Ухвала суду № 95871399, 30.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2404/21

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

30 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6855,00 грн;

- зобов`язати відповідача сформувати подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6855,00 грн, відповідно до квитанції від 18.03.2020 року №346.

Ухвалою судді від 01.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався при укладенні договору купівлі-продажу від 18.03.2020 року, однак з даним позовом звернувся до суду лише 22.02.2021 року, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску позивачем не надано. З огляду на наведене, посилаючись на ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд залишити позов без розгляду.

При постановленні ухвали суд враховує таке.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зі змісту наведених правових положень слідує, що позов може бути подано у строк, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, за умови, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, не установлено іншого строку звернення до суду. Початком перебігу цього строку слід вважати момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6855,50 грн, відповідно до квитанції від 18.03.2020 року №346.

Як видно з матеріалів справи, 05.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив звернутись до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області з поданням про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6855,50 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.10.2020 року №1300-0503-8/84495 відмовлено позивачу в задоволенні його заяви.

Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач 22.02.2021 року звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оскільки позовною вимогою позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення йому суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6855,5 грн, сплаченого згідно квитанції №346 від 18.03.2020 року, що і було змістом заяви від 05.10.2020 року, днем, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, є день отримання ним листа від 21.10.2020 року №1300-0503-8/84495 про відмову в задоволенні такої заяви.

Таким чином, перебіг строку почався 22.10.2020 року (з наступного дня після отримання листа відповідача). Натомість із заявленими позовними вимогами позивач звернувся до суду 22.02.2021 року, тобто з урахуванням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з викладеним, суд не враховує посилання представника відповідача на те, що про порушення своїх прав позивач дізналася при укладенні договору купівлі-продажу від 18.03.2020 року.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 27.06.2018 року (справа №813/2784/17) та від 03.07.2018 року (справа №813/1584/17).

За таких обставин, суд приходить висновку, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ланкевич А.З.