Рішення № 95870675, 30.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Справа № 280/936/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: адвоката Середи Д.М., представника відповідача: Сівакової О.О., розглянувши за правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69006, м.Запоріжжя, вул.Лобановського, буд.10; код ЄДРПОУ 35036926)

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач, Дніпровський ВДВС), в якій позивач просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області (на теперішній час Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південо-Східного межрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Дорошенко А.О., винесену 17.09.2019 в рамках виконавчого провадження №46587158.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при визначенні суми штрафу, накладеного оскаржуваною постановою, державним виконавцем не враховано суму сплачених позивачем аліментів протягом останніх трьох років. Крім того, приймаючу спірну постанову, відповідач керувався статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VIII (далі - Закон №2475-VIII), який набрав чинності з 28.08.2018. Позивач вважає, що норми вказаної статті не мають зворотної дії у часі, а тому відповідальність на підставі даної норми може бути застосована лише у випадку, якщо заборгованість виникла після набрання чинності даними нормами. Враховуючи те, що заборгованість позивача зі сплати аліментів вже існувала у 2015 році, а відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату аліментів введена в дію у 2018 році, то позивач не міг передбачити настання такої відповідальності. На підставі викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.02.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.ст.12, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 16.03.2021, витребувано від Дніпровського ВДВС належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №46587158.

15.03.2021 відповідач подав до суду документи на виконання вимог ухвали від 09.03.2021 та відзив на позовну заяву (вх.№14594), в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що відповідно до частини 14 статті 71 Закону №1404-VIII за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2019 заборгованість позивача складала 39 773,95 грн. У зв`язку з наведеним, 17.09.2019 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 19 886,98 грн. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.03.2021 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом та поновлено такий строк. Відкладено розгляд справи на 30.03.2021.

У судовому засіданні 30.03.2021 суд заслухав вступне слово та пояснення учасників справи, ухвалою суду від 30.03.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2021 об 11:30 год.

Учасники справи у судове засідання 30.03.2021 об 11:30 год. не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання та враховуючи подані клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, подальший розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених в заявах по суті справи, позивач та представник позивача просили позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово та пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

На виконанні у Дніпровському ВДВС перебуває виконавче провадження №46587158 з примусового виконання виконавчого листа №2-3982/07 від 10.12.2007, виданого Шевченківським районним судом міста Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.11.2007 і до повноліття дитини.

17.09.2019 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) Дорошенко А.О. прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості 39 773,95 грн. на користь стягувача у розмірі 19 886,98 грн. За змістом вказаної постанови підставою для застосування таких заходів стала наявність у боржника заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону №1404 (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Статтею 195 Сімейного кодексу України встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Пунктами 9, 10 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, визначено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Тобто, у разі відсутності спору, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону №1404-VIII.

28.08.2018 набрав чинності Закон №2475-VIII, відповідно до норм якого частина 4 статті 11 Закону №1404-VIII викладена в такій редакції «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини 9, частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання».

Крім того, Законом №2475-VIII статтю 71 Закону №1404-VIII доповнено частиною 14 наступного змісту:

«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».

Отже, з 28.08.2018 Законом №1404-VIII установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Таким чином, з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, якщо встановить такі юридичні факти: по-перше, боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оскаржений у судовому порядку, по-третє, розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за один (два або три) рік (роки).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.11.2020 у справі №620/517/20, дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу. Внесені до Закону №1404-VІІІ зміни мали на меті посилення захисту прав дітей шляхом встановлення дієвого механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення в подальшому порушників від відбування призначеного стягнення за несплату аліментів. Натомість неможливість застосування частини 14 статті 71 вказаного Закону до заборгованості, що виникла до 28.08.2018, нівелювала б зміни до законодавства щодо посилення захисту прав дитини.

Враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду, судом відхиляються доводи позивача про те, що відповідальність на підставі частини 14 статті 71 Закону №1404-VІІІ може бути застосована лише у випадку, якщо заборгованість виникла після набрання чинності вказаною нормою.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд, визначальним для вирішення справи є встановлення наявності заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її розмір, який впливає на визначення суми штрафу.

Зазначене спростовує доводи відповідача стосовно того, що розмір заборгованості визначається станом на дату набрання чинності Законом №2475-VIII.

Як свідчать матеріали справи, позивач був притягнутий до відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 19 886,98 грн. (50% від суми заборгованості 39 773,95 грн.) постановою про накладення штрафу від 17.09.2019 у зв`язку з тим, що розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує три суму відповідних платежів за три роки.

Отже, для визначення питання щодо наявності підстав для застосування такого штрафу необхідно встановити: чи наявна заборгованість зі сплати аліментів та чи оскаржується/не оскаржується така заборгованості в судовому порядку; суму заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про застосування штрафу; суму відповідних платежів за три роки для порівняння з розміром заборгованості та встановлення того факту, що розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Судом встановлено, що згідно розрахунку старшого державного виконавця Дорошенко А.О. від 01.09.2019 станом на дату прийняття спірної постанови (17.09.2019) заборгованість позивача зі сплати аліментів становила 29 638,89 грн. Докази оскарження такої заборгованості в судовому порядку до суду не надані.

При цьому судом також встановлено, що станом на дату набрання чинності частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII (серпень 2018 року) позивач мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 39 773,95 грн., однак у подальшому у зв`язку з частковою сплатою позивачем (стягненням виконавцем з позивача) аліментів у період з вересня 2018 року по серпень 2019 року включно заборгованість позивача зменшилась та станом на 31.08.2019 становила 29 638,89 грн.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано 2 різні розрахунки суми заборгованості - від 01.09.2019 (відповідно до якого станом на 31.08.2019 розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 29 638,89 грн.) та від 04.12.2020 (відповідно до якого станом на вересень 2019 року розмір заборгованості складає 32 529,56 грн.).

Під час судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити таку розбіжність.

Суд виходить з того, що розрахунок заборгованості від 14.12.2020 складений вже після прийняття оскаржуваної постанови, а тому не міг бути покладений в основу оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, яке прийнято 17.09.2019.

Отже, суд враховує розмір заборгованості, визначений в розрахунку від 01.09.2019 - 29 638,89 грн.

Разом з тим, у будь-якому випадку розмір заборгованості на день винесення оскаржуваної постанови не відповідає та є меншим, ніж визначений в постанові про накладення штрафу від 17.09.2019 (39 773,95 грн.).

Крім того, постанова про накладення штрафу від 17.09.2019 не містить відомостей щодо суми відповідних платежів за три роки, у разі перевищення якої накладається штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.

Під час судового розгляду справи суд відповідач не усунув таку невизначеність, оскільки не зміг пояснити, яка сума відповідних платежів за три роки була застосована для порівняння з метою встановлення того факту, що розмір заборгованості зі сплати аліментів її перевищує, а надані до матеріалів справи письмові докази не містять зазначених відомостей.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що постанова про накладення штрафу від 17.09.2019 прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим така постанова протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 143, 194, 243-246, 255, 272, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.09.2019, прийняту старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального Управління юстиції у Запорізькій області Дорошенко А.О. у виконавчому провадженні №46587158.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати зі сплати судового збору сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених, зокрема статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Дніпровський відділ Державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, вул.Лобановського, буд.10; код ЄДРПОУ 35036926.

Повне судове рішення складено 30 березня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко