Ухвала суду № 95871156, 30.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/997/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Бурлакової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Бурлакової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Бурлакової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року замінено первісного відповідача - Головне управління Держпраці у Луганській області на належного відповідача - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.

29 березня 2021 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого позивач просить суд зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18 листопада 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 360/997/21. В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено таке.

Як слідує з постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу від 18.11.2020 № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, вона прийнята на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом. Головне управління Держпраці у Луганській області реалізувало свої повноваження, передбачені п.11 Порядку №509, та подало постанову про накладення штрафу від 18.11.2020 № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС на примусове виконання до Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постановою державного виконавця Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бриль А.В. від 15.02.2021 відкрито виконавче провадження №64513868 з виконання постанови № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у сумі 100000,00 грн.

Порядком №509 та ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановою Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18.11.2020 і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Тим більше, як зазначалося вище, державним виконавцем вже винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Головного управління Держпраці у Луганській області № ЛГ20794/2815/АВ/ГШТ/ТДФС від 18.11.2020.

Наведене, на думку позивача, свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Луганській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому позов згідно з частиною першою статті 151 КАС України може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду справи є правомірність постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18 листопада 2020 року.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Отже, питання правомірності вищевказаної постанови, тобто питання дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при її винесенні, належить з`ясувати під час судового розгляду справи, тому на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваної постанови є фактично вирішенням адміністративного спору по суті.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛГ20794/2815/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 18 листопада 2020 року, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Наразі заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність дій відповідача.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заява про забезпечення позову не містить обгрунтування які саме права, свободи та інтереси заявник вважає порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її порушених прав та інтересів.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Оцінка спірної постанови відповідача щодо предмету спору буде надана судом при вирішенні справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Бурлакової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Бурлакової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяК.Є. Петросян