припиненням 15 грудня 2020 року дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення на досудовому слідстві з 12 по 15 жовтня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до положень ст.76 КК України наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_2 покласти на відділ пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.

Речові докази – змив речовини бурого кольору на марлевому тампоні, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, знищити; чоловічу кофту, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, повернути ОСОБА_1 ; ДВД - диски зберігати в матеріалах справи.

Заставу в розмірі 42360 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_3 , повернути ОСОБА_3 .

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Чумак Т.А.